м. Вінниця
24 лютого 2026 р. Справа № 120/613/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "РОЖИЩЕНСЬКИЙ СИРЗАВОД" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів
16.01.2026 року Товариство з додатковою відповідальністю "РОЖИЩЕНСЬКИЙ СИРЗАВОД" звернулось до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000279/2 від 22.10.2025 року.
Ухвалою суду від 21.01.2026 року даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: перекладу українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою; доказів сплати судового збору в розмірі 860,09 грн.
27.01.2026 року позивач вимоги вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху виконав.
Ухвалою суду від 02.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
18.02.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову.
18.02.2026 року представником відповідача подано клопотання, у якому просить розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання мотивоване тим, що зважаючи на виключні повноваження митних органів щодо здійснення державної митної справи, у тому числі щодо перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару, що безпосередньо впливає на розмір необхідних до сплати митних платежів за митне оформлення.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, які є предметом судового розгляду, представник відповідача просить суд здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень статті 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин
Відповідно до частини 5, 6 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз зазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов'язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.
Суд зауважує, що у поданому клопотанні представник відповідача не наводить доводів, які свідчать про обґрунтовану необхідність здійснювати розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, суд звертає увагу, що відповідач має право навести свої пояснення у заявах по суті справи (відзив, заперечення) та подавати до суду будь-які інші письмові пояснення та докази на спростування доводів позивача.
Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 4, 12, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович