Справа № 643/3490/26
Провадження № 1-кс/643/1815/26
24.02.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання (заяву) про скасування арешту майна, подане ОСОБА_2 , -
ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про скасування арешту майна - автомобіля «Ford Fusion», р.н. НОМЕР_1 - власником якого вона є, в обґрунтування якого зазначила, що на тепер проведено судові автотехнічну та трасологічну експертизи, отже є всі підстави для зміни місця зберігання автомобіля зі штраф майданчику по вул. Григорія Сковороди, буд. 107 у м. Харкові на гаражний кооператив «Ентузіаст, по вул. Тракторобудівників, 168 у м. Харкові.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання про скасування арешту майна, дійшов висновку про необхідність його повернення заявниці з погляду на таке: згідно з ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зазначені правила застосовуються і при вирішенні питання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, яким є арешт майна.
Відповідно до правових висновків, викладених в ухвалах Верховного суду від 13.05.2020 та 22.05.2020 у справах, відповідно, № 643/7208/20, провадження № 51-2272впс20; № 643/7615/20, провадження № 51-2436впс20; № 643/7609/20, провадження № 51-2437впс20 територіальна підсудність визначається місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Подане клопотання не містить відомостей про кримінальне провадження в межах якого накладений арешт на майно заявниці, орган досудового розслідування, який здійснює розслідування у цьому кримінальному провадженні, суд, який постановив ухвалу про накладення арешту на майно заявниці, тощо.
Вказані обставини не дозволяють визначити підсудність цього клопотання про скасування арешту майна (тобто визначити. Який саме суд має розглядати це клопотання). Це в свою чергу унеможливлює сповіщення відповідного органу досудового розслідування про дату й час розгляду клопотання та подання останнім заяв, клопотань чи заперечень в обґрунтування своєї позиції щодо розгляду клопотання.
Отже, на теперішній час зі змісту клопотання не вбачається підстав для його розгляду слідчим суддею Салтівського районного суду міста Харкова.
Вищий спеціалізований суд України проаналізувавши діюче кримінальне процесуальне законодавство в п. 10 свого листа від 05.04.2013 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» зазначив про можливість повернення певного роду заяв та клопотань, хоча норми КПК України прямо цього не передбачають.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги позицію Вищого спеціалізованого суду України, застосовуючи положення ч. 6 ст. 9 слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання заявниці.
Керуючись ст.ст. 170-175, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
Клопотання (заяву) про скасування арешту майна, подане ОСОБА_2 , повернути заявниці через відсутність підстав для його розгляду слідчим суддею Салтівського районного суду міста Харкова.
Копію ухвали про повернення клопотання невідкладно надіслати особі, яка його подала, разом з клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її отримання заявницею.
Слідчий суддя ОСОБА_1