24 лютого 2026 року справа №320/37868/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №36728240203 від 03.05.2024 та №36735240203 від 03.05.2024.
Ухвалою суду від 19.08.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги мотивовано тим, що контролюючий орган дійшов до необґрунтованих висновків про заниження позивачем у 2017 році загального оподатковуваного доходу від операцій з відчуження інвестиційного активу, оскільки дохід від таких операцій не перевищив суми витрат, понесених у зв'язку з формуванням статутного капіталу ТОВ «ВЕРЕКОН».
Відповідач у поданому до суду відзиві заперечував проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, 168.2.1. п. 168.2, п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168, підпункту 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України (у редакції 2017 року), тобто занижено інвестиційний прибуток за 2017 рік у сумі 1345500,00 грн, з якого не сплачено податок на доходи фізичних осіб.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі наказу від 09.02.2024 №733 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді інвестиційного прибутку від продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВЕРЕКОН» (ЄДРПОУ 33500834) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За результатами перевірки складено акт від 27.03.2024 №24898/Ж5/26-15-24-02-03/223312613, яким встановлено порушення:
- п.п. «а» п.176.1 ст.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 Кодексу, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу,
- п.п. 168.2.1 п. 168.2, п.п. 168.1.3 п.168.1 ст.168 Кодексу з урахуванням вимог п.п 164.2.9 п.164.2 ст.164, п.п.170.2.6 п.170.2 ст.170 Кодексу, занижено інвестиційний прибуток за 2017 рік на суму 1 345 500,00 грн та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 242 190,00 грн з отриманого доходу;
- ?п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16' підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень Кодексу, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 20 182,50 гривень.
На підставі висновків акту перевірки перевіряючим органом прийнято:
- податкове повідомлення-рішення Форми «Р» №36728240203 від 03.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов?язання за податком з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування за 2017 рік (код платежу 11010500) на 302 737,50 грн, з яких 242190,00 грн за податковим зобов?язанням та 60 547,50 грн штрафних санкцій;
- податкове повідомлення-рішення Форми «ПС» №36692240203 від 03.05.2024, яким застосовано штрафні (фінансові) санки (штрафи) у сумі 1020,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення Форми «Р» №36735240203 від 03.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов?язання за платежем військовий збір, код платежу 11011001, на 25228,13 грн, з яких 20182,50 грн за податковим зобов?язанням та 5045,63 грн штрафних санкцій.
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 до пункту 163.1 статті 163 ПК України).
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За правилами підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначений положеннями статті 170 ПК України.
Відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 зазначеного ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
За правилами підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Таким чином, суд зазначає, що у разі здійснення операцій з продажу інвестиційних активів платник повинен здійснювати облік загального фінансового результату окремо від інших доходів і витрат, а отримане за результатами таких операцій позитивне значення фінансового результату (інвестиційний прибуток) включати до складу загального річного оподатковуваного доходу звітного періоду - календарного року.
Висновки податкового органу про заниження платником суми податку на доходи фізичних осіб внаслідок не включення позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами обґрунтовуються тим, що у податковій звітності за 2017 рік позивачем був задекларований дохід у сумі 1345500,00 грн внаслідок інвестиційного доходу, тому позивач був зобов?язаний сплатити податок на доходи та військовий збір.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами, ОСОБА_2 протягом 2010 - 2018 років був співзасновником ТОВ «ВЕРЕКОН», а з 17.05.2012 володів 100% статутного фонду ТОВ «ВЕРЕКОН» у розмірі 9 500 000 грн, що підтверджується Протоколом №1 загальних зборів ТОВ «ВЕРЕКОН» від 17.05.2012 ТОВ «ВЕРЕКОН».
Суд зазначає, що факт формування статутного капіталу ТОВ «ВЕРЕКОН» у 2010-2013 роках у сумі 6847515,67 грн шляхом внесення особистих грошових коштів позивачем підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів ТОВ «ВЕРЕКОН» про грошові внески до статутного фонду ТОВ «ВЕРЕКОН».
Судом встановлено, що позивач, володіючи 100% статутного капіталу ТОВ «ВЕРЕКОН», скористався своїм правом на зменшення статутного капіталу ТОВ «ВЕРЕКОН» і 30 вересня 2016 року зменшив статутний капітал на 1500000,00 грн, згідно копії протоколу загальних зборів засновників ТОВ «ВЕРЕКОН» №2/2016 від 30.08.2016.
Також, 30 травня 2017 року - зменшив статутний капітал ТОВ «ВЕРЕКОН» на 1500000,00 грн, згідно протоколу загальних зборів засновників ТОВ «ВЕРЕКОН» №2/2017 від 30.05.2017.
Таким чином, ОСОБА_3 у податковій декларації за 2017 рік від 17.12.2018 задекларував отримання від ТОВ «ВЕРЕКОН» 1 345 500,00 грн. в якості зменшення статутного капіталу ТОВ «ВЕРЕКОН» та нульовий загальний результат від операцій з інвестиційними активами, так як сума 1345 500,00 грн. становить частку внесених позивачем готівкових коштів до статутного фонду ТОВ «ВЕРЕКОН» у 2010-2013 роках.
При цьому суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Статтею 16 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про господарські товариства» вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
У свою чергу, операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані ним корпоративні права є операцією з придбання інвестиційного активу, тобто є витратами платника податку на придбання такого активу - частки у статутному капіталі.
Враховуючи встановлені обставини у даній справі, суд доходить висновку щодо відсутності інвестиційного прибутку від операції зі зменшення статутного капіталу ТОВ "ВЕРЕКОН", оскільки сума отриманого доходу не перевищила суму понесених витрат (формування статутного капіталу), отже, у даному випадку, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб відсутній, а, відповідно, і висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України є необґрунтованим, та відповідно, нарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, є неправомірним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2024 у справі № 810/2527/17.
За приписами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції, не довів правопорушення позивача у сфері податкових правовідносин, а тому, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямовані такі рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на розгляді обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 3279,66 грн.
Враховуючи наведене, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3279,66 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.05.2024 №36728240203 .
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.05.2024 та №36735240203.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3279 (три тисячі двісті сімдесят дев?ять) грн 66 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.