про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/2052/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним і скасування акту та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про:
- визнання протиправним та скасування акта №3 від 07.10.2025 розслідування нещасного випадку, який стався 05.09.2025 із поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області сержантом поліції Сохацьким П.Б.;
- зобов'язання провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 05.09.2025 із поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області сержантом поліції Сохацьким П.Б. з урахуванням висновків суду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим частиною шостою статті 161 КАС України, з огляду на таке.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спірні відносини пов'язані з проходженням позивачем публічної служби, зокрема з приводу визнання протиправним та скасування акту №3 від 07.10.2025 розслідування нещасного випадку, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії, застосуванню підлягають саме положення частини п'ятої статті 122 КАС України як норми спеціального процесуального закону.
ОСОБА_1 з позовом щодо оскарження акта №3 від 07.10.2025 звернувся до суду лише 17.02.2025, тобто з істотним пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статтею 122 КАС України.
Позивач одночасно з позовом подав заяву від 17.02.2026 про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який на даний час триває безперервно, позивач безпосередньо залучений до виконання завдань із забезпечення національної безпеки та оборони. Такі обставини свідчать проте, що пропуск строку звернення до суду відбувся через об'єктивні, незалежні від волі позивача причини, що безпосередньо пов'язані з виконанням ним конституційного обов'язку щодо захисту суверенітету держави, а тому просить поновити строки звернення до суду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд вказує на те, що право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Суд звертає увагу, що поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача не наводить поважних причин пропуску такого строку, при цьому посилається на введення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022.
За результатами розгляду згаданого клопотання, суд вказує, що позивач, посилаючись на такі критерії оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду, не зазначає жодних конкретних обставин, які давали б можливість суду надати відповідну оцінку. Посилання на такі критерії мають загальний характер.
З поданих позивачем документів до позовної заяви, суд не має змоги визначити, що виконання позивачем обов'язків в органах поліції перешкоджало своєчасному зверненню до суду з позовом.
Суд наголошує на тому, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Оцінюючи викладене в сукупності, суд висновує, що позивач не зазначив жодних конкретних обставин, які об'єктивно б перешкоджали йому звернутися до суду із позовом у встановлений строк.
Суд також враховує те, що відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, така допомога надається безоплатно, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Суд також акцентує увагу на тому, що обставини, наведені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду існували впродовж строку, встановленого для звернення до суду, та не відпали на момент подання позивачем позову до суду.
При цьому, причини та обставини, які б дійсно перешкоджали позивачу звернутись до суду з позовом саме в цей період, не зазначені.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено поважності пропущеного ним строку звернення до суду, не вказано обставин, які об'єктивно перешкоджали йому в місячний строк після ознайомлення з актом №3 від 07.10.2025 розслідування нещасного випадку звернутися до суду, тому суд не визнає причини пропуску строку поважними та не вбачає правових підстав для поновлення строку звернення до суду.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Окрім того, пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
У порушення частини четвертої статті 161, статті 94 КАС України позивачем до позову надано нечитабельну копію оскаржуваного акта №3 від 07.10.2025 розслідування нещасного випадку, який стався 05.09.2025 із поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області сержантом поліції Сохацьким П.Б., що позбавляє суд можливості належним чином встановити обставини справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу (чи його представнику) у зазначений строк необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:
подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду щодо заявлених позовних вимог, в якій вказати інші підстави для поновлення цього строку з наданням доказів поважності причин його пропуску.
подання до суду читабельної та належним чином засвідченої копії акта №3 від 07.10.2025 розслідування нещасного випадку, який стався 05.09.2025 із поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області сержантом поліції Сохацьким П.Б.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Підстави для поновлення строку звернення до суду вказані у заяві ОСОБА_1 від 17.02.2026, визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним і скасування акту та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Т.М. Димарчук