Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 лютого 2026 року Справа№200/6941/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправною відмову від 18.06.2025 року № 23471\03-16 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати період навчання з 01.03.1981 р. по 01.03.1984 р. ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулась через портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, яку направили на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.06.2025 року № 23471\03-16 у призначенні пенсії за віком відповідно до положень ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області щодо відмови в призначенні пенсії протиправним, просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Абдукадировій К.Е.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №200/6941/25.
Відповідач надіслав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що 09.06.2025 позивач повторно звернулася з заявою про призначення пенсії за віком. Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви ОСОБА_1 здійснюється за принципом екстериторіальності відділом пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням прийнято рішення від 16.06.2025 № 241670075489 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Під час розгляду документів, наданих разом з заявою про призначення пенсії, встановлено, що період навчання 01.09.1981 по 01.03.1984 перетинається з роботою.
Так, відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 14.03.1984 у період з 01.09.1981 по 01.03.1984 позивач навчалася у Чернівецькому професійно-технічному училищі обласного (міського) управління побутового обслуговування населення. 14.03.1984 (тобто, після закінчення навчання) позивач прийнята на роботу.
Проте, у трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 09.09.1983 наявний запис про прийняття на роботу з 05.09.1983, переведення на іншу посаду з 22.09.1983 та звільнення з 05.12.1984 тощо.
Таким чином, з метою усунення даних розбіжностей, необхідно надати уточнюючі довідки про період та форму навчання.
Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії складає 28 років 04 місяці 05 днів. З огляду на те, що у позивача відсутній встановлений законом необхідний страховий стаж, приймаючи оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії, Головне управління діяло виключно у спосіб та в межах своїх повноважень.
Вважає, що будь-яке порушення прав позивача на пенсійне забезпечення з боку Головного управління відсутнє.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд установив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_4 .
Судом встановлено, що позивач 09.06.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
За принципом екстериторіальності зазначена заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №241670075489 від 16.06.2025 позивачу відмовлено в призначені пенсії.
Встановлено, що вік заявника - 59 років 11 місяців 22 дні.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, період здійснення особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом або свідоцтвом про сплату єдиного податку або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 - згідно даних про сплату страхових внесків Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищевикладене, до страхового стажу враховано період перебування на спрощеній системі оподаткування, згідно довідки ГУ ДПС в Чернівецькій області, з 01.01.1999 по 31.12.2003, а починаючи з 01.01.2004 згідно даних в Реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків.
До страхового стажу не зарахований період навчання згідно атестату № 2413 з 01.09.1981 по 01.03.1984, оскільки перетинається з роботою (потрібно надати уточнюючі довідки про період та форму навчання).
За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату за досягнення 63- річного віку, а саме з 17.06.2027.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Статтею 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Пунктом «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктами 109 та 117 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590, було передбачено, що навчання в училищах та школах системи державних трудових резервів та системи професійно-технічної освіти (у ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах та училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищ) та в інших училищах, школах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації зараховується в стаж роботи, доказом стажу роботи може бути, зокрема, трудова книжка, довідка.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Тобто, надання інших документів для підтвердження трудового стажу необхідне лише за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.
Як встановлено судом, позивачу не зараховано до трудового стажу період навчання згідно атестату № 2413 з 01.03.1981 по 01.03.1984, перетинається з роботою (потрібно надати уточнюючі довідки про період та форму навчання).
Так, відповідно до атестату №2413 ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) закінчила Чернівецьке професійно-технічне училище обласного управління побутового обслуговування населення зі строком навчання два роки 6 місяців по спеціальності кравчиха чоловічого, жіночого та дитячого верхнього одягу з умінням виконувати розкрій. Час навчання в училищі з 01.03.1981 по 01.03.1984.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_3 , позивач у період з 05.09.1983 по 05.12.1984 працювала у ВДК Об'єднання «Чернівецьліс» (запис №1-3), при цьому у трудовій книжці серії НОМЕР_2 міститься запис №1 про навчання з 01.03.1981 по 01.03.1984 в Чернівецькому ПТУ по спеціальності кравчиха чоловічого, жіночого та дитячого верхнього одягу з умінням виконувати розкрій.
Згідно з розрахунком стажу форми РС-право період роботи з 05.09.1983 по 05.12.1984 повністю зарахований до страхового стажу.
Отже, оскільки період з 05.09.1983 по 05.12.1984 зарахований до страхового стажу, суд дійшов висновку, що також підлягає зарахуванню період з 01.03.1981 по 04.09.1983.
Враховуючи, що подвійне зарахування періодів роботи та навчання не передбачено чинним законодавством, період навчання з 05.09.1983 по 01.03.1984 не підлягає зарахуванню.
Таким чином, суд відмовляє у задоволені позовних вимог в цій частині.
В розрізі встановлених обставин, суд приходить до висновку про невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №241670075489 від 16.06.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Як передбачено п.2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Аналіз зазначеної норми, у її взаємозв'язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №241670075489 від 16.06.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 09.06.2025 зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Чернівецькому ПТУ з 01.03.1981 по 04.09.1983.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1211,20 (50%) грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №241670075489 від 16.06.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 09.06.2025 зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Чернівецькому ПТУ з 01.03.1981 по 04.09.1983.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 лютого 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова