20 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/10912/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. (головуючого), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про ухвалення додаткової постанови
у справі № 910/10912/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Укpнaфта"
про стягнення 152 002 237, 46 грн.
1. Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2026 року у справі №910/10912/23 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС, позивач, заявник) та Акціонерного товариства "Укpнaфта" (далі - АТ "Укрнафта", відповідач) залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2025 року, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року, ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення, у справі №910/10912/23 залишено без змін.
2. 10 лютого 2026 року Оператор ГТС звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи №910/10912/23 у суді касаційної інстанції, у якій просить стягнути з АТ "Укрнафта" на користь Оператора ГТС витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 89 027, 65 грн.
3. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 лютого 2026 року для розгляду зазначеної заяви визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
4. Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11 лютого 2026 року № 32.2-01/108 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/10912/23 у зв'язку з відпусткою судді Малашенкової Т. М.
5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2026 року справу №910/10912/23 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Бенедисюк І. М., Булгакова І. В.
6. Верховний Суд ухвалою від 11 лютого 2026 року прийняв до розгляду заяву Оператора ГТС про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/10912/23, повідомив учасників справи, що розгляд заяви здійснюватиметься в порядку письмового провадження, запропонував АТ "Укрнафта" подати заперечення на заяву у строк до 16 лютого 2026 року включно.
7. Заперечення відповідача на заяву позивача про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/10912/23 не надходили.
8. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат
9. Згідно з частинами першою, другою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
10. Верховний Суд враховує, що позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції під час розгляду цієї справи, розмір яких розраховуватиметься з урахуванням фактично витраченого часу на надання правової допомоги та залежно від ставок залучених до цього адвокатів.
11. Також Оператор ГТС долучив до відзиву на касаційну скаргу копію договору від 01 вересня 2023 року № 4600008265 про надання адвокатських послуг, укладеного між Оператором ГТС як замовником та Адвокатським об'єднанням "ЕСКВАЙРС" (далі - АО "ЕСКВАЙРС") як виконавцем (далі - Договір про надання адвокатських послуг), а також копію додаткової угоди № 1 від 22 липня 2024 року до нього, за змістом яких, зокрема:
- замовник доручає, а виконавець надає послуги: код ДК 021:2015:79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (адвокатські послуги), пов'язані із забезпеченням реалізації прав і обов'язків Оператора ГТС в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; наданням правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Оператора ГТС, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (далі - послуги);
- послуги надаються на підставі завдань (заявок) замовника;
- виконавець щомісячно звітує за час, витрачений на надання послуг. Виконавець складає звіт, в якому зазначається детальний опис послуг, інформація про час, витрачений кожним фахівцем, який працював над відповідною заявкою, та прізвища фахівців, які надавали послуги (далі - звіт), надсилає звіт замовнику;
- виконавець протягом 20 робочих днів після отримання від замовника погодження зобов'язаний надати замовнику акт приймання-передачі наданих послуг у двох примірниках стосовно послуг, що були надані у відповідному місяці, звіт та рахунок на оплату. Замовник протягом 20 робочих днів після отримання двох примірників такого акту разом зі звітом та рахунком на оплату зобов'язаний підписати акт та один його примірник повернути виконавцю або в цей же строк надіслати виконавцю обґрунтовану відмову від приймання послуг;
- фактична сума гонорару виконавця та його співвиконавців розраховується на основі усередненої погодинної ставки, яка становить не більше 9 260 грн за кожну годину надання послуг, без ПДВ, та не більше 11 112 грн за кожну годину надання послуг з ПДВ.
Щодо подання доказів понесення судових витрат
12. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
13. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
14. 03 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання Оператора ГТС про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, до якого долучено копії проміжного звіту, акту та довідки про отримані кошти. За змістом цих документів у грудні 2025 року адвокат Віталій Ізвєков здійснив підготовку і подання через підсистему "Електронний суд" відзиву на касаційну скаргу АТ "Укрнафта"; вартість наданих послуг - 55 498, 75 грн; Оператор ГТС підтвердив отримання послуг.
15. 10 лютого 2026 року позивач направив до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткової постанови у справі, до якої долучено копії акту приймання-передачі адвокатських послуг від 10 лютого 2026 року згідно з Договором про надання адвокатських послуг, звіту про надані послуги за період з 01 до 05 лютого 2026 року та довідки про отримані кошти. За змістом цих документів у лютому 2026 року адвокати Віталій Ізвєков та Руслан Радченко здійснили підготовку і подання через підсистему "Електронний суд" клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та забезпечили представництво інтересів Оператора ГТС у судовому засіданні Касаційного господарського суду; вартість наданих послуг у лютому 2026 року - 33 528, 90 грн; вказані послуги прийняті позивачем. Загальна вартість послуг, наданих АО "ЕСКВАЙРС" щодо представництва та захисту інтересів Оператора ГТС у суді касаційної інстанції під час супроводження справи № 910/10912/23 відповідно до Договору про надання адвокатських послуг складає 89 027, 65 грн.
16. Верховний Суд вважає можливим здійснити перевірку наданих Оператором ГТС доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та надати їм оцінку.
Щодо доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу
17. Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
18. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
19. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
20. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
21. АТ "Укрнафта" не скористалося своїм правом подати клопотання про безпідставність стягнення витрат на професійну правничу допомогу, їх необґрунтованість, зменшення розміру чи заперечення.
22. Як уже зазначалося, відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
23. При цьому згідно з частиною п'ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
24. Верховний Суд враховує, що за результатами розгляду цієї справи касаційну скаргу АТ "Укрнафта" залишено без задоволення, отже судові витрати, пов'язані з її касаційним розглядом, має бути покладено на відповідача. Доводи відзиву Оператора ГТС на касаційну скаргу АТ "Укрнафта" враховувалися Верховним Судом під час вирішення касаційної скарги відповідача.
Разом із цим, касаційний перегляд справи № 910/10912/23 здійснювався за касаційними скаргами позивача та відповідача. За результатами касаційного перегляду касаційна скарга Оператора ГТС також залишена без задоволення.
25. У постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
26. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
27. Частини четверта - шоста, сьома, дев'ята статті 129 ГПК України, визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
28. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
29. Верховний Суд неодноразово вказував, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19).
30. Верховний Суд неодноразово також наголошував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
31. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
32. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18).
33. До того ж у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
34. Таким чином, вирішуючи заяву / клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
35. Вирішуючи питання про відшкодування витрат Оператора ГТС, понесених ним у зв'язку з представництвом його інтересів у Верховному Суді АО "ЕСКВАЙРС", колегія суддів Верховний Суд звертається до критеріїв, зазначених у цій постанові, та зазначає, що для включення всієї суми у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
36. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із тим, що безпосередньо у зв'язку із розглядом касаційної скарги АТ "Укрнафта" представниками Оператора ГТС було складено та подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу АТ "Укрнафта" та клопотання від 03 лютого 2026 року про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас прибуття представника Оператора ГТС у судове засідання Верховного Суду від 05 лютого 2026 року пов'язане із представництвом інтересів позивача у справі №910/10912/23 як у зв'язку із розглядом касаційної скарги відповідача, так і у зв'язку із розглядом власної касаційної скарги позивача.
37. У зв'язку із цим Верховний Суд зазначає, що наданими позивачем доказами підтверджується здійснення ним витрат на правову допомогу у зв'язку із розглядом в суді касаційної інстанції касаційної скарги АТ "Укрнафта" в розмірі 74 674, 52 грн, що складається з витрат, пов'язаних зі складанням та поданням відзиву на касаційну скаргу АТ "Укрнафта" у розмірі 55 498, 75 грн, складанням та поданням клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 822, 65 грн та забезпеченням представництва інтересів Оператора ГТС у судовому засіданні Верховного Суду у розмірі 28 706, 25 / 2 = 14 353, 12 грн.
38. Аналізуючи питання стосовно розумності та виправданості вказаного розміру судових витрат (74 674, 52 грн), понесених Оператором ГТС у зв'язку із розглядом касаційної скарги АТ "Укрнафта", Верховний Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги Оператора ГТС є типовими у цій категорії спорів, подібні справи уже розглядалися судами, існує практика Верховного Суду стосовно вирішення вказаної категорії спорів, яка добре відома позивачу (оскільки він є стороною цих спорів).
39. З урахуванням того, що позовні вимоги у справі №910/10912/23 за предметом і підставою відповідають тим, що уже розглядалися судами, в тому числі, Верховним Судом (але за інші спірні періоди), правова позиція Оператора ГТС у таких справах уже сформована та є однотипною, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин у відповідні періоди не змінювалося, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що витрати позивача на правову допомогу у зв'язку із розглядом в суді касаційної інстанції касаційної скарги АТ "Укрнафта" підлягають покладенню на відповідача частково, а саме, в розмірі 20 000 грн, що відповідає критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи №910/10912/23 у суді касаційної інстанції задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укpнaфта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
3. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов
Суддя І. М. Бенедисюк
Суддя І. В. Булгакова