про продовження строку залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/4624/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулася до суду з цим позовом.
Суд встановив, що наказом від 30.04.2025 № 126 ОСОБА_1 з 30.04.2025 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та 30.04.2025 позивачу видано грошовий атестат, що підтверджується її підписом у ньому, однак позивач звернулася до суду 09.02.2026.
Ухвалою від 13.02.2026 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановив їй строк для надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
18.02.2026 до суду надійшла заява від представника позивача, в якій він вказує, що Велика палата Конституційного суду України 11.12.2025 розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю (далі - Кодекс) та ухвалила рішення № 1-р/2025, яким частина перша статті 233 Кодексу визнана неконституційною та втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього рішення. Отже, термін на звернення з даною позовною заявою не обмежений будь-яким процесуальним строком.
Дослідивши надану заяву, суд зазначає, що позивач помилково вважає, що спірні правовідносини врегульовані частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю, яка визнана неконституційною і поширювали свою дію на триваючі трудові відносини.
Суд наголошує, що в даному випадку підлягають застосуванню положення частини 2 Кодексу законів про працю. На момент звернення до суду із цим позовом частиною 2 статті 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Ця правова норма є чинною та неконституційною не визнавалася.
Суд повторює, що позивачу в день звільнення видано грошовий атестат, що підтверджується її підписом у ньому.
Позивач звернулася до суду 09.02.2026, тобто зі спливом значного періоду часу, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.
Вказане свідчить про пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
З огляду на викладене заява представника позивача від 18.02.2026 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволенню не підлягає, а наведені ним підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними.
Згідно з частинами 2, 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вчинення позивачем дій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд уважає за необхідне визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та продовжити строк для усунення визначених в ухвалі недоліків для подання нової заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2026.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Леміщак