24 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 5011-67/9783-2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Власова Ю. Л. та Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026
за заявою Комітету
про видачу дублікату наказу у справі
за позовом Комітету
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" (далі - Товариство)
про стягнення 42 160,00 грн,
Комітет 11.02.2026 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 (про відмову у видачі дублікату наказу) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 зі справи № 5011-67/9783-2012 та ухвалити нове рішення про задоволення заяви Комітету.
За результатами перевірки матеріалів касаційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, Господарський суд міста Києва рішенням від 29.08.2012 у справі №5011-67/9783-2012 задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши з Товариства до загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків штраф у розмірі 34 000,00 грн, пеню у розмірі 8 160,00 грн та 1 609,50 грн судового збору.
На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 11.09.2012 видано наказ.
Комітет 17.12.2025 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 у справі №5011-67/9783-2012.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2025, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у цій справі, у задоволенні заяви Комітету про видачу дубліката наказу відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 у цій справі до виконання згідно з приписами чинного законодавства був встановлений з 05.06.2016 та закінчився 05.09.2016 (три місяці), однак заявник звернувся із заявою про видачу дублікату вказаного наказу від 11.09.2012 у цій справі лише в грудні 2025 року, тобто з пропуском строку (понад 9 років).
При цьому, звертаючись із вказаною заявою, Комітет у її прохальній частині не просив у порядку статті 329 ГПК України поновити строк для пред'явлення наказу до виконання.
Звертаючись з касаційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у цій справі, Комітет зазначає, що останні ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права без повного та всебічного дослідження матеріалів справи та оцінки обставин, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню як такі, що перешкоджають відновленню порушеного права стягувача щодо виконання судового рішення.
Проте твердження Комітету, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судових рішень, а наведені в ній доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права, оскільки їх застосування чітко передбачено законом.
Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень та встановлено судами попередніх інстанцій, наказ Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 у справі №5011-67/9783-2012 був дійсний для пред'явлення до виконання до 11.09.2013 згідно з вимогам чинного на той момент законодавства.
Втім, у зв'язку з пред'явленням наказу Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 у цій справі до виконання, строк пред'явлення останнього переривався, а відтак встановлювався заново з 28.12.2015 (дата постанови про повернення виконавчого документа) та мав би закінчитись 28.12.2016.
Разом з тим 05.06.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, пунктами 5, 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень якого визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до вказаного Закону.
Відповідно до частини першої статті 12 вказаного Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
При цьому, судами попередніх інстанцій враховано, що Антимонопольний комітет України згідно з приписами статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель, а тому строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 до виконання був встановлений з 05.06.2016 та закінчився 05.09.2016.
Підпунктом 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України встановлено, що суд який видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто, дублікат наказу господарського суду може бути виданий лише у разі звернення стягувача або державного виконавця, приватного виконавця із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Оскільки Комітет звернувся з відповідною заявою після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, та без клопотання про його поновлення, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу господарського суду у цій справі.
Отже, з огляду на звернення стягувача із заявою про видачу дубліката наказу після закінчення строку, встановленого для його пред'явлення до виконання, правильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в частині відмови у видачі дубліката виконавчого документа є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комітету на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у цій справі на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 287, 293, підпунктом 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 зі справи № 5011-67/9783-2012.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова