24 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/377/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області в особі селищного голови Володимира Андрушко про визнання протиправним та скасування рішення,-
26 січня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області в особі селищного голови Володимира Андрушко (89640, Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Чинадійово, вул.Волошина, 41, код ЄДРПОУ 04350719), яким просить суд: « 1. Визнати протиправним та скасувати рішення Чинадіївської селищної ради від 23.12.2025 року № 2796 «Про преміювання Чинадіївського селищного голови з нагоди професійного свята - Дня місцевого самоврядування». 2. Стягнути з відповідача на мою користь всі понесені у справі судові витрати.».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.
23 лютого 2026 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити дату підготовчого засідання по справі. Мотивуючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження позивач, зокрема, зазначив, що вирішення спірних правовідносин має дуже важливе значення для відповідача та становить значний суспільний інтерес.
За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 12 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно із статтею 257 частиною 1 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до статті 260 частини 4 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно із статтею 260 частиною 7 КАС України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
В силу статті 257 частини 2 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч.4 цієї статті.
При цьому, за змістом статті 12 частини 5 КАС України, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, перелік яких наведений в статті 12 частині 4 КАС України, до числа яких даний спір не входить.
Відповідно статті 12 частини 6 пункту 10 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність.
Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження в даній справі суд самостійно, з урахуванням критеріїв визначених статтею 257 частиною 3 КАС України, дійшов висновку про її незначну складність та вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, що відповідає вимогам статті 260 частини 1 КАС України.
Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» «суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.
Мотивація наведена позивачем не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то суд зазначає: у даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає відповідну заяву, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у такій заяві.
Наведені обґрунтування позивачем не свідчать про наявність відповідних обставин.
Отже, заявляючи клопотання, позивач не навів достатніх обґрунтувань щодо необхідності подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження та свідчить про неможливість вирішення спору за правилами спрощеного позовного провадження.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення підготовчого та судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи. Окрім того, позивач не позбавлений права надати суду додаткові письмові пояснення та докази.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає обґрунтованих підстав для подальшого розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 243, 248, 260 КАС України суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перехід до загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяС.Є. Гаврилко