24 лютого 2026 рокуСправа №160/34363/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості,-
03.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 162 440 грн 70 коп. (сто шістдесят дві тисячі чотириста сорок) гривень 70 копійок під час фактичного невиконання ним обов'язків військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.08.2022 № 229 солдат ОСОБА_1 (Відповідач), “16» серпня 2022 року зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.12.2022 № 360, солдат ОСОБА_1 , визнаний таким, що станом на “25» грудня 2022 року не повернувся до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин. а фактом нез'явлення на службу з лікувального закладу солдата ОСОБА_1 проведено службове розслідування. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.10.2023 №1125 “Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом нез'явлення на службу з лікувального закладу» солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладено дисциплінарне стягнення - оголошено сувору догану. Зобов'язано начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 здійснити перевірку нарахованого та виплаченого солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення. 24.09.2025 до командування військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_2 про те, що ним було проведено перевірку нарахованого та виплаченого грошового забезпечення і додаткової винагороди військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 за жовтень 2022 року, в результаті якої було виявлено факти надмірно виплаченого грошового забезпечення та додаткової винагороди.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 24.02.2026.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 призваний 16.08.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 на службу.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.08.2022 № 229 солдат ОСОБА_1 , “16» серпня 2022 року зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і визнаний таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою водія протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільно-десантної роти.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2022 № 244, солдат ОСОБА_1 , водій протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільно-десантної роти, з “31» серпня 2022 року у зв'язку із отриманим пораненням під час виконання бойового завдання визнаний таким що вибув до медичної роти військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_3 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2022 № 244, солдата ОСОБА_1 , водія протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільно-десантної роти, з "31" серпня 2022 року у зв'язку із отриманим пораненням під час виконання бойового завдання визнано таким що вибув до медичної роти військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_3 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.09.2022 № 248, солдат ОСОБА_1 , відповідно до пункту 116 підпункту 15 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням, або хворобою, з “04» вересня 2022 року увільнений від займаної посади і зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.12.2022 № 360, солдат ОСОБА_1 , визнаний таким, що станом на “25» грудня 2022 року не повернувся до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, на телефонні дзвінки не відповідає, медичні документи надані не були, місцезнаходження невідомо. Відповідно розділу 1 пункту 15 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 “Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» з “01» вересня 2022 року призупинено нарахування та виплату грошового забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2022 №1840 призначено службове розслідування до 03.01.2023 за фактом неналежного виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.10.2023 №1125 “Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом нез'явлення на службу з лікувального закладу» солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладено дисциплінарне стягнення - оголошено сувору догану. Зобов'язано начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 здійснити перевірку нарахованого та виплаченого солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення.
24.09.2025 № 19899/р до командування військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_3 про те, що ним, згідно вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.10.2023 № 1125 “Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом нез'явлення на службу з лікувального закладу», було проведено перевірку нарахованого та виплаченого грошового забезпечення і додаткової винагороди військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 за жовтень 2022 року, в результаті якої було виявлено факти надмірно виплаченого грошового забезпечення та додаткової винагороди.
На підставі вказаного рапорту командиром військової частини НОМЕР_1 25.09.2025 виданий наказ № 821 “Про призначення службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання службових обов'язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення за жовтень 2022 року та надлишкову виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року солдату ОСОБА_1 ».
23.10.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ №1150 (з основної діяльності) “Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання службових обов'язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення за жовтень 2022 року та надлишкову виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року солдату ОСОБА_1 ». Вказаним наказом вирішено вважати встановленим факт неналежного виконання відповідачем обов'язків військової служби, що призвело до надлишкової виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 за жовтень 2022 року і додаткової винагороди за жовтень 2022 року.
Згідно довідки від 22.09.2025 року №853 по солдату ОСОБА_1 загальна сума переплати становить 162 440 грн. 70 коп.
На даний час солдат ОСОБА_1 надалі безпідставно відсутній на службі, за даним фактом СЗЧ та відносно нього порушено кримінальне провадження № 62025050010016993 від 13.05.2025.
Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168) передбачено виплату на період дії воєнного стану додаткової винагороди вказаним у ній категоріям осіб за певних умов до 100 тис. грн.
Процедура виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у розділі XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260.
Пункт 2 цього розділу Порядку №260 визначає, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
За змістом пунктів 3-4 розділі XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до пункту 6 розділі XXXIV про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
За нормами пунктів 9-10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Виходячи з наведених приписів Порядку №260, підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира військової частини, який, у свою чергу, видається на підставі рапорту (донесення) командира підрозділу, бойового наказу (бойового розпорядження), журналу бойових дій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тобто, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Суд зазначає, що помилки при нарахуванні та виплаті заробітної плати (грошового забезпечення) можуть виникати з різних причин: похибки в математичних розрахунках (арифметичні); неправильне застосування чинного законодавства (методологічні); неуважність (емоціональні); помилки при перерахуванні заробітної плати на рахунки працівників в банках (технічні) тощо.
Отже помилка - це ненавмисне перекручення даних щодо нарахованої та виплаченої працівникам заробітної плати в результаті арифметичних або логічних похибок.
Наслідки помилок при нарахуванні заробітної плати (грошового забезпечення) працівникам можуть наступними: заробітну плату нараховано у більшому розмірі, ніж передбачено трудовим договором і чинним законодавством; заробітну плату нараховано у меншому розмірі, ніж передбачено трудовим договором і чинним законодавством.
Аналогічно при виплаті заробітної плати (грошового забезпечення) також можуть бути помилки, що призведуть до наступних наслідків: працівникові виплатили заробітну плату, яка перевищує нараховану суму; працівникові виплатили заробітну плату, яка менше нарахованої суми.
Виправлення помилок, пов'язаних з нарахуванням заробітної плати (грошового забезпечення), залежить від характеру помилки і виправляється шляхом донарахування або сторнування помилкових сум.
Водночас, помилки, внаслідок якої працівник отримав зарплату у більшому розмірі, умовно поділяють на дві групи: лічильні та не лічильні.
У цьому випадку спеціальним законодавством про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям не передбачено порядку повернення зайво виплачених коштів, а тому суд застосовує загальні положення Кодексу законів про працю.
Статтею 127 Кодексу Законів про працю України встановлені обмеження відрахувань із заробітної плати.
Так, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).
Отже, для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, керівник зобов'язаний видати наказ (розпорядження), але при одночасному дотриманні двох умов: не сплинув один місяць із дня виплати неправильно обчисленої суми; працівник не оспорює підстави та розміри відрахувань, тобто він згоден на таке відрахування або повернення коштів.
Такий працівник ставить підпис на самому наказі (розпорядженні) або він пише заяву, в якій підтверджує свій намір повернути надміру виплачені кошти.
Суд зазначає, що згідно з матеріалів справи, у тому числі зібраних під час проведення службових розслідувань, не вбачається, що виплата надмірно нарахованої грошової допомоги виникла через недобросовісні дії відповідача. Така допущена через дії інших посадових осіб, які готували рапорти, проекти наказів, підписували накази про виплату військовослужбовцям, у тому числі позивача, грошової допомоги, передбаченої Постановою №168, із зазначенням розміру такої допомоги.
Водночас незнання відповідними посадовими особами, в тому числі особами кадрового і бухгалтерського забезпечення військової частини, вимог чинного законодавства в частині підстав та порядку нарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої Постановою №168, та регламентованої у розділі XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, не свідчить про недобросовісність відповідача чи його вину.
При цьому суду не надано жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про недобросовісність відповідача, як і його обов'язку повідомляти про наявність чи відсутність у нього права на отримання тих чи інших виплат.
При цьому суд зазначає, що посадові особи, які відповідальні за правильність нарахування та оформлення кадрових та фінансових документів, враховуючи їх посадові інструкції і матеріальну відповідальність, зобов'язані бути обізнаними та повідомити командира про порядок та умови нарахування й виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої Постановою №168.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості, відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 24.02.2026.
Суддя О.В. Царікова