23 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/12324/23
категорія 111031101
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про розгляд справи з викликом сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив розгляд справи здійснювати за участі представника.
Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.
При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Клопотання відповідача не містить вагомих обґрунтувань щодо необхідності чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін або в загальному позовному провадженні.
Саме по собі клопотання сторони про розгляд справи в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку спрощеного провадження, не є достатньою підставою для призначення підготовчого засідання.
Суд звертає увагу, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє відповідача права на подання суду додаткових письмових пояснень та будь яких письмових доказів.
Враховуючи складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також не надання доказів необхідності призначення підготовчого засідання, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи №240/12324/23 з викликом сторін відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.С. Токарева