19 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8054/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекарди, 10, м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
19 січня 2026 року ухвалою суду прийнято до свого провадження адміністративну справу № 340/8054/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив розглянути справу з викликом сторін у зв'язку зі складністю справи, а також з метою з'ясування всіх обставин справи.
У відповідності до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
П. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд даної справи буде здійснюється без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності, пов'язаної із зарахуванням страхового стажу позивача, не вимагають проведення судового засідання, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та розгляду справи з викликом сторін.
Отже, з урахуванням п. 20 ч. 1 ст. 4, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 257, ст. 258, ч. 5, 7 ст. 262, п.2 ч. 1 ст.263 КАС України, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою яка подана фізичною особою щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.
Принагідно суд зазначає, що відповідачем не вказано в чому саме полягає складність справи.
При цьому сторони мають право надавати письмові докази та письмові пояснення, не залежно від того справа розглядається в письмовому провадженні чи з викликом сторін.
Керуючись ст.ст.3, 80, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача щодо розгляду справи з викликом сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН