18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 січня 2026 року Справа № 925/1044/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Яковенко О.Г. - адвокат,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Текст»,
м. Житомир
до товариства з обмеженою відповідальністю «Зета Груп ЮА»,
с. Тернівка, Черкаського району, Черкаської області
про стягнення 5 000 000 грн. 00 коп.
До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Терра-Текст» до товариства з обмеженою відповідальністю «Зета Груп ЮА» про стягнення 5 000 000 грн. 00 коп. безпідставно утримуваних грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 30 хв. 07 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 10 год. 00 хв. 04 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 04 грудня 2025 року.
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву до 12 год. 30 хв. 08 січня 2026 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Ухвалу суду від 04 грудня 2026 року було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: провул. Мирний, 5, с. Тернівка, Черкаський район, Черкаської області, 20700.
Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 15 грудня 2025 року, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 3 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду від 04 грудня 2025 року у справі 11 грудня 2025 року (день проставлення відповідної відмітки у поштовому повідомленні).
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, своїм правом на захист не скористався.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні, яке відбулося 08 січня 2026 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №924/1044/25.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 01 березня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Зета груп ЮА» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Терра - Текс» (покупець) було укладено договір поставки №23.В.1.
Умовами договору сторони погодили:
п.1.1. постачальник зобов'язується поставити покупцю товар в асортименті згідно специфікацій (далі - товар), згідно видаткових накладних, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору;
п.1.2. найменування товару та його загальна кількість вказана в видаткових накладних;
п.2.1. поставка товару здійснюється протягом строку дії цього договору окремими партіями. Партією вважається товар, який наведений в відповідній видатковій накладній;
п. 3.1. загальна сума договору складається з сум, зазначених в видаткових накладних, які надані покупцю на підставі цього договору;
п. 3.2. покупець зобов'язується здійснити попередню оплату в обсязі 28,6 % від вартості товару згідно відповідної специфікації на протязі 5 банківських днів з дати підписання відповідно специфікації та 71,4% вартості товару на протязі 5 банківських днів з дати отримання партії товару;
п. 4.1. покупець подає заявку на конкретну партію товару. Заявка на поставку товару приймається представником постачальника у письмовому вигляді, за допомогою факсу, електронної пошти;
п. 5.1. строк поставки товару: оговорюється в заявках окремо для кожної партії товару;
п.8.1. договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами.
Позивач, на виконання умов договору та в рахунок оплати майбутніх поставок товару, здійснив платежі на загальну суму 5 000 000,00 грн., а саме:
1) дебетове повідомлення № 908 від 08 серпня 2023 року на суму 1 000 000,00 грн;
2) дебетове повідомлення № 916 від 11 серпня 2023 року на суму 1 000 000,00 грн;
3) дебетове повідомлення № 1025 від 07 вересня 2023 року на суму 1 500 000,00 грн;
4) дебетове повідомлення № 1026 від 08 вересня 2023 року на суму 400 000,00 грн;
5) дебетове повідомлення № 1091 від 25 вересня 2023 року на суму 1 100 000,00 грн.
Позивач в позовній заяві звертає увагу суду на те, що між сторонами не було укладено інших правочинів, щодо поставки товару зазначеного в договорі та специфікації (мішків спальних).
Передоплата у сумі 5 000 000,00 грн. була здійснена на виконання умов дії договору, проте, через ненадання позивачем заявок у постачальника (відповідача) не виникло обов'язку з поставки товару (строк поставки не настав), а зі спливом строку дії договору підстава для подальшого утримання грошових коштів припинилася.
Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 25 грудня 2024 року з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 5 000 000 грн. 00 коп. на рахунок позивача.
На час звернення позивача до суду відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії та грошові кошти не повернув.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Звертаючись до суду з даним позовом, товариство з обмеженою відповідальністю «Терра-Текст» вказує на те, що оскільки строк дії договору закінчився і зобов'язання перестало існувати, тому кошти підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За правовою природою конструкція зобов'язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Зі змісту статті 1212 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Про виникнення зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов'язань з повернення безпідставного збагачення.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Результат аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов'язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Отже, для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Судом враховано, що позивач не направляв відповідачу заявок на поставку товару, у відповідності до умов п. 4.1. договору.
Отже, строк поставки товару не настав.
Не зважаючи на цю обставину, правова природа отриманих відповідачем під час дії договору поставки грошових коштів, як попередня оплата не змінилася.
Водночас, строк дії договору поставки закінчився 31 грудня 2023 року і до цього часу товар не був поставлений покупцю.
Тобто, після 31 грудня 2023 року грошові кошти зберігаються у відповідача без передбачених правочином підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Водночас, відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту поставки товару по договору на отриману суму попередньої оплати, а також не було доведено факту повернення грошових коштів позивачу після закінчення строку дії договору.
Враховуючи вищенаведене, 5 000 000 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зета Груп ЮА», провул. Мирний, 5, с. Тернівка, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 44235447 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Терра - Текс», вул. Перемоги, 7, оф. 38, м. Житомир, ідентифікаційний код 44555917 - 5 000 000 грн. 00 коп. безпідставно утримуваних коштів та 60 000 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 23 лютого 2026 року.
Суддя А.В.Васянович