про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/5799/26
категорія 113080000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, зокрема запису "Порушення правил військового обліку";
- зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, зокрема, запис "Порушення правил військового обліку".
У позовній заяві представник позивача наполягає на тому, що повістку ОСОБА_1 не вручали будь-яким способом та за неї він не розписувався, а тому підстав розпочинати процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності не було, а відповідно, й не було підстав вчиняти дії щодо внесення даних відносно позивача до ЄДРПВР "Оберіг" як особи, яка порушила правила військового обліку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з'ясовуючи чи позов подано у строк, установлений законом, суд зазначає таке.
Як встановлено у частинах першій та другій статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами статті 122 КАС України перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом заявленого позову спірні правовідносини у цій справі склались щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Як вже йшлося, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Тому суд враховує, що у доданій до позову відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 лютого 2026 року № Ю/673 йдеться про те, що у зв'язку з неявкою 19 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою від 03 січня 2025 року, відповідно до пункту 24 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" внаслідок порушення статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" в автоматичному режимі відбулось створення відмітки "порушення правил військового обліку", у зв'язку з чим позивача о 10-40 год. 26 лютого 2025 року було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних матеріалів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, вже 26 лютого 2025 року позивач мав змогу бути обізнаним щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" записів про "порушення правил військового обліку" як приводу доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте з позовною заявою позивач звернувся до суду 17 лютого 2026 року, тобто з пропуском встановленого статтею 122 КАС України строку.
Водночас, до позовної заяви позивачем не додано ані заяви щодо поновлення пропущеного процесуального строку звернення з цим позовом до суду, ані жодного доказу у підтвердження обставин щодо неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом.
При цьому направлення представником позивача до відповідача адвокатського запиту щодо відповідних розписок про отримання позивачем повісток та інформації про перебування у розшуку й отримання відповіді не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду із заявленими у позові вимогами, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частин першої - другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху із наданням позивачу десятиденного строку для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, підтверджених належними доказами.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення цього строку, підтверджених належними доказами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається без розгляду якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка звернулась з позовом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько