23 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 902/233/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 (колегія суддів: Гудак А. В., Петухов М. Г., Мельник О. В.), рішення Господарського суду Вінницької області від 20.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.12.2025 (суддя Тварковський А. А.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" про стягнення 988 363,41 грн,
Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (далі - АТ "Вінницяобленерго") звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" (далі - ТОВ "Назарет Транс") з позовом про стягнення 988 363,41 грн.
20.11.2025 Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
08.12.2025 Господарський суд Вінницької області ухвалив додаткове рішення про стягнення з АТ "Вінницяобленерго" на користь ТОВ "Назарет Транс" витрат на професійну правничу допомогу.
28.01.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, повний текст якої складений 02.02.2026, про залишення без змін вищевказаних судових рішень суду першої інстанції.
16.02.2026 АТ "Вінницяобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, зі змісту якої вбачається, що скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідною з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позов у цій справі подано у 2025 році, предметом якого є стягнення 988 363,41 грн, що становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 500 = 1 514 000,00 грн), станом на 01.01.2025.
Отже, з огляду на наведене судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі не підлягають касаційному оскарженню як такі, що ухвалені у справі з ціною позовів, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, вказаних у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Як зазначено вище, у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.
Визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Водночас тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
У поданій касаційній скарзі заявник посилається на підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України в якості підстави для оскарження судових рішень.
Судова колегія звертає увагу скаржника на те, що, оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення у малозначних справах скаржник має не лише послатися на підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а й навести належне обґрунтування цих підстав, з огляду на те, що вжите законодавцем у підпункті "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України словосполучення "виняткове значення" справи для її учасника, суд оцінює виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для її учасника можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Втім, АТ "Вінницяобленерго", крім посилання на підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, не навело належного обґрунтування наявності цих підстав.
Верховний Суд нагадує, що, на відміну від законодавства, яке діє erga omnes (щодо всіх, тобто з правовим ефектом щодо невизначеного кола суб'єктів), судове рішення у приватноправовому спорі діє inter partes (тобто з правовим ефектом тільки для сторін у справі). Судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов'язки інших осіб. Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.28) та в ухвалі від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц.
В контексті наведеного Верховний Суд звертає увагу, що предметом розгляду у цій справі є локальний господарський спір про стягнення з конкретного споживача (ТОВ "Назарет Транс") вартості необлікованої електричної енергії, який виник унаслідок конкретних індивідуальних обставин (зокрема, встановлення експертизою факту виконання підпису на акті про пломбування іншою особою). Цей спір стосується виключно суб'єктивних майнових прав та обов'язків двох господарюючих суб'єктів і не має фундаментального впливу на суспільство в цілому, тобто не становить значний суспільний інтерес.
Фактично скаржник веде до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи. Однак в контексті повноважень суду касаційної інстанції як "суду права", а не "суду фактів" та положень статті 300 ГПК України й враховуючи предмет та підстави позову даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі.
Зважаючи на обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Вінницяобленерго" на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу, оскільки її подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 902/233/25 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026, рішення Господарського суду Вінницької області від 20.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.12.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач