24 лютого 2026 рокуСправа № 160/3001/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказу та акту проведення службового розслідування смерті, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.02.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Свірідов Дмитро Миколайович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 335 від 04.05.2025 року за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 яким встановлено що смерть сержанта ОСОБА_3 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби відповідно до п. 11 Розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних силах України затвердженого наказом міністра оборони України від 27.10.2021 року;
- визнати протиправним та скасувати акт проведення розслідування смерті від 01.05.2025 року за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ про повторне проведення розслідування настання смерті ОСОБА_3 з урахуванням довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 04 грудня 2023 № 3173, відповідно до якої Сержант ОСОБА_3 має наступні захворювання ПОВ'ЯЗАНІ із проходженням військової служби: Гіпертонічна хвороба II стадії, (атеросклероз МАГ. атероматозні бляшки МАГ, гіпертензивна ангіопатія сітківки обох очей). ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРДЦЯ: дифузний кардіосклероз. СН-0, а також з урахуванням тієї обставини що смерть ОСОБА_3 настала під час знаходження на боєвому чергуванні;
- за результатами проведеного повторного розслідування зобов'язати відповідача видати наказ про результати службового розслідування в якому зазначити про встановлення факту зв'язку смерті сержанта ОСОБА_3 у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року скерована представнику позивача через підсистему “Електронний суд» та доставлена в електронний кабінет 16.02.2026 року, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання Красовської Анастасії Анатоліївни про доставку електронного листа.
20.02.2026 року на виконання вимог ухвали суду від 16.02.2026 року представник позивача подав до суду через підсистему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просить суд вважати причину пропуску строку на звернення до суду з позовом поважними, а недоліки позовної заяви - усунутими.
Дослідивши вказану заяву представника позивача, суддя зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не отримувала акт службового розслідування про який йдеться у позовній заяві в наслідок того, що з 27.04.2021 року не знаходиться на території України, про що свідчать відмітки в її паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , та у візі Республіки Польщі. Таким чином про існування акту ОСОБА_1 випадково дізналась у жовтні місяці 2025 року, не отримувала його оригінал, не виконувала відмітку про його отримання.
Як убачається зі змісту позовної заяви позивач оскаржує наказ № 335 від 04.05.2025 року та акт проведення розслідування смерті від 01.05.2025 року.
Отже, про порушення своїх прав позивач повинна була дізнатися ще 01.05.2025 року.
З приводу посилання представника позивача на перебування з 27.04.2021 року позивача за кордоном слід зазначити наступне.
По-перше, заявником до заяви про усунення недоліків було долучено не всі сторінки паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .
Отже, представником позивача не надано належних доказів щодо перетину ОСОБА_1 державного кордону України.
По-друге, Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Верховний Суд в ухвалі від 26 червня 2024 року по справі справа № 201/5079/19, провадження № 61-5444ск24 дійшов висновку, що сам факт тривалого перебування заявниці за кордоном, не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Також у своїй заяві представник позивача зазначає, що про існування акту ОСОБА_1 випадково дізналась у жовтні місяці 2025 року. Однак, належним чином завірених доказів на підтвердження вказаних обставин також до суду не надано.
Крім того, суддя зазначає, що позивач особисто до позовної заяви долучила копію супровідного листа від 15.05.2025 року №1648 разом із описом документів про направлення ОСОБА_1 копій матеріалів службового розслідування по факту смерті військовослужбовця за контрактом сержанта ОСОБА_3 командира відділення радіовідділення інформаційно-телекомунікаційного вузлу Військової частини НОМЕР_1 . В переліку направлених документів міститься спірний наказ № 335 від 04.05.2025 року та акт проведення розслідування смерті від 01.05.2025 року.
Тобто, позивач принаймні у травні 2025 року повинна була дізнатися про порушення своїх прав та законних інтересів.
При цьому, з даним позовом позивач звернулася до суду лише 10.02.2026 року, що свідчить про порушення нею встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд і запобігає зловживанням при зверненні до суду. Його відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах для відповідача.
З огляду на що, суддя не встановила наявності поважних причин, за яких позивач не могла б звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом строку з цими позовними вимогами.
Ураховуючи викладене, суддя дійшла висновку, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого законом, а підстави для його поновлення відсутні, оскільки будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом.
З урахуванням наведеного, доводи позивача не можуть бути визнані поважними причинами пропуску, оскільки не підтверджені належними та достатніми доказами, що дає судді підстави вважати про зволікання позивачем своїм правом щодо звернення до суду із цим позовом.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Свірідова Дмитра Миколайовича про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказу та акту проведення службового розслідування смерті, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна