24 лютого 2026 року Справа №160/10979/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/10979/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року по справі №160/10979/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,- задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 р. та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 21.05.2022 р. по 01.08.2022 р. включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме: не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.05.2022 р. по 01.08.2022 р. включно, виходячи із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 р. та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 (в редакції чинній з 29.01.2020 р.) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України “Про Державний бюджет України» за №1928-ІХ від 02.12.2021 р. станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.05.2022 р. по 01.08.2022 р. включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 р.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.05.2022 р. по 01.08.2022 р. включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду від 16 червня 2025 року по справі №160/10979/25 набрало законної сили 01.09.2025 року.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка обґрунтована тим, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідачем не виконано.
Згідно ч. 1 ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Ухвалою суду від 10.02.2026 року призначено заяву до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Повідомлено, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду була направлена позивачем до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвала суду від 10.02.2026 року була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 12.02.2026р. 16:07, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Копія заяви з додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 12.02.2026р. 03:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на 24.02.2026 року вимоги ухвали суду від 10.02.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконані.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, тобто виконуючи судове рішення відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні у ньому.
Частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Крім того, згідно ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Приписами Закону України “Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у справі "Soering vs UK" Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 р. вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Так, у справі “Півень проти України» Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Також суд звертає увагу на те, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення активних дій, спрямованих на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року, яке набрало законної сили, а отже є обов'язковим до виконання.
Суд наголошує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Судове рішення є обов'язковим до виконання для всіх, в тому числі для ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч.3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 248, 381-1, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду,- задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі №160/10979/25.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк - три місяці з дня отримання цієї ухвали для подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі №160/10979/25.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі №160/10979/25.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити звіт про виконання разом із відповідними доказами ОСОБА_1 , а докази такого направлення надати до суду разом із звітом.
Попередити керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.02.2026 року.
Суддя О.М. Неклеса