24 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/8444/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 20263,68 грн., у т.ч. пеня у розмірі 4159,84 грн., за платежами: - 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 18761,77 грн, у т.ч. пеня в розмірі 3896,69 грн; - 30 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 1238,76 грн, у т.ч. пеня в розмірі 263,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою нею в повному обсязі грошового зобов'язання, самостійно визначеного в поданій податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2021-2024 роки. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вказана ухвала була скерована рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь №1906684 від 20.10.2025), та отримано 04 листопада 2025 року, що підтверджується відомостями офіційного веб-сайту органу поштового зв'язку про відстеження рекомендованого поштового відправлення.
Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подала, про причини неподання суд не повідомила, про продовження процесуального строку для подання такого не клопотала.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 ) подала до Воловецької ДПІ Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) наступні річні звітні податкові декларації про майновий стан і доходи:
- за звітний податковий період 2021 року, в який визначила сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року, у розмірі 4790,48 грн та суму податкових зобов'язань з військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 399,21 (податкова декларація №9430919559 від 09.02.2022);
- за звітний податковий період 2022 року, в який визначила сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року, у розмірі 2881,55 грн та суму податкових зобов'язань з військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 240,13 (податкова декларація №9301853325 від 26.01.2023);
- за звітний податковий період 2023 року, в який визначила сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року, у розмірі 2466,41 грн та суму податкових зобов'язань з військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 205,53 (податкова декларація №9385409108 від 17.03.2024);
- за звітний податковий період 2024 року, в який визначила сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року, у розмірі 4726,64 грн та суму податкових зобов'язань з військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 393,89 (податкова декларація №9427593662 від 03.03.2025).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).
Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п. 179.1 ст. 179 ПК України).
Окрім того, п. 16-1 розділу ХХ ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
П. 46.1 ст. 46 ПК України дає визначення поняттю «податкова декларація», відповідно до якого, такою є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Нормами п. 179.7 ст. 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Незважаючи на вищезазначені законодавчі норми, ФОП ОСОБА_1 самостійно задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору не сплатила. Сума заборгованості становить 16103,84 грн.
Згідно пп. 14.1.162. п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, ОСОБА_1 нараховано пеню у розмірі 4159,84 грн., яка сплачена також не була.
Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум податкового зобов'язання відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України було виставлено податкову вимогу від 04.12.2018 №10947-52 про наявність податкового боргу. Дана податкова вимога була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручена 01 березня 2019 року.
Однак сума нарахованого податкового зобов'язання відповідачем погашена не була.
Судом встановлено, що такий податковий борг з часу вручення платнику податку зазначеної податкової вимоги не переривався.
Нормами п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП - 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 20263,68 грн (Двадцять тисяч двісті шістдесят три гривні 68 коп.), зокрема, за платежами: - 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 18761,77 грн, у т.ч. пеня в розмірі 3896,69 грн; - 30 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 1501,91 грн, у т.ч. пеня в розмірі 263,15 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін