Справа № 642/1038/26
Провадження № 1-кп/642/317/26
23 лютого 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 за № 12026226260000001 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, що не одружений, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, який офіційно зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України -
07 грудня 2025 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля будинку № 45, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Верхня Гиївська, зустрів раніше малознайомого йому потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким у ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин.
В цей час, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизився до потерпілого ОСОБА_4 , і знаходячись у положенні стоячи, обличчям до обличчя, кулаком правої руки наніс йому один удар в ділянку лівої щоки.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта № 09-11/2026 від 05.01.2026, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синець у лівій виличній ділянці та крововилив на слизовій оболонці нижньої губи у лівого кута роту.
Встановлений синець та крововилив викликають незначні скороминущі наслідки, тривалістю яких не перевищує 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, обвинувачений ОСОБА_3 , представлений захисником адвокатом ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, а потерпілий ОСОБА_4 надав заяву, в якій не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку. А тому суд, за клопотанням прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_6 , що регламентоване ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченої винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об'єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому проступку, повністю доведена за результатами спрощеного провадження.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Відповідно роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше в силу ст.89 КК України не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді громадських робіт у межах станції ч.1 ст. 125КК України, оскільки вказане покарання визнано судом достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим, та за своїм видом та розміром є справедливим. Обвинувачений не має перешкод для виконання такого виду покарання, згідно із ст.56 КК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 302, 373-374, 382, 392- 395, КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк - 200 (двохсот) годин.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1