Справа № 909/1519/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.02.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у підготовчому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1
АДРЕСА_1
eл. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника
за участю:
представника боржника: Барішевського Олексія Валерійовича;
арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича
ВСТАНОВИВ: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано заяву про згоду арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича на призначення його керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 06.01.2026, суд залишив без руху заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та встановив заявнику строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в т.ч. для надання доказів того, що кредитор - АТ КБ "ПриватБанк" звертався до ОСОБА_1 як поручителя із вимогою про виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами №43824925-КД-2 від 11.03.2025, №43824925-КД-1 від 15.11.2025 у зв'язку з невиконанням ТОВ "КРИСТАЛ КАРПАТ 2020" (позичальником) своїх договірних зобов'язань.
15.01.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Івано-Франківської області від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків від 14.01.2026 (вх.№709/26).
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.01.2026, суд прийняв заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; підготовче засідання призначив на 29.01.2026.
В підготовчому засіданні 29.01.2026 суд оголосив перерву до 12.02.2026.
В судовому засіданні 12.02.2026 суд зобов'язав представника боржника надати докази в підтвердження отримання боржником адресованої йому вимоги про повернення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим оголосив перерву в судовому засіданні до 17.02.2026.
17.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду від представника боржника надійшла заява від 17.02.2026 (вх.№2794/26) про приєднання до матеріалів справи скріншоту з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також копії повідомлення - вимоги №41118INWWS028 від 17.11.2025 та описів цінних листів з зазначенням адресатів ТОВ "Гріндайм" та ОСОБА_1 без дати і без відбитку поштового штемпеля.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником документи, дослідивши надані суду докази, заслухавши представника боржника, суд встановив таке.
Відповідно до ст.113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою Четвертою.
За змістом ч. 1 ст. 115 КУзПБ, провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Системний аналіз ст. 113, ч.1 та ч. 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Підставами для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 визначає п.2. та п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 ст. 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Лише фізична особа - боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Окрім того, положення КУзПБ визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору;
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).
В обґрунтування наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначив, що він припинив погашення кредитів у зв'язку з відсутністю можливості здійснювати поточні платежі, оскільки його дохід не дозволяє йому найближчим часом виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі, в результаті чого виникла заборгованість перед кредитором -АТ "КБ "ПриватБанк" в розмірі 630 440 грн 50 коп.
Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитною карткою від 19.08.2013 та неналежного виконання зобов'язань ТОВ "КРИСТАЛ КАРПАТ 2020" (ЄДРПОУ 43824925) за кредитними договорами №43824925-КД-1 від 15.11.2024 та №43824925-КД-2 від 11.03.2025, за якими він є поручителем відповідно договорів поруки №43824925-ДП-1/1 від 15.11.2024 та №43824925-ДП-2/1 від 11.03.2025.
Заявник зазначає, що обставинами, які свідчать, що він не зможе виконати свої грошові зобов'язання є те, що він на даний час є фізичною особою-підприємцем і чистий його дохід становить близько 20 000 грн на місяць, а тому після настання встановленого строку, боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, зокрема шляхом реструктуризації боргів боржника.
В заяві від 14.01.2026 (вх.№709/26 від 15.01.2026) про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначив, що до конкретизованого списку кредиторів боржника входить лише один кредитор - АТ КБ "Приватбанк", загальний розмір заборгованості перед яким станом на момент звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність становить 310 996 грн 25 коп., з них заборгованість за кредитною карткою від 19.08.2013 - 46419 грн 95 коп. та за кредитним договором №43824925-КД-1 від 15.11.2024, за яким він є поручителем на підставі договору поруки №43824925-ДП-1/1 від 15.11.2024, в розмірі 264575 грн 30 коп. зі строком виконання зобов'язань за яким - до 16.12.20265.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2024 між АТ КБ "Приватбанк" (банк) та ТОВ "КРИСТАЛ КАРПАТ 2020" (ЄДРПОУ 43824925) (позичальник), в особі директора ОСОБА_1 укладено кредитний договір №43824925-КД-1, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит з лімітом 400 000 грн для ведення господарської діяльності. Кінцевим терміном повернення кредиту є 14.11.2026.
11.03.2025 між АТ КБ "Приватбанк" (банк) та ТОВ "КРИСТАЛ КАРПАТ 2020" (ЄДРПОУ 43824925) (позичальник), в особі директора ОСОБА_1 укладено кредитний договір №43824925-КД-2 від 11.03.2025, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит з лімітом 400 000 грн для ведення господарської діяльності. Кінцевим терміном повернення кредиту є 10.03.2027.
Поручителем за вищевказаними кредитними договорами є ОСОБА_1 відповідно до договорів поруки №43824925-ДП-1/1 від 15.11.2024 та №43824925-ДП-2/1 від 11.03.2025, згідно з п.1.2. яких поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи оплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Матеріали справи містять повідомлення - вимогу АТ КБ "Приватбанк" вих.№41118INWWS028 від 17.11.2025, адресовану ТОВ "Гріндайм" (колишня назва - ТОВ "Кристал Карпат 2020"), копія поручителю ОСОБА_1 , в якій банк повідомляє боржника про наявність непогашеної заборгованості у розмірі 264 576 грн 30 коп. та на підставі п.2.3.2 кредитного договору №43824925-ДП-1/1 від 15.11.2024 просить достроково погасити заборгованість у строк до 16.12.2025.
Відповідно до частин першої, другої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно із статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Водночас у поручителя виникає обов'язок погасити заборгованість боржника лише у разі, якщо до нього звернувся кредитор з відповідною вимогою (стаття 555 ЦК України). Отже, підставою для виникнення у поручителя прав та обов'язків є звернення до нього кредитора з вимогою виконати зобов'язання боржника за кредитним договором. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією щодо застосування норм права, викладеною у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 910/7066/18.
Доказів того, що АТ КБ "Приватбанк" звертався до ОСОБА_1 , як до поручителя з вимогою про виконання зобов'язань боржника за кредитним договором на підставі договору поруки матеріали справи не містять, тому у нього не виникло обов'язку з перерахування коштів Банку.
Посилання ОСОБА_1 на те, що копія повідомлення - вимоги АТ КБ "Приватбанк" вих.№41118INWWS028 від 17.11.2025, яка направлялася ТОВ "Гріндайм" (колишня назва - ТОВ "Кристал Карпат 2020") є вимогою до нього, як до поручителя критично оцінюється судом, оскільки підставою для виникнення у поручителя прав та обов'язків є звернення кредитора саме до поручителя з вимогою виконати зобов'язання боржника за кредитним договором.
Так, за змістом частини другої статті 1050 ЦК України реалізація права позикодавця на дострокове повернення позики означає, що ним має бути встановлений новий конкретний строк виконання позичальником свого зобов'язання у повному обсязі відповідно до умов договору.
З огляду на зазначене слід застосувати припис, викладений у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При цьому, якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
При цьому, застосоване у зазначеній нормі словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 2-1169/11, від 19.06.2019 у справі № 523/8249/14-ц, від 3.07.2019 у справі № 1519/2-3165/11, від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, від 08.06.2021 у справі № 202/781/14-ц, від 10.04.2019 у справі № 604/156/14-ц).
Тобто з відповідним позовом про стягнення кредитної заборгованості з поручителя кредитор може звернутися протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).
Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту порушення позичальником строку виконання зобов'язання згідно з такими умовами або у зв'язку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту. Звернення до поручителя з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів можливе лише за умови попереднього звернення кредитора з відповідною вимогою (на підставі статті 1050 ЦК України) до основного боржника, після чого починає діяти спеціально визначений законодавцем шестимісячний строк для пред'явлення такої вимоги до поручителя.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верхового Суду від 28.02.2018 у справі № 461/15474/13-ц, від 06.03.2019 у справі №686/11872св18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 2-1169/11 (пункт 64) та від 27.03.2019 у справі №200/15135/14-ц, від 13.06.2018 у справі № 408/8040/12), від 20.09.2022 у справі №911/2796/21).
З огляду на викладене, повідомлення - вимога АТ КБ "ПриватБанк" вих.№41118INWWS028 від 17.11.2025, яка адресована ТОВ "Гріндайм" (колишня назва - ТОВ "Кристал Карпат 2020") (основному боржнику) не є доказом звернення банку з вимогою до поручителя ( ОСОБА_1 ) про дострокове повернення кредитних коштів та відповідно виникнення у нього зобов'язань про повернення кредитних коштів.
Наявна в матеріалах справи довідка АТ КБ "ПриватБанк" №PKJH2739MLBPDA5B про наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед АТ КБ "ПриватБанк" також не підтверджує, що така заборгованість не погашена упродовж двох місяців.
Будь-яких інших доказів, що доводять факт припинення погашення заявником кредиту у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців матеріали справи не містять, відтак підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства відсутні.
Щодо наявності підстав для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу з процедур банкрутства (наявні ознаки загрози неплатоспроможності) судом зазначає таке.
Відповідно до частини 1 ст. 1 КУзПБ загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 31.01.2019 є фізичною особою-підприємцем, видами економічної діяльності є 16.29 - Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (основний); 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.
За боржником зареєстрований транспортний засіб - автомобіль MERCEDES-BENZ А 140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2003, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 29.12.2022.
Як вбачається із змісту наявних в матеріалах справи декларацій про майновий стан боржника за 2022-2025 роки, у 2022 році дохід ОСОБА_1 становив 11 461 345 грн, а його матері ОСОБА_2 - 20 593 578 грн; у 2023 році дохід ОСОБА_1 - 2 570 855, ОСОБА_2 - 53 333 961 грн; у 2024 році дохід ОСОБА_1 - 7 634 932, ОСОБА_2 - 7 203 328 грн; станом на 01.11.2025 дохід ОСОБА_1 - 1 726 006, ОСОБА_2 - 332 500 гривень.
Отже, зазначені доходи боржника ОСОБА_1 жодним чином не підтверджують того, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Навпаки, подані ним декларацій про майновий стан підтверджують, що заявник ОСОБА_1 мав та має реальну можливість щомісячно здійснювати погашення заборгованості перед кредитором.
Доказів про витрати боржника за цей період та можливі витрати протягом наступних 12 місяців матеріали справи не містять.
Крім того, члени сім'ї - мати боржника має власні джерела доходу, що дозволяє їй самостійно забезпечувати свої побутові потреби та, на переконання суду, дає можливість знизити навантаження на бюджет боржника, створюючи передумови для більш активного спрямування його власних коштів на розрахунки з кредитором.
Інших доказів на підтвердження, того що боржник не може здійснювати погашення заборгованості та доказів, щодо наявності нових обставин (ознак неплатоспроможності) ОСОБА_1 суду не надав.
Відтак, суд вважає, що ОСОБА_1 не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість відкриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу з процедур банкрутства.
З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Таким чином, у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 належить відмовити.
Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
З урахуванням ч. 7 ст. 39 КУзПБ, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 2, 39, 113, 115, 116, 119 Кодексу України з питань банкрутства ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 17.02.2026 може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 24.02.2026.
Суддя О.В. Рочняк