23 лютого 2026 року м. Житомир справа № 640/2543/21
категорія 109010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії,
встановив:
До Окружного адміністративного суду м.Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо не перенаправлення звернення ОСОБА_1 від 15.01.2021 за належністю;
- зобов'язати Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) направити звернення ОСОБА_1 від 15.01.2021 за належністю.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради надіслано позивачу лист від 19.01.2021 №055-491, в якому повідомив, що зазначена інформація не перебуває у розпорядженні відповідача. Таку відповідь позивач вважає протиправною та не обґрунтованою, оскільки відповідач у разі неволодіння такою інформацію мав перенаправити запит за належністю.
Ухвалою суду від 13.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року прийнято справу до провадження.
Ухвалою від 05.01.2026 адміністративну справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 29.01.2025.
Через відділ документального забезпечення суду 14.01.2026 року представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких останній заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що відповідачем надано запитувану інформацію в повному обсязі, тому були відсутні підстави для перенаправлення запиту за належністю.
29.01.2026 представником відповідача через відділ документального забезпечення подано заяву про розгляд заяви без участі.
Позивачем від 03.02.2026 року надіслано заяву про здійснення розгляду заяви без його участі.
З урахуванням поданих заяв, відповідно до ч.3 ст.194 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) із запитом від 15.01.2021 про надання інформації, а саме: чи виконана постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 №826/12486/16 та причини невиконання.
Листом від 19.01.2021 №055-491 Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомив позивача щодо виконанння постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 №826/12486/16.
Вважаючи таку відповідь Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 40 Конституції України встановлює, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (надалі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої татті 7 Закону № 2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес регулюється № 2939-VI.
Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 2 Закону № 2939-VI метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
За змістом статті 5 зазначеного Закону доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно частиною першою статті 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частинами першою, другою статті 19 Закону № 2939-VI закріплено, що запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини п'ятою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Як встановлено у частинах першій, третій статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Як видно із матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 №826/12486/16 було зобов'язано відповідача надати позивачу інформацію, а саме: відповідний графічний матеріал викопіювання, плани, креслення, схеми, тощо, на якому буде зазначено місце розташування земельної ділянки, що не надана у користування і може бути виділена у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст.ст. 118, 121, 122 Земельного кодексу України.
На запит позивача щодо виконання вищенаведеного рішення суду Департамент надав відповідь листом від 19.01.2021 №055-491, де вказав, що інформація про наявність земель державної та/або комунальної власності, які не надані у користування та можуть бути надані, у відповідності до приписів ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст.ст. 118, 121, 122 Земельного кодексу України, військовослужбовцям для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у м.Києві, не перебуває у розпорядженні Департаменту, що унеможливлює виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 №826/12486/16.
Позивач вважає, що оскільки відповідач не володіє запитуваною інформацією, він мав перенаправити вказаний запит за належністю.
Відповідач вважає, що обов'язок перенаправлення звернення виникає лише у випадку, коли орган не надає відповіді по суті, а лише перенаправляє звернення. У даному випадку Департамент виконав свій обов'язок щодо розгляду звернення та надання відповіді.
Суд враховує, що із наданої відповіді від 19.01.2021 №055-491 видно, що Департамент містобудування та архітектури надав відповідь на порушені у запиті від 15.01.2021 питання, зокрема щодо виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 №826/12486/16, тому у нього був відсутній обов'язок перенаправляти вказаний запит за належністю.
У разі, якщо позивач не погоджується із діями чи бездіяльністю відповідача щодо виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 №826/12486/16, він може оскаржити такі дії/бездіяльність у порядку, встановленому ст.383 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 26345558) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 23 лютого 2026 р.
23.02.26