23 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/647/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання в межах строку звернення до суду провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з листопада 2024 року отримує пенсію по інвалідності, є непрацюючим пенсіонером та проживає в населеному пункті Волинської області, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Позивач зазначає, що з 2025 року відповідач повинен проводити виплату доплати до пенсії у розмірі, встановленому статтею 45 Закону №4059-IX, - 2361,00 грн, однак у встановленні такої щомісячної доплати ГУ ПФУ у Волинській області йому відмовило з тих підстав, що за результатами звірки з ЄДДР інформація про його постійне місце проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у період з 31.05.1991 по 01.06.1993 відсутня.
З такими твердженнями відповідача ОСОБА_1 не погоджується та зазначає, що у вказаний період проходив строкову військову службу, тобто самостійно місце проживання не змінював.
З метою захисту порушеного права позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 04.02.2026 (а. с. 17-18) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що за результатами звірки відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про проживання позивача з 31.05.1991 по 01.06.1993 в межах зони, тому відсутні підстави для встановлення спірної доплати.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (3 категорія); знаходиться на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як одержувач пенсії за по інвалідності з 27.11.2024, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , протоколом за пенсійною справою 0301015146-Міноборони (а.с. 5), листом ГУ ПФУ у Волинській області від 05.01.2026 № 216-21488/Б-02/8-0300/26 (а.с.3-4).
Позивач, відповідно до витягу з реєстру Любешівської територіальної громади від 21.10.2025 був зареєстрований у періоди: з 01.01.1986 по 30.05.1991 у АДРЕСА_1 ; з 01.06.1993 по даний час у АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Відповідно до військового квитка НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 16.06.1991 по 15.05.1993 проходив військову службу в армії (а.с. 8).
Листом від 05.01.2026 № 216-21488/Б-02/8-0300/26, у відповідь на звернення з питання встановлення доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідач повідомив, що питання встановлення зазначеної доплати буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання (а.с.3-4).
Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не здійснює йому доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що має статус потерпілої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2361,00 грн, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 45 Закону № 4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1524, пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом № 4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону № 4059-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, особам, які після 01.01.1993 змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
З матеріалів справи видно, що позивачу з 2025 року не була встановлена доплата в сумі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ з тих підстав, що за результатами звірки відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про проживання позивача на забрудненій території з 31.05.1991 по 01.06.1993.
Так, відповідно до витягу з реєстру Любешівської територіальної громади від 21.10.2025 позивач ОСОБА_1 був зареєстрований у періоди: з 01.01.1986 по 30.05.1991 у АДРЕСА_1 ; з 01.06.1993 по даний час у АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Стосовно відсутності в Єдиному державному демографічному реєстрі відомостей про проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення протягом незначного часу (31.05.1991 по 01.06.1993), то суд зазначає, що позивачем у зазначений період не було самостійно змінено місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернення на постійне місце проживання до цієї зони, оскільки вказаний період пов'язаний із проходженням позивачем строкової військової служби, що підтверджено копією військового квитка серія НОМЕР_2 .
Підтвердження інших обставин про те, що позивач самостійно змінив місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернувся на постійне місце проживання до цієї зони відсутні.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання доплати у розмірі 2361,00грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ з огляду на наявність у нього статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та непрацюючого пенсіонера, факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, яке не змінювалося самостійно після 01.01.1993.
З цих підстав позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та невиплати з 12.07.2025 позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00грн, та зобов'язання відповідача здійснити з 12.07.2025 (у межах заявлених позовних вимог та строку звернення до суду) нарахування та виплату позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 12 липня 2025 року доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», що дорівнює 2361,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату з 12 липня 2025 року доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», в сумі 2361,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський м-н, 6, м. Луцьк, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Р.С. Денисюк