ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"24" лютого 2026 р. Справа № 300/186/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Задна Роксолана Євгенівна, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, згідно якого просить суд:
- визнати противоправним та скасувати наказ від 31.10.2025 № 2081 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано- Франківській області;
- визнати противоправними та скасувати накази від 08.11.2025 № 584 о/с, та від 01.01.2026 №2 о/с щодо звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), з 01.01.2026;
- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службу в поліції на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області області з 02 січня 2026 року;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025 ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький);
- зобов'язати винести наказ про звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", за власним бажанням.
Підставою звернення із вказаним позовом є протиправні на переконання позивача, накази Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 31.10.2025 № 2081, 08.11.2025 № 584 о/с та від 01.01.2026 №2 о/с та не звільнення позивача за власним бажанням відповідно до поданих рапортів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.
12.02.2026 на адресу суду від Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, згідно якої зазначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відтак, оскільки рапорт ОСОБА_1 від 11.09.2025 про звільнення зі служби в поліції, керівництвом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області розглянуто 17.09.2025 та у той же день за допомогою системи електронного документообігу (СЕД) направлено на електронну пошту ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується відповідними доказами, а тому саме 17.09.2025 позивач дізнався про відмову у задоволенні його рапорту про звільнення за власним бажанням. Крім того, перебіг процесуального строку у частині вимог щодо повторного рапорту від 26.11.2025 розпочався з дати надання відповіді ГУНП - 11.12.2025 та сплив 12.01.2026 року. Таким чином, на думку заявника позивачем встановлений частиною 5 статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду пропущено, в зв'язку із чим останній просить суд залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 , в частині: визнання протиправною бездіяльність щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025 ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), зобов'язання винести наказ про звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) за рапортами від 11.09.2025 та 26.11.2025, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», за власним бажанням.
18.02.2026 представником позивача подано до суду заяву про поновлення процесуального строку, згідно якої зазначено, що позивач з 03.09.2025 по 31.12.2025 хворів та перебував на лікарняному, у зв'язку з чим отримав третю групу інвалідності, ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , дата видачі 17.12.2025 року та витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, у зв'язку з чим звернувся в суд 13.01.2026 року - уже після виходу з лікарняного 01.01.2026 року. Таким чином на думку представника позивача, наведені обставини є поважними, та такими, що мають значення для розгляду заяви про залишення позову без розгляду.
Розглянувши подане представником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, вивчивши зміст позовної заяви, оцінивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після відкриття провадження у адміністративній справі вправі встановлювати (перевіряти) відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В зв'язку із наведеним, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Із змісту позовної заяви слідує, що, позивач серед іншого просить суд визнати протиправною бездіяльність щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025 ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілелецький), зобов'язати винести наказ про звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілелецький) за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", за власним бажанням.
Суд зазначає, що згідно матеріалів справи 11.09.2025 ОСОБА_1 подав рапорт на ім'я начальника ГУНП в Івано-Франківській області про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 12.09.2025.
Листом ГУНП в Івано-Франківській області № 170838-2025 від 17.09.2025 «Про результати розгляду рапорту» ОСОБА_1 повідомлено, що його рапорт від 11.09.2025 про звільнення з Національної поліції України з 12.09.2025 за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» розглянуто та роз'яснено, що «відповідно до пункту 68 розділу VII (Звільнення зі служби) Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого на чальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт. Виходячи з наведеного, рапорт ОСОБА_1 від 11.09.2025 про звільнення зі служби в поліції з 12.09.2025 керівництвом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області не задоволено».
Вищенаведений лист, 17.09.2025, за допомогою системи електронного документообігу (СЕД) направлено на електронну пошту ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується відповідними доказами та не заперечується сторонами.
Відтак, суд зазначає, що 17.09.2025 позивач дізнався про відмову у задоволенні його рапорту про звільнення за власним бажанням.
Крім того, звертає увагу, що 26.11.2025 ОСОБА_1 подано ще один рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 12.12.2025 у зв'язку із сімейними обставинами.
Листом ГУНП в області № 230596-2025 від 11.12.2025, який 11.12.2025 направлено засобами СЕД на його електронну адресу, повторний рапорт позивача від 26.11.2025 розглянуто та зазначено, що звільнення за власним бажанням не є можливим.
Відтак, наявні в матеріалах справи докази свідчать на користь того, що ОСОБА_1 відповіді на рапорт від 12.09.2025 отримано 17.09.2025, а на рапорт від 26.11.2025 отримано 11.12.2025 через засобами СЕД на електронну адресу.
При цьому, представником позивача не заперечується належність електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
Таким чином, суд зазначає, що позивач знав про порушення своїх прав стосовно розгляду рапорту від 12.09.2025 ще 17.09.2025, а про порушення своїх прав стосовно розгляду рапорту від 26.11.2025 та 11.12.2025, однак з даним адміністративним позовом звернувся до адміністративного суду 13.01.2026, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Так, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона вирішила, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Таким чином, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Так, згідно доводів представника позивача зазначених в запереченнях на заяву про залишення позову без розгляду, позивач з 03.09.2025 по 31.12.2025 хворів та перебував на лікарняному, у зв'язку з чим отримав третю групу інвалідності, ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни.
Суд бере до уваги указані обставини, та вважає, що тимчасова непрацездатність особи, підтверджена відповідними доказами, може бути підставою для висновку про наявність об'єктивних непереборних обставин, які перешкоджали такій особі реалізувати певні процесуальні права та обов'язки.
Однак, перебування особи лікарняному не є безумовною підставою для поновлення процесуальних строків, і не у всіх випадках може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, в розумінні КАС України.
Частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Суд звертає увагу, що договір про надання правової допомоги між адвокатом Задна Роксолана Євгенівна та позивачем укладений 17 листопада 2025 року, тобто під час перебування позивача на лікуванні.
Так, згідно матеріалів справи встановлено, що позовну заяву від імені позивача підписано саме адвокатом Задна Роксолана Євгенівна та подано Івано-Франківського окружного адміністративного суду 13.01.2026, а не особисто позивачем.
Відтак, не є виправданими обумовлення поважності причин пропуску строку звернення до суду лікарняними позивача, оскільки у період тимчасової непрацездатності позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом, який в подальшому звернувся до суду з цим позовом як представник, що вказує і на можливість подання відповідного позову з дотриманням строку звернення до суду у період перебування на лікарняному.
Таким чином, вказані обставини не дають підстав стверджувати, що позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду у випадку, якщо він вважає свої права порушеними.
В зв'язку вищенаведеним, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025 ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), зобов'язання винести наказ про звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", за власним бажанням, із пропуском місячного строку звернення та не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до приписів частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, з урахуванням доводів наведених у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025 ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), зобов'язання винести наказ про звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", за власним бажанням, з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
При цьому, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
В контексті наведеного слід також зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
З приписами частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У зв'язку із викладеним, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку із зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, частиною 13 статті 171 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025 ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), зобов'язання винести наказ про звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", за власним бажанням - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025 ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), зобов'язання винести наказ про звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 (0111153), поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) за рапортами від 12.09.2025 та 26.11.2025, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", за власним бажанням з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію цієї ухвали надіслати представнику позивачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитин Н.М.