24 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 903/585/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025
та ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.09.2025
у справі № 903/585/25
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність, ?
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.09.2025 у справі №903/585/25 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області, поданого до суду 20.08.2025, про закриття провадження у справі відмовлено.
Задоволено клопотання боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 20.08.2025 про закриття провадження у справі.
Закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 19.06.2025.
Повноваження керуючого реструктуризацією боржника Зубашенка Юрія Вікторовича припинено.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 15.12.2021 №1724/2022, виданий Волинським окружним адміністративним судом.
Скасовано арешт майна, накладений постановою головного державного виконавця Біловою В.А. Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.02.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на суму 2 604 612,77 грн.
Скасовано арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Біловою В.А. Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.02.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на суму 2 604 612,77 грн.
Скасовано арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Біловою В.А. Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.05.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на суму 2 591 775,84 грн.
Скасовано арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Біловою В.А. Відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.11.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на суму 2 591 775,84 грн.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.09.2025 у справі №903/585/25 залишено без змін.
17.12.2025 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області, у якій заявлено вимогу скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.09.2025 у справі №903/585/25.
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі № 903/585/25 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме - сплатити судовий збір в розмірі визначеному цією ухвалою, уточнити вимоги касаційної скарги, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції або пояснень із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.09.2025 у справі № 903/585/25 повернуто без розгляду, оскільки скаржником не було у повній мірі виконані вимоги ухвали Верховного Суду від 23.12.2025, зокрема, щодо обґрунтування підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
17.02.2026 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області, у якій заявлено вимогу скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.09.2025 у справі №903/585/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/585/25 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.02.2026.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Головне управління ДПС у Волинській області, звертаючись з касаційною скаргою зазначає, "що суди першої та апеляційної інстанції ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права та вважає, що вони є протиправними та підлягають скасуванню на підставі п.1 ч. 1 ст. 287 ГПК України, зокрема, не підлягала застосуванню норма, яку застосував суд, а саме п.5 ч. 1 ст.90 КУзПБ, оскільки враховуючи дані обставини справи слід застосувати ч. 7 ст. 123 КУзПБ; разом з тим, у даних правовідносинах підставою подання касаційної скарги слугує п.3 ст. 310 ГПК, 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Як зазначалося вище у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційна скарга має містити: формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанову/постанови Верховного Суду, в якій/яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах. Крім того, в касаційній скарзі має бути посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) чи неправильність їх застосування.
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що касаційна скарга хоча і містить посилання на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, проте не містить належного обґрунтування цієї підстави, оскільки не зазначено постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, скаржник не зазначає сам висновок, який, на його думку, не був врахований судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, та норму права (пункт, частину, статтю), яку, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні без врахування висновку щодо застосування саме цієї норми права (частини статті), та чи подібні ці правовідносини.
До того ж, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
У касаційній скарзі всупереч приписам частини третьої статті 310 ГПК України не наведено обґрунтування підстав для скасування судового рішення у разі порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є можливим лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Вимогами частини другої статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом подання письмових пояснень в яких зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали. При цьому слід враховувати, що такі пояснення касатора за змістом мають лише конкретизувати підстави касаційного оскарження в межах раніше наведених доводів касаційної скарги, позаяк доповнення або зміна касаційної скарги згідно з приписами частини першої статті 298 ГПК України допускаються виключно протягом строку на касаційне оскарження. Копії цих пояснень належить надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому для надіслання копій касаційної скарги.
Суд звертає увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, ГПК України, Верховний Суд,?
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.09.2025 у справі № 903/585/25 залишити без руху.
2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - сплатити судовий збір в розмірі визначеному цією ухвалою, уточнити вимоги касаційної скарги, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції або пояснень із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський