18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 лютого 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1471/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Зінченка Сергія Яковича, м. Черкаси
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Іллєнка 37",
м. Черкаси
про стягнення 491 667,87 грн,
Фізична особа - підприємець Зінченко Сергій Якович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Іллєнка 37" про стягнення заборгованості в сумі 447 138,00 грн, інфляційного збільшення в сумі 5 377,73 грн, 3 відсотків річних в сумі 3 454,60 грн, пені в сумі 35 697,54 грн, а всього 491 667,87 грн, відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 15-0612 від 08.12.2021 та відшкодування понесених судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив неналежне виконання відповідачем його зобов'язань за укладеним між сторонами Договором підряду № 15-0612 від 08.12.2021, а саме зобов'язань по оплаті вартості виконаних позивачем робіт, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 447 138,00 грн. Правовими підставами позову позивач визначив статті 525, 526, 530, 611, 612 Цивільного кодексу України (ЦК України).
Ухвалою від 03.12.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Ухвалою від 27.01.2026 Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; відклав розгляд справи на 10.02.2026.
10.02.2026 представник позивача подав заяву про проведення засідання за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, причини неявки суду не відомі.
Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення розгляду справи по суті, копія ухвали суду про відкладення розгляду справи № 925/1471/25 надіслана відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві, в матеріалах справи міститься поштове повідомлення з відміткою про вручення адресату ухвали суду.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-які інші письмові заперечення по суті спору не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 10.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
В судовому засіданні 10.02.2026 ухвалено судове рішення та в порядку ст. 240 ГПК України підписана вступна та резолютивна частини рішення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
08.12.2021 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Іллєнка 37" (далі - замовник, відповідач) та фізичною особою-підприємцем Зінченком Сергієм Яковичем (далі - виконавець, позивач) укладено Договір підряду № 15-062 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на свій ризик відповідно до умов даного договору роботу, а саме: Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Ю. Іллєнка, 37 в м. Черкаси.
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість робіт по цьому договору є твердою і визначається за договірною ціною, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1), становить 745230,00 грн, в тому числі ПДВ 124205,00 грн, з яких 40% за рахунок замовника 298092,00 гривень у тому числі ПДВ 49682,00 грн та 60% за рахунок міського бюджету, відповідно до умов Програми підтримки об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ, асоціацій ОСББ) у м. Черкаси «Формування відповідального власника житла» на 2020-2021 року, що становить 447138,00 грн, в тому числі ПДВ 74523,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору замовник виплачує підряднику аванс у розмірі 40 % від Договірної ціни, що становить 298092,00 грн, в тому числі ПДВ 49682,00 грн в термін 10 днів з моменту підписання Договору.
Відповідно до п. 3.3 Договору решта Договірної ціни 60%, що становить 447138,00 грн, в тому числі ПДВ 74523,00 грн. Замовник сплачує після підписання Акта приймання-здачі по мірі надходження коштів з міського бюджету відповідно до умов Програми підтримки об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ, асоціацій ОСББ) у м. Черкаси «Формування відповідального власника житла» на 2020- 2021 роки, згідно рішення виконавчого комітету ЧМР про розподіл коштів. У такому випадку ОСББ «Іллєнка 37» проводить оплату робіт протягом 5-ти календарних днів з часу отримання коштів на свій реєстраційний рахунок. За таких умов ОСББ «Іллєнка 37» не несе жодних штрафних санкцій за не виконання умови оплати перед Підрядником.
Відповідно до п. 7 Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених Договором підряду, сторони несуть відповідальність в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України.
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Відповідно до платіжного доручення № 104 ОСББ «Іллєнка 37» було сплачено 298092,00 грн за матеріали згідно рахунку -фактури № 09-1608 на капітальний ремонт покрівлі житлового будинку (а.с. 13).
Відповідно до акту № 1 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2021 року ОСББ «Іллєнка 37» було прийнято роботи на суму 298092,00 грн (а.с.17 - 19).
Відповідно до акту № 2 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2021 року ОСББ «Іллєнка 37» було прийнято роботи на суму 447138,00 грн (а.с.20-24).
16.05.2025 Виконавчим комітетом Черкаської міської ради ухвалено рішення «Про відшкодування частини вартості виконаних у 2021 - 2023 роках робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Ю. Іллєнка, 37 в м. Черкаси у 2025 році», в якому вирішено здійснити відшкодування частини вартості виконаних у 2021 - 2023 роках робіт з капітального ремонту покрівлі з бюджету Черкаської міської територіальної громади об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Іллєнка 37" на загальну суму 447 138,00 грн (а.с.28).
Грошові кошти 60% Договірної ціни, що становить 447138,00 грн, в тому числі ПДВ 74523,00 грн, надійшли з міського бюджету ОСББ «Іллєнка 37» 19.08.2025.
Позивач у позовній заяві зазначив, що свої зобов'язання виконав належним чином, відповідач відповідно до п. 3.3 Договору повинен був провести оплату протягом 5-ти календарних днів з часу отримання коштів з міського бюджету відповідно до умов Програми підтримки об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ, асоціацій ОСББ) у м. Черкаси «Формування відповідального власника житла» на 2020- 2021 роки тобто до 24 серпня 2025 року, але оплату відповідачем за виконані позивачем роботи з капітального ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Ю. Іллєнка, 37 в м. Черкаси не проведено, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості у примусовому порядку.
Спірні правовідносини сторін виникли із Договору підряду № 15-062 від 08.12.2021, вимоги позивача витікають із прав та зобов'язань сторін за цим договором.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статей 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань підряду, загальні положення про підряд, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи судом встановлено, що 08.12.2021 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Іллєнка 37" (відповідач) та фізичною особою-підприємцем Зінченком Сергієм Яковичем (позивач) укладено Договір підряду № 15-062 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати на свій ризик відповідно до умов даного договору роботу, а саме: Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Ю. Іллєнка, 37 в м. Черкаси.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносин на підставі договору підряду № 15-062.
Відповідно до акту № 1 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2021 року ОСББ «Іллєнка 37» було прийнято роботи на суму 298092,00 грн (а.с.17 - 19).
Відповідно до акту № 2 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2021 року ОСББ «Іллєнка 37» було прийнято роботи на суму 447138,00 грн (а.с.20-24).
11.08.2023 відповідач листом повідомив позивача про те, що сплатить заборгованість в розмірі 447 138,00 грн при надходженні коштів з міського бюджету (а.с. 27).
16.05.2025 Виконавчим комітетом Черкаської міської ради ухвалено рішення «Про відшкодування частини вартості виконаних у 2021 - 2023 роках робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Ю. Іллєнка, 37 в м. Черкаси у 2025 році», в якому вирішено здійснити відшкодування частини вартості виконаних у 2021 - 2023 роках робіт з капітального ремонту покрівлі з бюджету Черкаської міської територіальної громади об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Іллєнка 37" на загальну суму 447 138,00 грн (а.с.28).
Відповідно до п. 3.3 Договору решта Договірної ціни 60%, що становить 447138,00 грн, в тому числі ПДВ 74523,00 грн. Замовник сплачує після підписання Акта приймання-здачі по мірі надходження коштів з міського бюджету відповідно до умов Програми підтримки об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ, асоціацій ОСББ) у м. Черкаси «Формування відповідального власника житла» на 2020- 2021 роки, згідно рішення виконавчого комітету ЧМР про розподіл коштів. У такому випадку ОСББ «Іллєнка 37» проводить оплату робіт протягом 5-ти календарних днів з часу отримання коштів на свій реєстраційний рахунок. За таких умов ОСББ «Іллєнка 37» не несе жодних штрафних санкцій за не виконання умови оплати перед Підрядником.
19.08.2025 грошові кошти 60% Договірної ціни, що становить 447138,00 грн, в тому числі ПДВ 74523,00 грн, надійшли з міського бюджету відповідачу, останній відповідно до п. 3.3 Договору повинен був провести оплату протягом 5-ти календарних днів з часу отримання коштів з міського бюджету, але оплату відповідачем за виконані позивачем роботи з капітального ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Ю. Іллєнка, 37 в м. Черкаси не проведено.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та умов договору, суд дійшов до висновку, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання. Відповідач не заперечив та не надав належних і допустимих доказів щодо невиконання позивачем робіт.
Отже, укладаючи договір підряду № 15-062 від 08.12.2021 сторони погодили перелік робіт, які мають бути виконані позивачем, їх вартість, порядок приймання виконаних робіт, порядок та строки розрахунків, відтак вимогу позивача про стягнення вартості виконаних позивачем робіт, які відповідачем отримані, але не оплачені суд визнає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 35697,54 грн пені, 5377,73 грн грн інфляційних втрат та 3454,60 грн 3 % річних судом враховано таке.
Відповідно до п. 7 Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених Договором підряду, сторони несуть відповідальність в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 546, ст. 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної у попередньому абзаці норми ЦК України нараховані інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 та інші).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
В розрахунок інфляційних втрат не може включатися заборгованість менше місяця (постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18).
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується (постанова Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19).
Дослідивши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат, здійснивши перевірку правильності нарахування за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛігаЗакон», суд встановив, що заявлена позивачем сума інфляційних є меншою від перерахованої судом, тому з урахуванням принципу диспозитивності суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення інфляційних втрат в тому розмірі який просить позивач 5377,73 грн за період 25.08.2025 - 26.11.2025.
Дослідивши надані позивачем у позовній заяві розрахунки 3% річних та пені, здійснивши перевірку правильності нарахування за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛігаЗакон» судом встановлено, що надані позивачем розрахунки відповідають вимогам діючого законодавства, є правомірними, обґрунтованими, арифметично правильними, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 35697, 54 грн пені, 3454,60 грн - 3% річних.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Позивач у позовній заяві заявляв вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору - 5900,10 грн, витрати на професійну правничу допомогу 20000,00 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076-VI), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону № 5076-VI)
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Ульяновим С.М. на суму 20000,00 грн, представником надано господарському суду такі документи: копію укладеного між позивачем та адвокатом Ульяновим С.М. договору про надання правничої допомоги від 24.11.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 297/н Ульяновим С.М., копію рахунку від 24.11.2025, копію платіжної інструкції № 887 від 27.11.2025.
Дослідивши подані позивачем докази витрат на правову допомогу суд установив, що адвокат Ульянов С.М. має право на здійснення адвокатської діяльності, адвокатську діяльність здійснює індивідуально.
24.11.2025 позивач та адвокат Ульянов С.М., уклали договір про надання правової допомоги. Відповідно до умов договору адвокат взяв на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду правову допомогу, за надання правової допомоги, відповідно до даного договору клієнт сплачує адвокату вартість послуг у фіксованому розмірі - 20 000,00 грн.
З аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" випливає, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Верховний Суд у постанові від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Зазначеної позиції дотримується Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.
Відповідач не надав суду заперечень проти розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, суд, враховуючи критерії, визначені у ч. 5 ст. 129 ГПК України, встановив, що понесені позивачем витрати відповідають таким критеріям, є підтвердженими та співмірними зі складністю справи і виконаною адвокатом роботою в розмірі 20000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Іллєнка 37" (ЄДРПОУ 43202125, вул. Ю. Іллєнка, 37 в м. Черкаси) на користь фізичної особи - підприємеця Зінченка Сергія Яковича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - 447 138,00 грн заборгованості, 5 377,73 грн інфляційних витрат, 3454,60 грн річних, 35697,54 грн пені, 5900,10 грн судового збору, 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено та підписано 23 лютого 2026 року.
Суддя О.В. Чевгуз