23 лютого 2026 року м. Київ справа №320/3324/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОБИН" про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпраці в Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОБИН", у якому просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме:
- заборонити експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В - КЛ-10 кВ від ЗТП-20 до ЗТП-17, ЗТП-17 (комірки 10 кВ - 3 одиниці, силовий трансформатор) шляхом відключення від електромереж електропередавальної організації ДТЕК "Київські регіональні електромережі";
- заборонити виконання робіт в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти;
- відсторонити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від виконання посадових обов'язків (п.8,17,18,19);
- заборонити виконання робіт на висоті;
- заборонити виконання зварювальних робіт;
- заборонити експлуатацію кран-балки №2, тельфер 025 б/н;
- заборонити виконання робіт з ремонту, технічного обслуговування кран-балки №2, тельфера 025 б/н;
- заборонити виконання вантажно-розвантажувальних робіт.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на виявлені під час проведеної посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області планової перевірки відповідача порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. У зв'язку із цим, позивач просив суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення робіт, шляхом заборони експлуатації та виконання робіт.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ним усунуто порушення вимог законодавства з питань охорони праці, що підтверджується відповідними документами, які надано до суду.
Таким чином, позивач вважає, що обставини, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Головного управління Держпраці у Київській області є необґрунтованими.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
З метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контроло Державної служби України з питань праці на 2022 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.11.2021 р. № 183, керуючись ст. 38, ст. 39 Закону України «Про охорону праці», ст. 4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018р. №84, враховуючи лист-роз'яснення Держпраці від 22.05.2017 №6 5795/3/7.1-ДП-17 виданий наказ від 28.12.2021 р. №5449 та направлення від 28.12.2021 р. №4384 на основі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було проведено планову перевірку дотримання - вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на ТОВ «СОБИН» (далі - Відповідач)
За результатом проведеної перевірки складено Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 18.01.2022р. №КВ4384/733/АВ та складено припис від 18.01.2022р №КВ/4384/733АВ/П (далі -Припис).
За результатом проведеної перевірки було встановлено, що відповідачем порушено нормативно - правові акти з охорони праці, а саме:
l. Роботодавець не одержав дозвіл на експлуатацію (застосування) машин механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, а саме: устаткування напругою понад 1000 В- КЛ-10 кВ від 3ТП-20 до 3ТП-17, 31П-17 (комірки 10 кВ - 3 одиниці, силовий трансформатор), які знаходяться на балансі підприємства, за адресою: м. Переяслав Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38. Порушено п. 8 Групи А «Перелік машин механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від З лютого 2021 р. №77; п. 6 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами) та ст. 21 Закону України "Про охорону праці"
2. Роботодавець не одержав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти. Порушено п.9 Групи А Додатку 2 «Порядок видач дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановок Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107(зі змінами) та ст. 21 Закону України "Про охорону праці".
3. Роботодавець не набув право на виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праць, а саме: роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра. Порушено п. 3 Групи Б Додатку 2 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами),
4. Роботодавець не набув право на виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: зварювальні роботи. Порушено п. 19 Групи Б Додатку 2 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами) та ст. 21 Закону України "Про охорону праці".
5. Роботодавець не одержав дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, а саме: кран-балка №2, тельфер 025 /н, які знаходяться на балансі підприємства, за адресою: м. Переяслав-Хмельницький вул. Героїв Дніпра, З8.Порушено п. 7 Групи А «Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. №77; п. 6 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів устатковання підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами) та ст. 21 Закону України "Про охорону праці".
6. Роботодавець не одержав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування кран-балки №2, тельфера 025 б/н. Порушено п. 11 Групи А Додатку 2 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107(зі змінами) та ст. 21 Закону України "Про охорону праці".
7. Роботодавець не одержав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. Порушено п. 20 Групи А Додатку 2 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2011 року № 1107(зі змінами) та ст. 21 Закону України "Про охорону праці".
8. Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: наказом № 8-ОД від 03 січня 2017р. призначено відповідального за електрогосподарство директора підприємства Босу В. А,, яка не має електротехнічну підготовку і не пройшла перевірку знань у встановленому порядку; не затвердив Положення про енергетичну службу; не забезпечив достатню кількість електротехнічних працівників (відсутні оперативні працівники); не забезпечив проведення профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ), а саме: КЛ-10 кВ від ЗТП-20 до ЗТП-17; ЗТП-17 (комірки 10 кВ - 3 одиниці, силовий трансформатор) електрообладнання та електромережі 0,4 кВ,- які знаходяться на балансі підприємства; не забезпечив проведення технічних оглядів електроустановок підприємства (3ТП-17), що призвело до наявності наступних порушень: обладнання РУ-10 кВ не очищено від пил та бруду; рівень масла в розширнику силового трансформатора 10/0,4 кВ ЗТП-17 находиться нижче позначки, що відповідає температурі навколишнього середовища Порушено п. 1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
9. Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: наказом №1-ОД від 04 січня 2012р. покладає виконання обов'язків інженера охорони праці на особу, відповідальну за електрогосподарство, призначену наказом №8-ОД від 03.01.2017. Порушено п.1.3.3 НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
10. Роботодавцем не проведено позачерговий технічний огляд із розробкою регламентів технічних оглядів на продовжуваний строку безпечної експлуатації електрообладнання, яке введено в експлуатацію після ремонтів та яке досягло граничного строку експлуатації, а саме: електрообладнання ЗТП-17. Порушено п. 9, п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 «Порядок проведення огляду випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
11. Роботодавцем не проведено експертне обстеження (технічне діагностування електрообладнання, яке досягло граничного строку експлуатації, а саме електрообладнання ЗТП-17. Порушено п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищено небезпеки» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
12. Не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок, що належать підприємству, із визначенням рівня безпечного стану електрообладнання. Порушено п. 8.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів».
13. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній погоджений з Держпраці список працівників, які мають право на проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією, чим порушено п. 2.2.11 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів» та ст. 13, 14 Закону України "Про охорону праці".
14. Керівником підприємства не забезпечено комплектування працівників та електроустановок підприємства випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування, чим порушено п. 4.2.4, п. 4.2.5, п. 4.2.9 НПАОП 40.1-107-01 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
15. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником перелік робіт з підвищеною небезпекою, чим порушено п. 2.1.4 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів».
16. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: при проведенні повторних інструктажів працівникам підприємства, особа, яка проводила інструктаж, уносить записи до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці не в повному обсязі, чим порушено п. 6.10 НАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» та ст. 14, 18 Закону України "Про охорону праці".
17. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: за рахунок роботодавця під час прийняття на роботу і процесі роботи, не забезпечено навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб підприємства, а саме: директора ОСОБА_1 , енергетика Аношкіна В.В., головного бухгалтера В.М., чим порушено п. 31.1, п. 5.1 НАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» та ст. 18 Закону України "Про охорону праці".
18. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємства - охоронці Срібний В., Шевчук С., ОСОБА_6 , ОСОБА_8 під час прийняття на роботу і в процесі роботи, не пройшли за рахунок роботодавця навчання та перевірку знань з питань охорони праці, чим порушено п. 3.1 НАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» та ст. 18 Закону України "Про охорону праці" та ст. 18 Закону України "Про охорону праці".
19. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: директора Боса В.А., енергетика ОСОБА_2 не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань відповідних НПА з охорони праці, чим порушено п. 4.1 НАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
20. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: директор Боса В.А., енергетик ОСОБА_2 не пройшли періодичний медогляд, чим порушено п. 2.1.2 НАОП 40.1.21-98 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці" та ст. 17 Закону України "Про охорону праці".
21. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником підприємства список адміністративно-технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок, чим порушено п. 2.2. 13 НАОП 40.1.21-98 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів» та ст. 13, 14 Закону України "Про охорону праці".
22. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: огляди, виявлення і ліквідація несправностей в електроустановках не виконуються. Не встановлено особою, відповідальною за електрогосподарство, періодичність цих робіт. Відсутні оперативні журнали для записів, чим порушено п. 2.2. 16 НАОП 40.1.21-98 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів» та ст. 13, 14 Закону України "Про охорону праці".
23. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутні затверджені на 2022 рік списки працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, допускачів, а також переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями, і порядку поточної експлуатації, чим порушено п. 3.1.2., п. 3.2.9 НАОП 40.1.21-98 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
24. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній "Журнал обліку робіт за нарядами та розпорядженнями", чим порушено п. 3.3.12 НАОП 40.1.21-98 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці" та ст. 14 Закону України "Про охорону праці".
25. На підприємстві не вилучені своєчасно засоби захисту, в яких закінчився термін випробування, чим порушено п. 4.2.6 НАОП 40.1- 1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних установок» та ст. 14 Закону України "Про охорону праці".
26. На підприємстві відсутній "Журнал обліку та зберігання засобів захисту", п. 4.4.2 НАОП 40.1- 1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних установок» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
27. На підприємстві не виконуються технічні заходи, що створюють безпечні умови виконання робіт, а саме: В РУ-0,4 кВ та РУ-10 кВ ЗТП-17 не облаштовані спеціальні місця для зберігання переносних заземлень, п. 4.8.1 НАОП 40.1.21-98 «Правила безпечно експлуатації електроустановок споживачів» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
28. Роботодавцем не організовано проведення лабораторних досліджень умов праці працівників та атестації робочих місць на відповідність НПА з охорони праці, зайнятих на важких умовах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, чим порушено п. 3 "Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
29. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: керівником підприємства не визначено перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування та тривалість його, чим порушено п. 7.4. НАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
30. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: на підприємстві не розроблено та не затверджено керівником підприємства програми стажування (дублювання) для конкретних професій відповідно до функціональних обов'язків працівників, чим порушено п. 7.6. НАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
31. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: на підприємстві не проведено аудит з охорони праці, чим порушено п. 5.1 НАОП 0.00-4.35-04 «Типове положення про охорони праці» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
32. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: відсутній план роботи та графіки обстежень підприємства службою охорони праці, затверджені роботодавцем, чим порушено п. 5.1 НАОП 0.00-4.35-04 «Типове положення про охорони праці» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
33. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: роботодавець не забезпечив належне фінансування охорони праці, яке повинно становити не менше 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік, чим порушено ст. 19 Закону України "Про охорону праці".
34. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: не проведено експертне обстеження кран-балки №2, тельфера 025 б/н після закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації), чим порушено п. І глави 4 розділу VI НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
35. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охорони праці, а саме: не проведено періодичний технічний огляд кран-балки №2, тельфера 025 б/н, після закінчення призначеного строку служби (граничного строку експлуатації). Порушено п. 1.3 глави З розділу VІ НПАО 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці піл нас експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".
Позивач вважає, що вказані порушення здійснюють загрозу життю та здоров'ю працівників, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
У силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Закон України «Про охорону праці» №2694-XII (надалі - Закон №2694-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Стаття 1 Закону №2694-XII закріплює, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до вимог статті 4 Закону №2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних умов праці.
Згідно зі статтею 27 Закону №2694-XII нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
За правилами частини першої статті 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу з питань праці.
Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 3).
Підпункт 12 пункту 6 Положення № 96 передбачає, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, видає в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; (підпункти 16, 50 пункту 4).
Відповідно до підпункту 20 пункту 4 Положення № 340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
При цьому, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з вимогами частини десятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У силу вимог ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У силу положень ч. 8 ст. 7 зазначеного Закону припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до норм ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний в т.ч. виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.
Таким чином, підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається у відповідному акті перевірки. Водночас, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що підставою для застосування заходу реагування у вигляді заборони виконання робіт є, зокрема, недотримання законодавства з охорони праці та промислової безпеки, а також гігієни праці, що створюють загрозу життю працівників та, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Законодавство України не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей , а відтак, воно є оціночним. Разом з цим, за переконанням суду, зазначені в акті перевірки порушення вимог безпеки до систем газопостачання створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта та обслуговуючого персоналу.
В адміністративних справах щодо застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність не усунутих суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Встановлення судом факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров'ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.
Відтак, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд встановив, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки, які викладені в акті перевірки.
Вказаним актом перевірки виявлені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людини.
Суд наголошує, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони праці та промислової безпеки, відтак належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
А тому, доводи відповідача про те, що всі порушення усунуті після проведення перевірки, а деякі порушення, які встановлені під час перевірки, не відповідають дійсності, оскільки таке обладнання передано в оренду чи зовсім не використовується, суд не бере до уваги.
Станом на день ухвалення судом рішення у цій справі, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують усунення відповідачем порушень встановлених актом перевірки.
Отже, відповідачем не надано суду належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що слугували підставою для прийняття акта перевірки.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Таким чином, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
З урахування вищевикладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд дійшов висновку, що наявні підстави для застосування до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: заборонити експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В - КЛ-10 кВ від ЗТП-20 до ЗТП-17, ЗТП-17 (комірки 10 кВ - 3 одиниці, силовий трансформатор) шляхом відключення від електромереж електропередавальної організації ДТЕК "Київські регіональні електромережі"; заборонити виконання робіт в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти; відсторонити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від виконання посадових обов'язків (п.8,17,18,19); заборонити виконання робіт на висоті; заборонити виконання зварювальних робіт; заборонити експлуатацію кран-балки №2, тельфер 025 б/н; заборонити виконання робіт з ремонту, технічного обслуговування кран-балки №2, тельфера 025 б/н; заборонити виконання вантажно-розвантажувальних робіт.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, суд вважає, що з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, наявні підстави вважати, що порушення, доказів усунення яких відповідачем не надано, є небезпечними для життя і здоров'я людей.
Слід зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом використання обладнання.
Тож, неусунення невиправлених порушень може призвести до виникнення ризику невідворотних негативних наслідків для життя і здоров'я людей.
У той же час, суд зазначає, що застосування заходів реагування є лише тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 861/16924/16, від 12 листопада 2020 року у справі № 826/10796/16 та від 29 липня 2020 року у справі №160/1903/19.
При цьому, відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду цієї справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОБИН" (ЄРПОУ 36298149) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме:
- заборонити експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В - КЛ-10 кВ від ЗТП-20 до ЗТП-17, ЗТП-17 (комірки 10 кВ - 3 одиниці, силовий трансформатор) шляхом відключення від електромереж електропередавальної організації ДТЕК "Київські регіональні електромережі";
- заборонити виконання робіт в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти;
- відсторонити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від виконання посадових обов'язків (п.8,17,18,19);
- заборонити виконання робіт на висоті;
- заборонити виконання зварювальних робіт;
- заборонити експлуатацію кран-балки №2, тельфер 025 б/н;
- заборонити виконання робіт з ремонту, технічного обслуговування кран-балки №2, тельфера 025 б/н;
- заборонити виконання вантажно-розвантажувальних робіт.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.