про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
24 лютого 2026 року 320/2264/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Парненко В.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м.Києві та Київській області (02222, м. Київ, вул. Рональда Рейгана, буд. 22, код ЄДРПОУ 42552598), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 23.12.2024 про скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 04.03.2021 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.
20.02.2026 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/2264/25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 року визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. у справі №320/2264/25.
Матеріали адміністративної справи №320/2264/25 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 23.02.2026 року матеріали адміністративної справи для вирішення питання про відвід судді Колеснікової І.С. передано судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Судом ухвалено здійснити розгляд заяви про відвід судді Колеснікової І.С. в письмовому провадженні.
Розглядаючи заяву про відвід судді, суд враховує наступне.
Заява про відвід обґрунтована тим, що суддею не було розглянуто справу №320/2264/25 у визначений КАС України строк, а також наявністю сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді Колеснікової І.С. у зв'язку з таким порушенням.
Отже, підставою в цілому для відводу є не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час розгляду даної адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
На думку суду, в заяві про відвід не наведено доводів, які б викликали сумнів в неупередженості судді Колеснікової І.С.
Посилання на те що, суддя Колеснікової І.С. порушила строк розгляду в даній справі не може свідчити про упередженість судді чи про наявність сумніву про її безсторонність у розумінні статті 36 КАС України, оскільки сам лише сумнів позивача у неупередженості судді у зв'язку з порушенням процесуального строку не є чинником, що об'єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду.
Окрім цього, суд зазначає про надмірне навантаження суддів Київського окружного адміністративного суду обсягом справ, які перебувають у розгляді.
Водночас при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав для відводу суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96); у контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).
Отже, при наданні оцінки об'єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об'єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб'єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
При цьому особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 42).
Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.
Натомість, заявляючи відвід судді, заявник не надав доказів на підтвердження обставин, які б об'єктивно викликали обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Таким чином, доводи заявника є суб'єктивними, посилання на нібито упередженість ґрунтуються виключно на його суб'єктивних припущеннях та не підтверджуються доказами. Зазначене не може вплинути на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, а суб'єктивна думка заявника не є свідченням упередженості чи необ'єктивності судді до позивача.
Інших обставин, передбачених статтями 36-37 КАС України, які б унеможливлювали участь судді Колеснікової І.С. у розгляді даної справи, не наведено, судом таких не встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу судді.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Передати адміністративну справу №320/2264/25 для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Парненко В.С.