24 лютого 2026 рокуСправа №160/36321/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» (49000, місто Дніпро, вул. Героїв Крут 154; ЄДРПОУ 37807341) до Львівської митниці (79000, місто Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення,-
22.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» до Львівської митниці, в якому позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100493/2 від 8 грудня 2025 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» з метою митного оформлення товарів подало до Львівської митниці електронну митну декларацію. Під час декларування товару позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України. Проте, відповідач прийняв оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів. Таким чином, позивач зауважує, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06.01.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №698/26), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що під час здійснення Львівською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» (далі ТОВ «РІПЛЕЙ», позивач), ідентифікаційний код 37807341, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, запис №12241020000053018, місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, вул. Героїв Крут, будинок 15, кабінет 253.
Основним видом економічної діяльності ТОВ «РІПЛЕЙ» згідно КВЕД є 20.42 Виробництво парфумних і косметичних засобів.
02.01.2021 між компанією «BEAUTYNSIDE CO., LTD», Корея (постачальником) і ТОВ «РІПЛЕЙ» (покупцем) було укладено контракт поставки товарів № 01-02/21, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця продукцію (товар), в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у виставлених постачальником інвойсах, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 2.1 умов контракту місце поставки товару відповідно до Інкотермс-2010 FOB - доставка товару здійснюється за рахунок постачальника до порту Бусан Кореї.
Пунктом 2.3 контракту визначено порядок оплати товару: 100% - предоплата при повідомленні щодо готовності товару, за умови отримання покупцем повного комплекту товарно-супровідних документів.
Ціна товару погоджується сторонами та встановлюється у специфікації, включає в себе вартість продукту (продукції), тари (палет), упаковки та/або термоусадочної упаковки, вартість робіт, пов'язаних із упаковкою товару, маркуванням, навантаженням та доставкою товару в місце поставки, якщо інше не узгоджено між сторонами (пункти 4.1, 4.3).
Згідно з пунктом 4.5 контракту оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового грошового переказу на рахунки постачальника, вказані у цьому контракті.
Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця; доказом оплати є копія платіжного доручення, надіслана постачальнику факсом/електронною поштою (пункт 4.6 контракту).
Даний Контракт набуває чинностi з моментy його підписання обома Сторонами, вказаного в Преамбулi, i дiє до З1 грудня 2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за Контрактом (п.12.1 Контракту).
06.12.2025 для здійснення митного оформлення товарів за Контрактом, а саме: товар №1: Косметичні препарати, засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою, без вмісту озоноруйнуючих речовин, не містить наркотичних, в аерозольній упаковці: Esfolio Гель-пілінг для обличчя з психотропних засобів та прекурсорів, не колагеном 150мл -1920шт; Esfolio Гель-пілінг для обличчя з екстрактом слизу равлика 150мл -2100шт; Esfolio Крем для обличчя з екстрактом слизу равлика для щоденного догляду 200мл -24шт; Esfolio Крем для обличчя Peptide з пептидами; Засіб з вмістом поверхнево активних речовин для миття шкіри у вигляді рідини або крему, розфасований для роздрібної торгівлі:Esfolio Піна для вмивання обличчя з 3НА кислотами 100мл -864шт; Esfolio Pure Skin Піна для вмивання обличчя "Молочна" 150мл -1080шт; Esfolio Pure Skin Піна для та персиковою есенцією 150мл -120шт; Esfolio Pure Skin Пади Esfolio Pure Skin Піна для обличчя з гіалуроновою кислот; .Засоби для макіяжу губ, без вмісту озоноруйнуючих речовин, не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів, не в аерозольній упаковці: Esfolio Pure Skin Бальзам для губ з Полуницею 10г -120шт; Див. "електронний інвойс" 2.Частина місця 8A/1; CT; SW 3.1/CAAU6258115/221/3 на загальну суму 1 687 998,25 грн. та транспортних витрат в сумі 85 028 грн., позивачем до митного органу подано електрону митну декларацію №25UA209230116730U5.
Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №01-02/21 від 02.01.2021 року з додатками, пакувальний лист б/н від 26.08.2025 року, рахунокпроформа № RPY-250826-01 від 26.08.2025 року, інвойс № RPY-250826-01 від 26.08.2025 року, коносамент № CJSCGDN2509038А від 30.09.2025 року, автотранспортна накладна №0312/1 від 03.12.2025 року, декларація про походження товару № RPY-250826-01 від 26.08.2025 року, платіжна інструкція в іноземній валюті №33 від 24.09.2025 року, рахунок-фактура №5316 від 03.12.2025 року, довідка про вартість перевезення товару №0312/1 від 03.12.2025 року, договір про надання послуг №70 від 02.05.2022 року, договір про перевезення №15039-17 від 15.03.2019 року, копія митної декларація країни відправлення №2025737598617 від 24.09.2025 року.
У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.
Митниця направила ТОВ «РІПЛЕЙ» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
- відповідно до вимог п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2021 №01-02/21 визначено, що терміни поставки, найменування та кількість товару, який повинен бути поставлений, визначається сторонами шляхом погодження Замовлення. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;
- відповідно до вимог п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2021 №01-02/21 визначено, що ціна товару погоджується сторонами та встановлюється у специфікації до контракту. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;
- відповідно до вимог п. 7.2 зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2021 №01-02/21 визначено, що якість товару має бути підтверджена сертифікатом якості який видано Постачальником. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;
- згідно наданої до митного контролю CMR № 0312/1 від 03.12.2025 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є NKY LLC., проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. За зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;
- у п. 3.3 Договору на перевезення 15039-17 між ТзОВ «Хіллдом логістікс» та ТОВ РІПЛЕЙ, вказано, що оплата робіт та послуг здійснюється Замовником протягом 3-х календарних днів з часу пред'явлення рахунку, рахунок на оплату транспортних послуг № 5316 виставлено 03.12.2025, проте платіжного доручення до митного оформлення не надано. Рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 03.12.2025 № 5316 містить пункт витрат: - "експедиторська винагорода на території України" (3527,85 грн). Однак, відповідні витрати поза митною територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до розрахунку митної вартості товару усі складові.
У зв'язку із виявленими розбіжностями Львівська митниця зобов'язала позивача надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.
В матеріалах справи міститься лист ТОВ «РІПЛЕЙ» від 08.12.2025 вих. №1 до Львівської митниці про те, що всі наявні документи для підтвердження митної вартості надані в повному обсязі та більше надсилатись не будуть.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100493/2 від 8 грудня 2025 року.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості резервний метод- 2 ґ (ст. 63 Митного кодексу України).
Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, а саме - джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД № 25UA100120620205U8 від 10.10.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Засоби для догляду за шкірою косметичні (не є виробами медичного призначення), у не аерозольній упаковці(без вмісту озоноруйнуючих речовин та фторованих парникових газів)) становить 17,02 дол./кг. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала МД № 25UA209230086168U0 від 12.09.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Засіб з вмістом поверхнево активних речовин для миття шкіри у вигляді рідини або крему, розфасований для роздрібної торгівлі: Esfolio становить 10,06 дол./кг Коригування на розмір партії та комерційні рівні не здійснювалося.
Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить 513 830,48 грн.
Правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі МК Укрвїни) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято Львівською митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч. 3 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Втім, як вбачається зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарів передбачених п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14.
Як визначено у ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа №21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості (у справах №815/2731/18 від 16.07.2020 року, №1140/3242/18 від 23.07.2019 року) неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.
У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
З урахуванням правових висновків, відповідач взагалі не повинен був звертати увагу на умови оплати, оскільки незалежно від того, яка встановлена відстрочка платежу, від якого моменту рахується, або яка встановлена попередня оплата, відповідні суми повинні бути включені до митної вартості, що відповідно до матеріалів справи, було зроблено декларантом.
У постанові від 29.01.2019 року в справі №815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Заявлена позивачем по ЕМД митна вартість Львівською митницею не спростована.
Щодо зазначення CMR № 0312/1 від 03.12.2025 у графах 16 та 23 перевізником вантажу NKY LLC, суд звертає увагу на положення договору транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 15039-17 від 15.03.2019, укладеного між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (виконавцем) і ТОВ «РІПЛЕЙ» (замовником).
Пунктом 2.1.1 договору № 15039-17 від 15.03.2019 передбачено, що виконавець за дорученням замовника організовує перевезення вантажів замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення замовника.
Згідно з пунктом 2.1.2 договору № 15039-17 від 15.03.2019 виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги. За рахунок коштів замовника проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
Аналіз наведених положень договору, укладеного між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» і ТОВ «РІПЛЕЙ», дає підстави для висновку, що можливість залучення інших перевізників (третіх осіб) виконавцем договору за рахунок коштів замовника прямо передбачено сторонами у договорі.
Відповідачем не спростовано відсутність договірних відносин щодо перевезення вантажу безпосередньо між ТОВ «РІПЛЕЙ» і NKY LLC.
За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат, пов'язаних з перевезенням, є неправомірними.
Подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару.
Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів МК України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду не те, що позовні вимоги задоволені повністю, судовий збір, понесений позивачем за подання адміністративного позову до суду в розмірі 7707,47 грн. підлягає стягненню з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» (49000, місто Дніпро, вул. Героїв Крут 154; ЄДРПОУ 37807341) до Львівської митниці (79000, місто Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100493/2 від 8 грудня 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, місто Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» (49000, місто Дніпро, вул. Героїв Крут 154; ЄДРПОУ 37807341) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7707,47 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 24.02.2026.
Суддя О.В. Царікова