23 лютого 2026 року м. Ужгород№ 640/4045/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України від 29.01.2020 р. № 100060/2020/000001/2;
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропусків товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2020/00080, складену Київською митницею Державної митної служби України;
- судові витрати (судовий збір) покласти на відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 р. відкрито провадження у справі.
Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу № 640/4045/20 до Київського окружного адміністративного суду.
У подальшому Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 р. № 399, передав судові справи Закарпатському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 р. було прийнято дану справу до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд» подано до Київської митниці Державної митної служби електронну митну декларацію № UA100060/2020/371553.
Одночасно, з вказаною вище електронною митною декларацією декларантом було подано до відповідача документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, які відповідають визначеному ч. 2 статті 53 Митного кодексу України переліку та надано всі необхідні документи.
За результатами перевірки митної декларації і додатково поданих документів відповідач відповідно до п. 6 статті 54 МК України виніс картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA100060/2020/00080 і прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 29.01.2020 р. № 100060/2020/000001/2.
Представник позивача стверджує, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач не погоджується з вказаним рішенням та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки декларантом для підтвердження митної вартості не надано всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, а також документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності. З метою підтвердження числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанта повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Однак у строк, встановлений ч. 3 ст. 53, п. 2 ч. 2 ст. 255 МК України, декларантом не надано всі запитувані додаткові документи, а надані додатково, не усувають виявлених розбіжностей. Належні документи про зазначені пунктами 5-7 ч. 10 ст. 58 МКУ складові митної вартості декларантом не надано.
Таким чином, надані позивачем документально не підтверджено митну вартість товару ціну товару та складові митної вартості. Отже, на переконання відповідача, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято уповноваженим органом з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.
Представником позивача подано також відповідь на відзив на позовну заяву, в якій наголошує, що згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зазначає, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною контакту, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями статті 58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною контракту. 3 огляду на вищенаведене, на думку позивача, митним органом протиправно витребувано документи, що не є обов'язковими у розумінні вимог ст. 53 Митного кодексу України, на підставі протиправних висновків відповідача винесено незаконне рішення про коригування митної вартості, отже, таке рішення підялгає скасуванню.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 14.12.2015 р. між позивачем ТОВ «ГРІН ФУД» (покупець) та компанією SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS CO., LTD (продавець) укладено контракт поставки № СН-03-2015. Згідно п. 1.1. Контракту продавець продає, а покупець купує чай (товар) згідно інвойсів, що є невід'ємною частиною цього Контракту. Валюта контракту - долл. США, загальна сума контакту 1000000,00 долл. США (згідно контракту та додаткових угод до нього).
Отримавши поставлений за контрактом товар, 28.01.2020 р., ТОВ «ГРІН ФУД» через митного брокера фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 подано до Київської митниці Державної митної служби електронну митну декларацію № UA100060/2020/371553, згідно з якою задекларовано: «чай зелений в упаковці масою нетто більше 10 кг: - зелений чай (Green tea), (520 уп. По 30 кг), маркування - 9373С - 15600 кг. Всього 15600 кг. Країна виробництва: Китай (СN). Виробник SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS CO., LTD.
Разом з вказаною вище електронною митною декларацією декларантом було подано до відповідача документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, які відповідають визначеному ч. 2 статті 53 Митного кодексу України переліку, а саме:
- рахунок-фактура (інвойс) № 2019KM-UT64 від 13.12.2019 р.;
- контракт № СН-03-2015 від 14.12.215 р.;
- додаткова угода № 1 від 29.09.2016 р. до зовнішньоекономічного контракту № СН-03-2015 від 14.12.215 р.;
- додаткова угода № 2 від 28.02.2017 р. до зовнішньоекономічного контракту № СН-03-2015 від 14.12.2015 р.;
- додаткова угода № 3 від 10.03.2017 р. до зовнішньоекономічного контракту до контракту № СН-03-2015 від 14.12.2015 р.;
- додаткова угода № 4 від 03.01.2019 р. до зовнішньоекономічного контракту до контракту № СН-03-2015 від 14.12.2015 р.;
- довідку про вартість перевезення до митного кордону України TOB «ДСВ Логістика» вих. № SODS00036820 від 25.01.2020 р. (вартість перевезення до митного кордону України);
- договір про надання послуг митного брокера від 05.05.2019 р. № 05/05/2016.
Позивачем заявлена в митній декларації від 28.01.2020 р. № UA100060/2020/371553 митна вартість товару з використанням основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) з урахуванням умов поставки FOB SHANGHAI - у розмірі 28080,00 дол. США або 690723,07 грн (по 1,80 дол. США за кг) та з урахуванням вартості перевезення до митного кордону України 78222,63 грн (вартість морського перевезення контейнеру з порту SHANGHAI). Страхування вантажу не здійснювалось.
Під час розгляду митницею документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, відповідачем запропоновано позивачеві надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МК України, оскільки, на думку відповідача, у заявленій електронній митній декларації містяться розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме у графі 20 митної декларації задекларовано умови поставки FOB-SHANGHAI, CHINA. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Вартість витрат на транспортування підтверджено довідкою від 25.01.2020 р. № SODS00036820. Відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу, одним з документів, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 р. № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов'язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Враховуючи, що документів, які передбачені положеннями наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 декларантом при митному оформленні надані не у повному обсязі, у митного органу відсутня можливість здійснити перевірку правильності обчислення складових митної вартості; Зазначені обставини не дають можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
У зв'язку з вищенаведеним, відповідно до ч. 2 та 3 статті 53 Кодексу необхідне подання протягом 10 календарних днів наступних додаткових документів (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи виробника товару); 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 8) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Позивачем додатково на вимогу митного органу разом із супровідним листом вих. № 27 від 28.01.2020 р. надано наступні документи:
- довідка про вартість перевезення до митного кордону України ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» від 25.01.2020 р. № SODS00036820;
- товарно-експортна вантажна митна декларація відправника за штрих-кодом *223120190004283618 та її завірений переклад українською мовою;
- прайс-лист виробника б/н від 01.07.2019 р.;
- Висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-65 від 27.01.2020 р.;
- рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 811-1-190540 від 18.09.201 9р.;
- Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 4749 від 18.04.2016 р.;
- Інвойс 2019KM-UT64 від 13.12.2019 р. з перекладом на українську мову;
- Пакувальний лист (Packing list) до інвойсу 2019KM-UT64 від 13.12.2019 р.;
- Міжнародна товарно-транспортна накладна (international consignment note CMR) № 52202 від 27.01.2020 р.;
- Коносамент (Bill of lading) № WMS19123532;
- Міжнародний фітосанітарний сертифікат (Fitosanitary certificate) 219000004402845002 від 17.12.2019 р.;
- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № G195609948080008 від 20.12.2019 р.;
- Сертифікат якості (Certificate of quality) № 219000004402845001 від 17.12.2019 р.;
- Сертифікат здоров'я (Health Certificate) № 219000004402845003 від 17.12.2019 р.;
- рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «ДСВ Логістика» № UA00024630 від 25.01.2020 р.
Позивачем разом із документами надана митному органу наступна інформація: згідно з інвойсом № 2019KM-UT64 від 13.12.2019 р. 100% оплата передбачена після митного оформлення в Україні, отже банківські та інші платіжні документи в такому випадку не надаються; рахунки про здійснення платежів третім особам не передбачені прямим контрактом; комісійні та інші посередницькі послуги також не передбачені контрактом; чай фасується під торговими знаками, отже виписка з бухгалтерської документації щодо продажу придбаного за контрактом чаю не надається; страхування вантажу не проводиться.
Консультація декларанта з боку митного органу не проводилась.
За результатами перевірки митної декларації і додатково поданих документів Київська митниця ДМС відповідно до п. 6 ст. 54 МК України винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA100060/2020/00080 і прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів Київської митниці ДМС від 29.01.2020 р. № 100060/2020/000001/2.
29.01.2020 р. позивачем була заповнена та подана до митного органу нова митна декларація № UA100060/2020/371702, в якій митна вартість товару задекларована за резервним методом визначення митної вартості на підставі вказаних рішень, за ціною товару 2,63 дол. США за кг, загальна скорегована митна вартість становила - 41028,00 дол. США за товар (15600 кг). Товар було випущено у вільний обіг під фінансову гарантію на підставі ст. 55 МК України, з відстроченням платежу до 28.04.2020 р.
За наслідками опрацювання наданих документів Київська митниця ДМС прийшла до висновку, відображеному у оскаржуваному рішенні, що документи подані для визначення митної вартості товару відповідно до положень статті 53 МК України не подані всі запрошені документи та наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах, що не дає митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості товарів в повному обсязі. Не подано виписку з бухгалтерської документації, страхові документи на товар.
З огляду на вищевикладене, як зазначено у рішенні, застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки надані декларантом документи викликають сумніви у їх достовірності відповідно до умов, зазначених у ст. 59 МК України, з чим позивач категорично не погоджується, вважає, що таким протиправним висновком порушуються законні права та інтереси позивача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Згідно з ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:
- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язана, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митниця з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно частини 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Крім того, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митниця при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині 2 статті 53 МК України.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України передбачено, що митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для прийняття митницею рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 р. № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України). Всупереч положень вказаної статті, відповідачем під час митного оформлення не проводилась консультація декларанта.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як встановлено судом, підставою сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару митним органом у гр. 33 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), а саме: документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять відомостей щодо числових значень складових митної вартості товарів.
Як зазначено, позивачем подано документи, що містять усі відомості, на підставі яких митниця мала можливість дійти висновку про підтвердження ціни товару та витрат декларанта на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини 2 статті 53 МК України.
Так, за умови наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митниця має право витребувати додаткові документи.
Поряд з цим, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Обов'язком митниці є зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, витрати на транспортування, тощо, оскільки необхідні документи були надані позивачем до винесення рішення, але проігноровані відповідачем.
Крім того, відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному. У рішенні про коригування митниця обов'язково повинна зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.
Згідно пункту 1.5 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2001 р. за № 833/6024), передбачено, що у розділ «Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг)" зовнішньоекономічного договору зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до правил «Інкотермс-2010»), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару(окремих партій товару).
У відповідності до загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.
Пункти 18, 19, 20 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (ЕСЕ/ТКАБЕ/148) (Женева, вересень 1983р.) передбачають, що формуляр-зразок має три групи полів даних: у першій містяться відомості про угоду (сторони, умови і таке інше), у другому - опис товарів, позиції рахунку та кількості і таке інше, а у третій - додаткові витрати, вирахування та загальна сума рахунку з посвідчу вальною заявою, якщо вона є необхідною. Відомості про угоду наводяться з наступними заголовками, зокрема, з заголовком «Умови поставки і платежу" - ці відомості повинні зазначатися або конкретним посиланням на стандарти умови, такі, як «Інкотермс-2010», або шляхом точного опису застосовуваних умов.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У частині 10 статті 58 МК України від 13.03.2012 р. № 4495-УІ наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Пунктом 7 частини 10 статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як витрати на страхування цих товарів.
Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати («Інкотермс-2010»), - це міжнародні правила по тлумаченню найбільш широко використовуваних торгових термінів в області зовнішньої торгівлі, у них зазначені яка з сторін договору-купівлі продажу повинна здійснити необхідні для перевезення та страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, та які витрати несе кожна з сторін. Обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.
Відповідно до «Інкотермс-2010» умови поставки FOB FREE ON BOARD (...named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження), «франко-борт» означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець зобов'язаний нести всі витрати пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.
Щодо відповідності ціни товару у наданих позивачем документах, то документи, подані позивачем, не містять розбіжностей в умовах поставки товарів, зовнішньоекономічному контракті, а також в інвойсі, оскільки всі складові митної вартості товару зазначені, та такі відомості не містять суперечностей.
Позивачем задекларовано митна вартість товару за методом договірної ціни у розмірі 28080,00 дол. США або 690723,07 грн (по 1,80 дол. США за кг). Вартість перевезення до митного кордону України 78222,63 грн (вартість морського перевезення контейнеру з порту SHANGHAI). Страхування вантажу не здійснювалось.
Відповідач мав змогу пересвідчитись у правильності обраного позивачем методу визначення вартості товару, довідка про вартість перевезення містить необхідну інформацію про вартість перевезення, а також про відсутність страхування вантажу, позивачем здійснено переклад українською мовою митної декларації продавця, всі документи у їх сукупності місять вичерпний перелік показників для визначення числових складових митної вартості товару.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
У відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною контакту, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною контракту.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 11.09.2012 р. в справі № 21-262а12 та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 р. в справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки відповідачем не наведені належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не доведено підстав для витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України від 29.01.2020 р. № 100060/2020/000001/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2020/00080, складену Київською митницею Державної митної служби України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 9, 19, 77, 78, 243, 246, 262 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України від 29 січня 2020 року № 100060/2020/000001/2;
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропусків товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2020/00080, прийняту Київською митницею Державної митної служби України;
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фуд» (код ЄДРПОУ - 37269590) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ - 43997555) судові витрати у розмірі 5706,16 грн (п'ять тисяч сімсот шість гривень шістнадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк