за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення
23 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/14472/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання дій щодо відмови нарахувати та виплатити згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ компенсацію втрати частини грошових доходів в зв'язку із порушенням строку виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2017 у справі №161/11094/17; зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ компенсацію втрати частини грошових доходів в зв'язку із порушенням строку виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2017 у справі №161/11094/17 та виплачена у березні 2018 року (за січень, лютий 2018 року), а також яка була виплачена в період з січня 2019 року по 30.06.2021 на суму виплаченої заборгованості - 45 262,56 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №140/14472/21 адміністративний позов задоволено частково, вирішено:
«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ компенсацію втрати частини грошових доходів в зв'язку із порушенням строку виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2017 року у справі №161/11094/17.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ компенсацію втрати частини грошових доходів в зв'язку із порушенням строку виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2017 року у справі №161/11094/17 та виплачена в період з січня 2019 року по 30 червня 2021 року на суму виплаченої заборгованості - 45 262,56 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити».
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №140/14472/21 набрало законної сили 10.03.2022.
Ухвалою від 20.01.2026 було задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області у 30-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали суду подати до суду звіт про виконання рішення суду від 07.02.2022 по справі №140/14472/21.
19.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява ГУ ПФУ у Волинській області на виконання ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 №140/14472/21, яка містила дані щодо поважності причин, які унеможливили своєчасне подання звіту про виконання судового рішення. Зокрема, у заяві зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №127 затверджено Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік, видаткова частина якого передбачає кошти на фінансування заборгованості з виплати пенсій на виконання ретроспективних судових рішень в сумі 500,00 млн грн.
З метою виплати заборгованості ОСОБА_1 ГУ ПФУ у Волинській області направлено запит до Пенсійного фонду України про виділення коштів в сумі 4 634,70 грн.
На дату складання звіту рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №140/14472/21 відповідь з Пенсійного фонду України не надійшла.
Таким чином, ГУ ПФУ у Волинській області, відповідно до вимог законодавства та в межах покладених на управління обов'язків та повноважень, вжиті всі можливі заходи на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №140/14472/21
З врахуванням вказаних обставин, просить суд прийняти звіт ГУ ПФУ у Волинській про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №140/14472/21. Встановити ГУ ПФУ у Волинській області новий строк для подання звіту в частині компенсаційної виплати в сумі 4 634, 70 грн ОСОБА_1 до виділення коштів з Пенсійного фонду України на цю мету.
Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на наведене положення норм права, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу звіту про виконання судового рішення, дослідивши докази, подані до такого звіту, а також матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття звіту з огляду на таке.
Частиною 2 ст.6 КАС України, визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення ст.6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Між тим, 18.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-IX, яким ст. 382 КАС України викладено у новій редакції, а також доповнено КАС України статтями 382-1, 382-2, 382-3.
При цьому, згідно п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Згідно із ч. 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття звіту або відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч. 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №140/14472/21 адміністративний позов задоволено частково, однак таке судове рішення є невиконаним, що не спростовується учасниками справи.
У випадку, якщо суб'єктом владних повноважень подано звіт, рішення суду в повному обсязі не виконане, проте суб'єкт владних повноважень вчинив всі залежні від нього дії для виконання судового рішення, суд повинен встановити новий строк для подання звіту.
Також, суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що наданий ГУ ПФУ у Волинській області звіт не містить повних даних виконання судового рішення, а твердження представника відповідача, що станом на сьогодні затверджений у зазначений план доходів та видатків на 2026 рік до відповідача не надходив, підтверджує факт відсутності намірів виконання судового рішення.
Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2023 по справі №200/3958/19-а зазначив:
Судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.10.2018 у справі №704/1547/17 про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Суд зазначає, що відсутність належного фінансування ГУ ПФУ у Волинській області не свідчить про виконання рішення у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об'єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб.
Суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, а тому відсутність бюджетних асигнувань на компенсаційну виплату не звільняє суб'єкта владних повноважень від обов'язку виконати рішення.
За встановлених обставин, на виконання частини другої статті 382 КАС України, суд дійшов висновку, що наявні підстави для встановлення відповідачу нового строку для надання звіту про виконання рішення суду.
У контексті праворозуміння інституту судового контролю за виконанням рішення суду, суд повинен врахувати, що такий контроль передбачено з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, тому суд повинен займати активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
Відтак, оскільки рішення суду у цій справі не виконано відповідачем в межах наданих повноважень та у встановлений спосіб, тому поданий звіт не підлягає прийняттю.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 382-2, 382-3 КАС України, суд
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №140/14472/21.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №140/14472/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати протягом двох місяців з дати отримання копії цієї ухвали до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №140/14472/21.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Дмитрук