про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/1913/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) з позовом:
про визнання протиправними дій (бездіяльності) Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з використанням фіксованої розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року (1762,00 грн), замість актуального прожиткового мінімуму на 1 січня кожного календарного року виплати; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 за період з 29 січня 2020 року по 23 вересня 2021 року, Військову частину НОМЕР_2 за період з 24 лютого 2022 року по 02 березня 2023 року та Військову частину НОМЕР_4 за період з 04 березня 2023 року по 01 серпня 2023 року здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних видів, щомісячних додаткових видів та одноразових додаткових видів, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2015, 2016, 2017 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2015, 2016, 2017 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Так відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Приписами пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України також установлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформульовані позовні вимоги (основну та похідну), які мають узгоджуватися між собою (у т.ч. щодо часових періодів) та які не матимуть неоднозначного розуміння, оскільки при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Однак перша вимога - про визнання протиправними дій (бездіяльності) заявлена до усіх відповідачів одночасно та вона не містить вказівки на часові періоди, протягом яких кожний із відповідачів допустив ймовірне порушення прав позивача (нарахування та виплату грошового забезпечення не у відповідному розмірі).
Крім того, позивач вказав одним із відповідачів Військову частину НОМЕР_3 , зазначивши в дужках інше найменування - Військова частина НОМЕР_4 . Проте у тексті позовної заяви ОСОБА_1 стверджує, що проходив службу саме у Військовій частині НОМЕР_4 , до якої і заявлені позовні вимоги, при цьому жодним чином не обґрунтовуючи залучення до справи Військової частини НОМЕР_3 та не пояснюючи правовий зв'язок між цими двома військовими частинами.
Також згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вказані норми кореспондуються з приписами частини другої статті 79 КАС України, відповідно до якої позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
В порушення вказаних норм позивач не надав доказів щодо проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 24 лютого 2022 року по 02 березня 2023 року та у Військовій частині НОМЕР_4 у період з 04 березня 2023 року по 01 серпня 2023 року та нарахування та виплати ними грошового забезпечення не у тому розмірі, який мав бути на переконання позивача.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 на всій території України карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 дійшов таких висновків: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX).
Отже, оскільки позовні вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення заявлені і за період з 19 липня 2022 року, то до таких правовідносин підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX; до 19 липня 2022 року строк звернення до суду не застосовується.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2025 року у справі №460/7194/24 вказав, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат. Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду. Чинне законодавство не передбачає форми такого документа та способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов'язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об'єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об'єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.
У позовній заяві стверджується (однак відповідні докази, як зазначено вище, не надано), що ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 02 березня 2023 року, а Військової частини НОМЕР_4 - 01 серпня 2023 року та під час виключення зі списків особового складу у позивача виникли сумніви щодо правильності нарахування та виплати грошового забезпечення.
Із цим позовом позивач з позовними вимогами звернувся до суду 13 лютого 2026 року.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач у позовній заяві (окрема заява не подана) просив поновити строк звернення до суду із цим позовом, не зазначаючи поважних причин його пропуску.
Оскільки до позовної заяви не долучено документи (ні щодо проходження військової слжуби у Військовій частині НОМЕР_2 та у Військовій частини НОМЕР_4 , ні щодо нарахування та виплати ними грошового забезпечення за спірний період), то це позбавляє суд можливості визначитися у питанні дотримання позивачем строку звернення до суду.
Варто зауважити, що адвокатські запити представника позивача від 02 грудня 2025 року №02/12/8 (до Військової частини НОМЕР_2 ) та №02/12/2 (до Військової частини НОМЕР_4 ) не змінюють початок перебігу строку звернення до суду у спорі щодо виплати грошового забезпечення, якщо такі подані поза межами строку, установленого законом. Між тим відсутні належні докази того, що ці запити взагалі були надіслані адресатам - Військовій частині НОМЕР_2 та Військовій частині НОМЕР_4 , адже долучені накладні на відправку містять дані про те, що відправником та отримувачем рекомендованого листа є одна і та ж особа - адвокат Волк І.О. (а не відповідачі).
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду: нової редакції позовної заяви, у якій узгодити зміст позовних вимог (основної та похідної) із суб'єктним складом сторін у справі; доказів проходження військової служби у спірні періоди. Подаючи нову редакцію позовної заяви, позивачу потрібно обґрунтувати дотримання строку звернення до суду (стосується позовних вимог за період з 19 липня 2022 року) або ж подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду у цій частині позовних вимог, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.
Усуваючи недоліки позовної заяви, слід врахувати положення частини другої статті 161 КАС України, відповідно до якої у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачеві без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк