24 лютого 2026 року м. Київ справа №320/7936/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним спільне рішення Адміністрації та житлової комісії Державної прикордонної служби України від 28.11.2019, затверджене 19.12.2019 головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , у частині відмови у зарахуванні на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 та членів його сім'ї, зі збереженням дати первинного зарахування на облік, а саме: з 04.11.2004 року;
- визнати протиправним спільне рішення керівництва та житлової комісії Адміністрації Держприкордонслужби від 26.05.2021, затверджене 04.06.2021 головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , у частині не розгляду питання щодо зарахування на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 та членів його сім'ї, зі збереженням дати первинного зарахування на облік, а саме: з 04.11.2004 року;
- визнати за ОСОБА_1 та членами його сім'ї право на зарахування в Адміністрації Держприкордонслужби на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням дати первинного зарахування на облік з 04.11.2004 року;
- зобов'язати Адміністрацію Держприкордонслужби в особі житлової комісії Адміністрації Держприкордонслужби зарахувати ОСОБА_1 та членів його сім'ї на квартирний облік з 04.11.2004.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішень щодо відмови у зарахуванні на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 та членів його сім'ї, зі збереженням дати первинного зарахування на облік, а саме: з 04.11.2004 року та рішення щодо не розгляду питання щодо зарахування на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 та членів його сім'ї, зі збереженням дати первинного зарахування на облік, а саме: з 04.11.2004 року.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 перебував на військовій в Державній прикордонній службі України службі з липня 1999 року по червень 2021 року та проходив військову службу в Східному регіональному управлінні Держприкордонслужби у АДРЕСА_1 .
За місцем проходження служби з 2004 року він перебував на квартирному обліку із складом сім'ї 3 (три) особи.
Крім того, у м. Харкові ОСОБА_3 та члени його сім'ї були забезпечені службовою квартирою на АДРЕСА_2 , яка була отримана від Державної прикордонної служби України.
В червні 2019 року позивача було переміщено до нового місця проходження служби до органу забезпечення Держприкордонслужби, дислокованого в м. Києві.
В жовтні 2019 року позивач звернувся з рапортом щодо зарахування лише його одного (без членів сім'ї) на квартирний облік за новим місцем проходження служби у м. Києві.
Спільним рішенням Адміністрації та житлової комісії Держприкордонслужби від 28.11.2019 (протокол № 82) позивачу відмовлено у зарахуванні на квартирний облік у зв'язку з не здачею службового приміщення, яке він утримує за попереднім місцем проходження служби у м. Харкові, на підставі п. 2.21 Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 №1040.
Так, у разі переміщення військовослужбовців по службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, службові житлові приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню у двомісячний термін з дня видання наказу про виключення із списків особового складу органу Державної прикордонної служби.
Позивач 22.04.2021 звернувся до Голови житлової комісії Адміністрації Держприкордонслужби із заявою щодо перегляду спільного рішення Адміністрації та житлової комісії Держприкордонслужби від 28.11.2019 (протокол № 82) та прийняття нового рішення про зарахування його та членів його сім'ї на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Спільним рішенням Адміністрації та житлової комісії Держприкордонслужби від 26.05.2021, затверджене 04.06.2021 головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , з урахуванням того, що обставини, які були підставою для відмови в зарахуванні на квартирний облік, не змінилися, для перегляду спільного рішення від 28.11.2019 №82 відсутні підстави.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 39 Житлового кодексу УРСР (станом на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету.
Відповідно до пункту 1.7. Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 №1040 (станом на момент виникнення спірних правовідносин) усі питання, пов'язані з наданням та забезпеченням житловою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби та перебування на обліку житловими комісіями органів Держприкордонслужби.
Пунктом 3.2 Інструкції № 1040 визначено, що з метою дотримання вимог чинного законодавства при веденні обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, контролю за розподілом та використанням житлової площі в органах Державної прикордонної служби утворюються житлові комісії в установленому порядку.
Відповідно до пункту 24 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок № 1081), військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік -підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Зазначена норма Порядку № 1081 кореспондується з вимогами пункту 3.4 та 3.6 Інструкції № 1040, відповідно до яких військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії органу Державної прикордонної служби, яке затверджується начальником цього органу. У рішенні житлової комісії органу Державної прикордонної служби зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, у першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови у зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією органу Державної прикордонної служби винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Також, згідно з пунктом 1 розділу II Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 № 26, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 березня 2021 року за № 344/35966 (далі - Інструкція № 26), для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею), розподілу жилої площі та виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, у кожному органі Держприкордонслужби створюється житлова комісія.
Відповідно до пунктів 2 і 9 розділу V Інструкції № 26, облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання здійснюється житловими комісіями органів Держприкордонслужби (об'єднаними житловими комісіями).
Датою зарахування військовослужбовця на облік є дата прийняття житловою комісією (об'єднаною житловою комісією) рішення про зарахування військовослужбовця на облік, але не пізніше одного місяця з дня реєстрації рапорту військовослужбовця.
Військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, за новим місцем служби зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, у тому числі (за наявності підстав) в першочерговому та позачерговому порядку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій в Державній прикордонній службі України службі з липня 1999 року по червень 2021 року та проходив військову службу в Східному регіональному управлінні Держприкордонслужби у АДРЕСА_1 .
За місцем проходження служби з 2004 року він перебував на квартирному обліку із складом сім'ї 3 (три) особи.
Крім того, у м. Харкові ОСОБА_3 та члени його сім'ї були забезпечені службовою квартирою на АДРЕСА_2 , яка була отримана від Державної прикордонної служби України.
В червні 2019 року позивача було переміщено до нового місця проходження служби до органу забезпечення Держприкордонслужби, дислокованого в м. Києві.
В жовтні 2019 року позивач звернувся з рапортом щодо зарахування лише його одного (без членів сім'ї) на квартирний облік за новим місцем проходження служби у м. Києві.
Спільним рішенням Адміністрації та житлової комісії Держприкордонслужби від 28.11.2019 (протокол № 82) позивачу відмовлено у зарахуванні на квартирний облік, у зв'язку з не здачею службового приміщення, яке він утримує за попереднім місцем проходження служби у м. Харкові, на підставі п. 2.21 Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 №1040.
Позивач 22.04.2021 звернувся до Голови житлової комісії Адміністрації Держприкордонслужби із заявою щодо перегляду спільного рішення Адміністрації та житлової комісії Держприкордонслужби від 28.11.2019 (протокол № 82) та прийняття нового рішення про зарахування його та членів його сім'ї на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Спільним рішенням Адміністрації та житлової комісії Держприкордонслужби від 26.05.2021, затверджене 04.06.2021 головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , з урахуванням того, що обставини, які були підставою для відмови в зарахуванні на квартирний облік, не змінилися, для перегляду спільного рішення від 28.11.2019 №82 відсутні підстави.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 26 Порядку № 1081 військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Також відповідно до приписів пунктів 3.1 та 3.9 Інструкції № 1040 (яка була чинною станом на 28.11.2019), а також пункту 1 розділу V Інструкції № 26 (чинної станом на 26.05.2021) військовослужбовці, які не забезпечувались постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу 20 років і більше, на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, зараховуються разом з членами їх сімей. У разі переміщення таких осіб по військовій службі, пов'язаному з переїздом в іншу місцевість, вони зараховуються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Згідно з витягом з особової справи ОСОБА_1 від 02.08.2019, довідкою Східного РУ Держприкордонслужби від 15.02.2019 № 30/82, довідкою ЦНАП м. Харкова від 15.02.2019 склад його сім'ї складає 3 (три) особи: він, дружина - ОСОБА_4 , 1981 р.н., малолітня донька - ОСОБА_5 , 2012 р.н.
Також вказаний факт підтверджується свідоцтвом про шлюб позивача (Серія НОМЕР_1 ) та свідоцтвом про народження дитини (Серія НОМЕР_2 ).
Як вже вказувалось вище, під час проходження військової служби в АДРЕСА_1 в листопаді 2004 року позивача було зараховано на квартирний облік за місцем проходження служби складом сім'ї 1 (одна) особа. (Протокол засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2004 № 61).
У подальшому після одруження і народження дитини ОСОБА_1 був поданий рапорт до житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.03.2019 вх. № 1472 про внесення змін до його облікової житлової справи стосовно включення в справу та взяття на облік як членів сім'ї дружини та доньки.
Рішенням (протокол засідання житлової комісії від 22.04.2019 № 4) дружина позивача - Ірина 1981 р.н., а також його малолітня донька - ОСОБА_5 2012 р.н. були включені в житлову справу та взяті на облік разом з ОСОБА_1 як члени його сім'ї.
Таким чином, позивач перебував на квартирному обліку із складом сім'ї 3 (три) особи.
Після переміщення позивача по службі в іншу місцевість до м. Києва, відповідно до вимог пункту 3.9 Інструкції № 1040 рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 разом з членами сім'ї було виключено з квартирного обліку у м. Харкові, а його облікову житлову справу листом від 16.09.2019 вих. № 721/4858 було направлено до нового місця служби військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 (Протокол засідання житлової комісії від 11.09.2019 № 7).
В жовтні 2019 року ОСОБА_1 установленим порядком був поданий рапорт від 03.10.2019 щодо зарахування його на квартирний облік за новим місцем проходження служби у м. Києві, а також зарахування до списків першочерговиків як учасника бойових Дій.
Однак, в супереч нормам пункту 26 Порядку № 1081, пункту 3,9 Інструкції № 1040 у рапорті позивач просив зарахувати на облік лише його одного без членів своєї сім'ї.
При цьому, дружина позивача - ОСОБА_6 , 1981 р.н., подала в житлову комісію заяву від 02.10.2019, в якій вона зазначила, що не бажає перебувати на квартирному обліку у м. Києві разом із своїм чоловіком.
Оскільки, відповідно до норм статті 32 Житлового кодексу Української РСР, пунктів 4, 18 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради профспілок від 11.12.1984 № 470, пункту 3.5 Інструкції № 1040, пункту 4 розділу V Інструкції № 26 реалізація права на житло, зарахування на квартирний облік здійснюється на підставі особистого волевиявлення повнолітньої і дієздатної особи, якою є ОСОБА_6 , подання нею в житлову комісію вищезазначеної заяви не суперечить законодавству.
Разом з цим, до складу сім'ї ОСОБА_1 належить також і його малолітня донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на квартирному обліку у м. Харкові разом з батьком, і була знята з обліку у зв'язку з переміщенням позивача по службі в іншу місцевість до м. Києва.
Згідно з приписами частини 1 статті 242 Цивільного кодексу України ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є законними представниками своєї малолітньої доньки ОСОБА_5 , 2012 року народження, яка відповідно до законодавства не може самостійно реалізовувати свої права.
Відповідно до статті 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Однак, ОСОБА_3 , подаючи рапорт у житлову комісію за новим місцем служби у м. Києві, взагалі в порушення прав та інтересів своєї малолітньої дитини на житло, просив зарахувати на облік лише його одного.
Також і ОСОБА_6 як законний представник малолітньої доньки, подаючи в житлову комісію відповідну заяву, не вчинила дій в інтересах своєї доньки - ОСОБА_5 щодо реалізації її права на житло.
За вказаних умов, а також відповідно до вищезазначених норм законодавства, відповідач стверджує, що прийняття житловою комісією Адміністрації Держприкордонслужби рішення щодо зарахування ОСОБА_3 на квартирний облік одного суперечило б законодавству, порушувало б права та інтереси малолітньої дитини, і таке рішення було б незаконним.
Відповідно до вимог пункту 2.21 Інструкції № 1040 у разі переміщення військовослужбовців по службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, службові житлові приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню у двомісячний термін з дня видання наказу про виключення із списків особового складу органу Державної прикордонної служби.
Матеріалами справи підтверджується, що після переміщення позивача по службі в іншу місцевість до м. Києва, на порушення норм пункту 2.21 Інструкції № 1040 позивач та члени його сім'ї займане ними службове житлове приміщення в м. Харкові не звільнили і не здали органу Держприкордонслужби, який надав їм це приміщення.
Зазначене підтверджується довідкою Східного РУ Держприкордонслужби від 13.09.2019 № 721/249, згідно якою ОСОБА_1 утримувану ним службову квартиру на АДРЕСА_2 не здав квартирно-експлуатаційному підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Нормами пункту 1 розділу III чинної на цей час Інструкції № 26 установлено, що військовослужбовці та члени їх сімей зобов'язані вивільнити та здати займане ними службове жиле приміщення (службову жилу площу) у місячний строк з дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Крім того, позивач 22.04.2021 повторно звернувся в житлову комісію із заявою, в якій просив переглянути рішення житлової комісії від 28.11.2019 (протокол № 82), яким позивачу було відмовлено у зарахуванні на квартирний облік.
У той же час, 02.04.2021 набрала чинності Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 № 26.
Пунктом 4 розділу V Інструкції № 26 визначено перелік документів, які подаються для зарахування на квартирний облік.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем жодного із документів, передбачених нормами вищевказаної Інструкції № 26 в житлову комісію подано не було.
Крім того, ні ОСОБА_1 , ні його дружина ОСОБА_6 не подали в житлову комісію документи в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_5 , 2012 р.н. щодо її обліку.
За вищезазначених умов житловою комісією позивачу було відмовлено у перегляді раніше прийнятого рішення житлової комісії від 28.11.2019 про відмову у зарахуванні на облік його одного згідно з поданим рапортом та іншими документами.
Також слід зазначити, що ОСОБА_1 01.06.2021 звільнено з військової служби в запас.
Згідно з нормами абзацу другого пункту 1 розділу V Інструкції №26 військовослужбовці, звільнені в запас (відставку), які набули право на отримання житла для постійного проживання та залишилися проживати в наданих їм службових жилих приміщеннях, мають право на зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, в органі Держприкордонслужби, рішенням керівника якого надавалося таке житло (або в якому житло перебуває на обліку).
Таким чином, як стверджує відповідач, позивач може бути зарахований на квартирний облік за попереднім місцем служби у м. Харкові зі збереженням попередньої дати зарахування на облік.
Крім того, відповідно до приписів абзацу другого пункту 9 розділу VI Інструкції № 26 особи, звільнені з військової служби, що забезпечені службовими жилими приміщеннями та які перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання, мають право на забезпечення постійним житлом шляхом виключення житла, в якому вони проживають, з числа службового без урахування черговості, у спосіб, визначений пунктами 3-6 цього розділу.
Тобто, як стверджує відповідач, ОСОБА_1 може бути забезпечений постійним житлом без дотримання черговості шляхом виключення утримуваної ним квартири у м. Харкові із числа службових.
Отже, з підстав, викладених вище, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийняті спільні рішення Адміністрації та житлової комісії Державної прикордонної служби України від 28.11.2019, затверджене 19.12.2019 головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 та від 26.05.2021, затверджене 04.06.2021 головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 про відмову у зарахуванні на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 та членів його сім'ї, зі збереженням дати первинного зарахування на облік, а саме: з 04.11.2004 року, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку із тим, що судом визнані правомірними спільні рішення Адміністрації та житлової комісії Державної прикордонної служби України, задоволеними не можуть бути також позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 та членами його сім'ї право на зарахування в Адміністрації Держприкордонслужби на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням дати первинного зарахування на облік з 04.11.2004 року та зобов'язання Адміністрацію Держприкордонслужби в особі житлової комісії Адміністрації Держприкордонслужби зарахувати ОСОБА_1 та членів його сім'ї на квартирний облік з 04.11.2004, оскільки вони є похідними вимогами.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.