про повернення позовної заяви
м. Вінниця
23 лютого 2026 р. Справа № 120/2034/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви вважаю, що наявні підстави для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відтак, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє уніфікованості судової практики.
Як свідчать подані матеріали позовної заяви, звертаючись до суду з цим позовом представник позивача вказує на протиправність рішень відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.09.2025 № UA401000/2025/000242/2, від 03.10.2025 № UA401000/2025/000245/2, № UA401000/2025/000248/2 від 07.10.2025р., № UA401000/2025/000249/2 від 07.10.2025р., № UA401000/2025/000250/2 від 07.10.2025р., № UA401000/2025/000262/2 від 15.10.2025р., № UA401000/2025/000256/2 від 14.10.2025р., № UA401000/2025/000257/2 від 14.10.2025р., № UA401000/2025/000260/2 від 14.10.2025р. та № UA401000/2025/000258/2 від 14.10.2025р.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою та такі вимоги не пов"язані підставами виникнення.
Так, зазначені рішення стосуються правовідносин щодо ввезення позивачем на митну територію України товарів в період з кінця вересня та протягом жовтня 2025 року за найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у митних деклараціях, що були подані до контролюючого органу протягом вересня - жовтня 2025 року.
Митне оформлення ввезених товарів здійснювалось на підставі різних митних декларацій, до яких в свою чергу теж долучалися різні документи як за змістом, так і датою їх складання.
Тобто, предметом даної позовної заяви є вимоги, які виникають з різних фактичних обставин та підтверджуються (обґрунтовуються) різними доказами. При цьому, задля з'ясування правомірності кожного з оскаржуваних рішень є необхідним з'ясування значного обсягу обставин, із дослідженням різних доказів щодо дотримання процедури ввезення на митну територію України товарів на протязі тривалого періоду згідно з різними митними деклараціями, що, вочевидь, свідчить про індивідуальний предмет доказування.
При цьому, суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи. Об"єднання в одній позовній заяві не пов"язаних між собою вимог не сприятиме виконанню завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, доходжу висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги не пов'язані між собою, обґрунтовуються різними обставинами та доводяться різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
У даному випадку підстави для застосування положень статті 172 КАС України відсутні.
З огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені КАС України, вважаю, що позовну заяву слід повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Роз"яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна