про відмову в забезпеченні позову
24 лютого 2026 року № 320/7669/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ УКРАЇНА» про забезпечення позову,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ УКРАЇНА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства України ПЛЕЙСІТІ, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 35-Р від 11.02.2026.
Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державного агентства України ПлейСіті № 35-P від 11.02.2026 «Про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» до ухвалення судового рішення по суті справи та набрання ним законної сили.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову представник зазначив, що у випадку прийняття відповідачем рішення про припинення позивачу вищевказаних ліцензій у сфері організації та проведення азартних ігор, позивач буде позбавлений можливості здійснювати відповідну господарську діяльність, що призведе не тільки до порушення прав третіх осіб - його гравців, а й матиме негативним наслідком зупинення всіх виробничих процесів в частині організації та проведення азартних ігор, що в свою чергу спричинить втрату позивачем прибутку та платоспроможності, можливості здійснювати виплату заробітної плати, сплати податків та зборів, інших платежів.
Крім того, представник позивача зазначає, що фак припинення організатору азартних ігор ліцензії прямо впливає на його ділову репутацію та можливість повторного отримання відповідних ліцензій. Таким чином, на думку позивача, забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державного агентства України ПлейСіті № 35-P від 11.02.2026 «Про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА»» до ухвалення судового рішення по суті справи та набрання ним законної сили, є співмірним із заявленими позовними вимогами, а невжиття такого засобу забезпечення позову ускладнить та унеможливить поновлення порушених прав позивача, оскільки у випадку незупинення дії оскаржуваного рішення буде припинено дію ліцензій позивача у сфері організації та проведення азартних ігор, дія яких не буде автоматично поновлена після задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності однієї з двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Водночас, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Обов'язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (п. 3 ч.1 ст.152 КАС України).
Забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд 06.02.2019 у справі № 826/13306/18 зазначив: обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо очевидності ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, що свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі №800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, що неможливий без негайного втручання суду. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише у межах позовних вимог, адекватних та співмірних з позовними вимогами.
Суд повинен враховувати співвідношення прав та інтересу, про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, бо забезпечення позову сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.
Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №826/16509/18) та від 26 грудня 2019 року (справа №640/13245/19).
Щодо доводів заявника про те, що у випадку прийняття відповідачем рішення про припинення позивачу вищевказаних ліцензій у сфері організації та проведення азартних ігор, позивач буде позбавлений можливості здійснювати відповідну господарську діяльність, що призведе не тільки до порушення прав третіх осіб - його гравців, а й матиме негативним наслідком зупинення всіх виробничих процесів в частині організації та проведення азартних ігор, що в свою чергу спричинить втрату позивачем прибутку та платоспроможності, можливості здійснювати виплату заробітної плати, сплати податків та зборів, інших платежів, суд зазначає, безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Відтак твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливість/ймовірність, яка ґрунтується тільки на припущеннях.
Утім, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.
Заявником не наведені обставини, які впливають на співмірність та необхідність забезпечення позову з метою уникнення негативних наслідків які, в свою чергу, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача.
Також суд звертає увагу, що заявником не було додано до заяви про забезпечення позову копію рішення Державного агентства України ПлейСіті № 35-P від 11.02.2026 «Про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА», про зупинення дії якого заявник звернувся до суду з цією заявою. Також заявником не було зазначено про наявність такого рішення у вільному доступі в мережі інтернет.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що вимоги заяви не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника потрібно буде докласти значних зусиль.
Таким чином, суд доходить висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою, непідтвердженою жодними належними доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ УКРАЇНА» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Діска А.Б.