23 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5461/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що у травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач-1 прийняв рішення №112450001699 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Відповідач не врахував періоди навчання, строкової військової служби та трудової діяльності через недоліки у заповненні трудової книжки. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та наполягає на тому, що наданими ним документами підтверджені спірні періоди стажу, а помилки роботодавця при заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії. З цих підстав просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №112450001699 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути подану ним 28.05.2025 року заяву про призначення пенсії за віком; зарахувати до його страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, період навчання з 01.09.1979 року по 28.06.1983 року, період строкової служби з 12.11.1983 року по 13.05.1985 року, період отримання допомоги по безробіттю з 25.07.1992 року по 30.09.1992 року та період роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з 28.09.1992 року по 07.08.1995 року.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідачів до суду надійшли відзиви на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком установлено, що він не має 22 років страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Причиною неврахування до страхового стажу позивача певних періодів стали порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок при її заповненні та неподання документів про стаж, передбачених Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 року справу передано на розгляд судді Черниш О.А.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він проживав у м. Нова Каховка Херсонської області.
Територія Новокаховської міської територіальної громади з 24.02.2022 року тимчасово окупована Російською Федерацією.
З 04.04.2022 року ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа та проживає на території Кіровоградської області.
У травні 2025 року він звернувся за призначенням пенсії за віком, подавши заяву на особистому прийомі у відділі обслуговування громадян №11 (сервісному центрі) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Вказана заява прийнята, зареєстрована 28.05.2025 року за №13707 та за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Запорізькій області прийняло рішення №112450001699 від 05.06.2025 року, яким відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком через недостатність страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (не менше 22 років). За розрахунками відповідача-1 страховий стаж становить 14 років 4 місяці 29 днів. До загального страхового стажу не враховано:
- періоди роботи з 28.09.1992 року по 07.08.1995 року, оскільки в записі про звільнення відсутнє посилання на наказ про звільнення з роботи,
- період отримання допомоги по безробіттю з 25.07.1992 року по 30.09.1992 року, оскільки відсутнє посилання на накази про надання та припинення виплати допомоги,
- періоди навчання та строкової військової служби по записам у трудовій книжці, оскільки в записах відсутнє посилання на дату видачі документа.
Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-IV).
У статті 1 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Частиною 4 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії унормований статтею 44 Закону №1058-IV, а строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії - статтею 45 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до частин 1, 5 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Пунктом 14-4 розділу XV Закону №1058-IV передбачено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Згідно з підпунктом 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV Закону №1058-IV тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому цього підпункту, визначається з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, з якого призначено пенсію.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Термін "тимчасово окупована Російською Федерацією територія України" для цілей цього підпункту вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який містить такі норми:
I. Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії
1.1. Заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); … подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
1.5. Внутрішньо переміщені особи (крім осіб, зазначених в абзаці двадцять четвертому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509) подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
1.7. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
1.8. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобу Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
II. Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший
2.1. До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
IV. Приймання, оформлення і розгляд документів
4.1. Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
4.2. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
4.3. Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).
4.6. При підрахунку страхового стажу у період до 01 січня 2004 року до одержаної тривалості зазначеного стажу за кожним випадком звільнення додається один день.
4.7. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
У статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачені види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Відповідно до частин 1, 3 цієї статті до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637), який містить такі норми:
1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
2. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
3. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
6. Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
8. Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
23. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Суд зазначає, що територіальний орган ПФУ при вирішенні питання про призначення пенсії на умовах Закону №1058-IV обчислює страховий стаж особи, яка звернулася за призначенням пенсії, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.07.2000 року) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV, зокрема згідно з Порядком №637.
Відповідно до Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи особи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка. У разі відсутності трудової книжки або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє з'ясувати відомості про періоди роботи, або якщо трудова книжка містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності), трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд установив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягнув віку 63 роки та 28.05.2025 року звернувся за призначенням пенсії за віком. Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV умовою призначення пенсії є наявність страхового стажу не менше 22 років.
Позивач подав документи про стаж, зокрема трудову книжку НОМЕР_2 , яка заведена у 1983 році при першому прийнятті його на роботу як молодого спеціаліста, направленого після закінчення вищого навчального закладу.
У цій трудовій книжці містяться записи про його навчання, строкову військову службу та трудову діяльність за 1979 - 2010 роки.
Відповідач-1 обчислив страховий стаж позивача на підставі записів у цій трудовій книжці про періоди роботи позивача та даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування і такий склав 14 років 4 місяці 29 днів.
Відповідач-1 не врахував такі періоди, які внесені до трудової книжки:
- з 01.09.1979 року по 28.06.1983 року - навчання в Одеському інституті народного господарства (диплом НОМЕР_3 ),
- з 12.11.1983 року по 13.05.1985 року - служба в радянській армії (в/б НОМЕР_4 ),
- з 25.07.1992 року по 30.09.1992 року - одержання допомоги по безробіттю в Новокаховському центрі зайнятості (картка персонального обліку безробітного №387 від 25.07.1992 року),
- з 28.09.1992 року по 07.08.1995 року - робота в КПФ "Блок" інженером-економістом, інженером по маркетингу.
В оскаржуваному рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідач-1 не навів нормативне обґрунтування причин неврахування цих періодів загальною тривалістю понад 8 років до страхового стажу. У відзиві на позов відповідач-1 посилався на порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю Української ССР трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п'ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Згідно з пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту 2.18 цієї Інструкції до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:
а) про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;
в) про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі;
е) безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.
Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.
Пунктом 5.9 Інструкції про порядок реєстрації, перереєстрації та введення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості, затвердженої наказом Міністерства праці України №14 від 01.03.1994 року, передбачено, що у трудовій книжці безробітного працівники державної служби зайнятості роблять записи про час початку і закінчення виплати йому допомоги по безробіттю відповідно до пункту 15 Положення про порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та про умови подання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітним і членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1993 року №315, та підпункту "а" пункту 2, 18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд установив, що спірні періоди навчання, строкової військової служби та трудової діяльності позивача з метою їх врахування до страхового стажу для призначення пенсії підтверджується поданою ним трудовою книжкою. Записи про час навчання у вищому навчальному закладі Одеському ІНГ та строкової військової служби в СА внесені підприємствами перед прийняттям позивача на роботу з посиланням на відповідні підстави (документи), які пов'язані між собою хронологічно, що дозволяє з'ясувати тривалість періоду, що включається до страхового стажу. Записи про період одержання допомоги по безробіттю в Новокаховському ЦЗ та про звільнення роботи у КПФ "Блок" посвідчені печатками установи / підприємства та підписами відповідальних осіб. Будь-які виправлення у цих записах в трудовій книжці відсутні. Доказів того, що ці записи є неправильними, неточними чи недостовірними, відповідач суду не надав. Невнесення у трудову книжку окремих реквізитів документів/наказів не може ставитися у провину позивачу, оскільки він не несе відповідальності за ведення трудової книжки.
Відтак, ця трудова книжка є достатньою підставою для підтвердження стажу для призначення пенсії на загальних умовах, не потребує підтвердження додатковими документами.
Недоліки ведення трудової книжки не можуть бути підставою для відмови органом ПФУ у зарахуванні відповідних періодів до страхового стажу, що враховується при призначенні пенсії, та позбавлення особи права на соціальний захист у вигляді пенсійного забезпечення.
Отже періоди навчання з 01.09.1979 року по 28.06.1983 року, військової служби з 12.11.1983 року по 13.05.1985 року, одержання допомоги по безробіттю з 25.07.1992 року по 27.09.1992 року, трудової діяльності з 28.09.1992 року по 07.08.1995 року мають бути включені до страхового стажу позивача для призначення пенсії, а відомості про ці періоди стажу мають бути включені до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи.
Суд установив, що позивач на час звернення із заявою від 28.05.2025 року про призначення пенсії досягнув віку 63 років, мав необхідний страховий стаж (не менше 22 років), що дає йому право на призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV.
Попри це, відповідач-1 відмовив позивачу у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного страхового стажу. Відповідач при розгляді заяви позивача та установленні його права на пенсію за віком, зокрема при обчисленні страхового стажу, порушив вимоги законодавства щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду цього питання, діяв всупереч принципу належного урядування.
Спірне рішення №112450001699 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії є протиправним, а позовну вимоги про його скасування слід задовольнити.
Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Право позивача, порушене незаконними рішенням відповідача-1, має бути відновлено шляхом зобов'язання цього відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.05.2025 року про призначення пенсії за віком, врахувавши до страхового стажу відповідні періоди, підтверджені судом, та прийняти рішення.
Підстав для покладення такого обов'язку на ГУ ПФУ у Київській області, про що просить позивач у позові, суд не вбачає, тому відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позову, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №112450001699 від 05.06.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2025 року про призначення пенсії за віком та прийняти за нею рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ