м. Вінниця
24 лютого 2026 р. Справа № 120/10208/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних відносно непридатності та виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України.
04.09.2025 представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги. Відповідач зауважує, що виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій. Для його здійснення Порядком №1487 (до 05.01.2023 року - Порядком №921) передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного в ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того така процедура не обмежується лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного).
З огляду на викладене, оскільки громадянин ОСОБА_1 свідомо не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення виключення з військового обліку військовозобов'язаних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до вимог і в порядку, визначеному чинним законодавством та те, що постанови ВЛК ТЦК та СП про непридатність військовозобов'язаних до військової служби затверджуються ВЛК регіону не пізніше п'ятиденного строку після завершення медичного огляду, у відповідача відсутні правові підстави для проведення процедури виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та для проставлення відповідних відміток у його військово-обліковому документі.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , що виданий 23 серпня 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , 29 травня 2018 року призовною (медичною) комісією ВМКЦ ПР ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. І ст. 54а розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. № 402 і знятий з військового обліку), свідоцтво про хворобу № 950.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №950 від 29 травня 2018 року встановлено діагноз: криптогенний цироз печінки, клас «А» за Чайлд-Пью. Стан після лапароскопічної холецистектомії, біопсії паренхіми печінки (26.04.2018) з приводу хронічного калькульозного холециститу, з помірним порушенням функції. Варикозна хвороба, варикозне розширення підшкірних вен правої нижньої кінцівки, ХВН І ст. захворювання, ТАК, пов?язані з проходженням військової служби. На підставі статті 54-а графи І Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Отже, з 29.05.2018 ОСОБА_1 виключено з військового обліку за станом здоров'я.
У змісті позовної заяви позивач вказав, що 19.02.2025 року, встановивши мобільний застосунок "Резерв+", він виявив відсутність відомостей про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, натомість у електронному військово-обліковому документі зазначено, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та має статус військовозобов'язаного.
У зв'язку із цим, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості та виключити його з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я.
Однак, відповідач таких дій не вчинив.
Тому, вважаючи протиправними дії відповідача щодо взяття його на облік військовозобов'язаних і внесення відомостей щодо нього як військовозобов'язаного до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву на адміністративний позов, суд зазначає наступне.
Як зазначено у клопотанні, у визначений судом строк відповідач не мав змоги вчасно підготувати всі необхідні документи та подати їх до суду через велику завантаженість у роботі.
Особливості процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною четвертою статті 121 КАС України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Тобто, встановлений судом п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву є мінімальним строком, визначеним законом. Разом із тим суд вважає, що за певних обставин такий строк дійсно може бути більш тривалішим, що є необхідним для належного забезпечення учасників процесу можливості реалізації їх процесуальних прав.
Тому, з огляду на принципи змагальності, рівності сторін та забезпечення права бути почутим, а також виходячи з обов'язку суду дослідити всі обставини справи повно, всебічно та об'єктивно, існують підстави для поновлення строку на подання відзиву. Непоновлення такого строку може призвести до порушення процесуальних прав сторони та ухвалення рішення без належного врахування її доводів, що суперечить засадам справедливого судового розгляду.
У зв'язку з цим, з метою дотримання балансу процесуальних прав сторін та забезпечення справедливого судового процесу, строк на подання відзиву підлягає поновленню.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема, і дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно вимог статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку є: утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів; організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (п. 20 Порядку №1487).
Згідно з п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Підстави виключення з військового обліку встановлені частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Так, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як встановлено судом, в матеріалах справи знаходиться копія військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , де наявний запис: "29 травня 2018 року призовною (медичною) комісією ВМКЦ ПР визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. І ст. 54а розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. № 402 і знятий з військового обліку), свідоцтво про хворобу № 950».
Відповідно до свідоцтва про хворобу №950 від 29 травня 2018 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: криптогенний цироз печінки, клас «А» за Чайлд-Пью. Стан після лапароскопічної холецистектомії, біопсії паренхіми печінки (26.04.2018) з приводу хронічного калькульозного холециститу, з помірним порушенням функції. Варикозна хвороба, варикозне розширення підшкірних вен правої нижньої кінцівки, ХВН І ст. захворювання, ТАК, пов?язані з проходженням військової служби.
На підставі статті 54-а графи І Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд звертає увагу, що позивач просить виключити його з військового обліку та зазначає, що вже був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі законодавства, чинного на момент вчинення відповідної дії та, відповідно, не має статусу військовозобов'язаного.
При цьому, суд зауважує, що повторного взяття на військовий облік чинне законодавство не передбачає.
Відповідно до п. 12 ч. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов'язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
В пункті 55 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), зазначено, що військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", є чинним та не потребує обов'язкової заміни у разі (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
Таким чином, позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та з 29.05.20218 цим же ІНФОРМАЦІЯ_3 був виключений з військового обліку за станом здоров'я, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 .
При цьому, виданий позивачу 23.08.2017 військовий квиток серії НОМЕР_1 та внесені до нього записи зберігають свою чинність.
16 березня 2017 року прийнято Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" №1951-VIII (далі-Закон №1951-VIII), який визначив правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною 1 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ № 94 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі - Порядок № 94).
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку № 94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру; захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку № 94, суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
- внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
- внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
- верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
- перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
- знищення повторного запису з Реєстру.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку № 94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:
- в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;
- у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Із системного аналізу наведених норм вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
Як встановлено судом, згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 виключений з військового обліку з 29.05.2018 року.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (в редакції станом на 29.05.2018), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1.1 Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 22.1 розділу ІІ Положення №402 визначено, що дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
У відповідності до п.п. "в" пункту 22.1 розділу ІІ Положення № 402 на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу.
Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
З урахуванням викладеного вище суд зазначає, що наведені норми Положення про ВЛК не вимагають від позивача вчинення будь-яких додаткових дій для виключення з військового обліку, а єдиною і достатньою підставою для вчинення відповідачем дій по виключенню позивача з військового обліку, є постанова ВЛК.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.
При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення під час виключення його з обліку, чи подання позивачем підроблених документів під час визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідач не надав доказів, що позивачем було повідомлено свідомо неправдиві відомості та/або надані документи містили недостовірні дані та/або були підробленими.
Окрім того суд звертає увагу, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна зробити висновок, що процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась в минулому (травень 2018 року), і ніким за цей час не оскаржувалася та не визнавалася незаконною.
Водночас, процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена, в тому числі і для повторного проведення процедури виключення з військового обліку.
Однак, саме на відповідача покладаються повноваження щодо внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому після отримання від позивача заяви про внесення змін відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має внести зміни до Реєстру щодо відомостей стосовно позивача.
На переконання суду, в даному випадку позивач виконав усі необхідні та залежні від нього дії, які вимагалися нормами чинного законодавства як на час проходження ним військово-лікарської комісії (пройшов медичний огляд, подав відповідачу військово-обліковий документ для внесення відповідних записів), так і протягом часу до звернення з позовом до суду та очікував від відповідача вчинення відповідних передбачених законодавством дій щодо внесення до Реєстру актуальних та дійсних відомостей щодо себе.
Проте, всупереч наведеним вище законодавчим приписам відомості про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, що зазначені у військовому квитку в паперовій формі, відповідачем не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так, як збирання відомостей здійснюється органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких також відноситься відповідач, на підставі інформації, що подається, зокрема особисто військовозобов'язаними, тому, після надходження заяви від позивача у відповідача виник обов'язок внести вказані дані до цього Реєстру.
Таким чином, відповідач всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не привів відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у відповідність до відомостей, зазначених у військовому квитку позивача, а саме не вніс до Реєстру інформацію про виключення позивача з військового обліку, з зазначенням підстав.
Обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на яку позивач не має впливу, не може створювати негативні наслідки для позивача.
Суд зазначає, що невнесення до Реєстру актуальних відомостей про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
У зв'язку із зазначеним, суд не приймає доводи представника відповідача про те, що виключення з військового обліку має чітко визначений алгоритм дій для забезпечення якого Порядком № 1487 передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у ТЦК та не обмежена лише проставлянням відповідної відмітки у військово-обліковому документі.
При цьому, суд наголошує, що саме у зв'язку із протиправною пасивною поведінкою працівників відповідача відомості про виключення ОСОБА_1 із військового обліку 29.05.2018 року до Реєстру не було внесено, з урахуванням того, що у військовому квитку позивача проставлено відмітку про виключення останнього з військового обліку.
Таким чином, хоч постановою КМУ від 16.08.2024 за № 932 визначено автоматичне взяття на облік осіб, однак таке автоматичне взяття позивача на облік є протиправним, оскільки воно суперечить ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров'я виникло ще 29.05.2018 року на підставі відповідного рішення ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов'язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.
Тобто, відповідач неправомірно та всупереч закону ставить в залежність можливість відновлення порушеного права позивача на виключення з військового обліку за станом здоров'я, яке виникло станом на 2018 рік, від можливості виконання приписів внесених змін від 01.04.2025 до постанови КМУ № 932.
За наведеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були законні підстави для внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно виключення з військового обліку за станом здоров'я, оскільки вчинення таких дій прямо передбачено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не вчинення таких дій фактично є порушенням з боку державного органу взятих на себе зобов'язань, тобто є порушенням принципів належного урядування та юридичної визначеності.
У зв'язку із зазначеним суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що для здійснення належного захисту інтересів позивача у даній справі, з урахуванням дискреційних повноважень відповідача, необхідним є зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 та на підставі свідоцтва про хворобу № 950.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 29.05.2018 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 та на підставі свідоцтва про хворобу № 950.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Суддя Мультян Марина Бондівна