24 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 914/1475/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток Браніцького" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дата Групп")
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 05.01.2026
(головуючий - Кравчук Н. М., судді: Матущак О. І., Скрипчук О. С.)
у справі за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції у Львівській області та 2) Стрийської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп"
про стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства
1. Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Стрийської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" про стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства в сумі 261 056,00 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження №12018140130000066 від 10.01.2018 з'ясовано, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Львівській області № 29-і від 25.01.2018 останнім у період з 30.01.2018 по 02.02.2018 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Стрілківської та Станківської сільських рад Стрийського району. За результатами проведеної перевірки складено Акт № 42/04/72, зі змісту якого вбачається, що на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ХІХ століття", який відноситься до об'єктів природно-заповідного фонду України (кадастровий номер земельної ділянки 4625386800:06:000:0001) та на прилеглій до парку території, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду України (кадастровий номер земельної ділянки 4625386800:08:000:0503), виявлено незаконну порубку 30 дерев.
3. Як стверджує прокурор, розмір завданої екологічної шкоди становить 261 056,00 грн згідно із розрахунків позивача-1 та висновку експерта № 4214-Е від 26.10.2023. На його переконання, вказану суму повинен відшкодувати відповідач, який є користувачем вказаних вище земельних ділянок, на користь позивача-2, який є власником відповідних земельних ділянок.
4. 29.09.2025 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.
5. Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду, ТОВ "Маєток Браніцького" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. 16.12.2025 Західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу залишив без руху з огляду на необхідність надати суду інші обґрунтовані докази для поновлення строку на подання апеляційної скарги, а також докази сплати судового збору в сумі 4 699,00 грн та докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками позивачу.
7. 05.01.2026 Західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Маєток Браніцького" на рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2025 у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
8. 03.02.2026 ТОВ "Маєток Браніцького" звернулося до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанцій скасувати та направити справу для продовження розгляду.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової між суддями від 04.02.2026 касаційну скаргу у справі № 914/1475/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.
10. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
11. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
12. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
13. Відповідно до підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
15. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.
16. Отже, за подання цієї касаційної скарги судовий збір повинен був сплачений у розмірі 2 662,40 грн.
17. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому заявнику необхідно сплатити зазначену суму судового збору та надати суду відповідні докази такої сплати.
18. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
19. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, 308, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток Браніцького" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 у справі № 914/1475/25 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, надавши суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова