23 лютого 2026 року Справа 160/2999/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Надія Євгенівна, перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 у справі №160/2999/26 за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
10.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в якій просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 70 754 грн 50 коп. (сімдесят тисяч сімсот п'ятдесят чотири грн 50 коп.)
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 13.03.2026 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
18.02.2025 електронною поштою на адресу суду від відповідача надійшла заява про розтермінування виконання рішення суду у справі №160/2999/26 на 12 місяців, мотивована складним матеріальним становищем відповідача, відсутністю стабільного доходу.
Перевіривши матеріали заяви, суд доходить висновку, що наявні підстави для її повернення з огляду на наступне.
За приписами ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Всупереч вищевказаної норми, заява відповідача щодо розтермінування виконання рішення суду не містить: 1) повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
Суд зауважує, що до заяви не додано доказів на підтвердження зазначених у ній обставин.
Також, не дотримано вимоги абз.9 частини першої ст. 167 КАС України, згідно якої до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Статтею 44 КАС України визначено права та обов'язки учасників справи.
Так, згідно із частинами 7, 8, 10 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до статті 6 Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора; електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Отже, обов'язковою умовою для чинності електронного документа є його підписання електронним-цифровим підписом.
Судом встановлено, що заява від 18.02.2026 у цій справі, подана відповідачем шляхом надіслання на електронну поштову адресу суду (іnbox@adm.dp.court.gov.ua) електронного листа у формі документу PDF.
Згідно відмітки уповноваженого працівника суду, заява від 18.02.2026 не скріплена електронним підписом.
Заява від 18.02.2026 у справі №160/2999/26 в паперовому вигляді до суду не надавалася, та не створювалась в підсистемі «Електронний суд».
Отже, суд зазначає, що відсутність електронного цифрового підпису на електронному документі свідчить, що такий документ не підписаний у визначений законом спосіб, тобто поданий без додержання вимог частини 1 статті 167 КАС України.
Положеннями частини 2 статті 167 КАС України визначено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, заява відповідача від 18.02.2026 щодо розтермінування виконання рішення суду подана з порушенням таких вимог:
- не містить повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
- не додано доказів на підтвердження зазначених обставин;
- не додано доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження);
- не містить електронного цифрового підпису.
За таких обставин, суд доходить висновку, що заява відповідача від 18.02.2026 не може бути розглянута судом та підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст.ст.2, 5, 167, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 від 18.02.2026 у справі №160/2999/26 за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали невідкладно направити на адресу заявника.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець