Справа № 953/1520/26
н/п 1-кс/953/1077/26
"23" лютого 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого СВ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12025000000001502 від 20.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, -
встановив:
Сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9» за адресою: м. Ужгород, вул. Довженка, 8А, з подальшим конвоюванням до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, на строк досудового розслідування без визначення застави.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування часу та місці, але не пізніше 07.05.2025, вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою викрадення потерпілого ОСОБА_10 та заволодіння грошовими коштами останнього.
Так, ОСОБА_8 , будучи обізнаним про рід діяльності потерпілого ОСОБА_10 , його матеріальний стан, маршрути пересування та транспортний засіб, переслідуючи корисливу мету незаконного збагачення, розробив спільно з вищевказаними учасниками план вчинення вищевказаних протиправних дій.
ОСОБА_8 довів всім учасникам групи план нападу, інформацію щодо місця проживання, транспортних засобів, місця перебування та роботи ОСОБА_10 , а також наявність у останнього значної суми грошових коштів у криптовалюті, якою необхідно заволодіти під час нападу, використовуючи заходи конспірації своєї діяльності під виглядом співробітників ТЦК та СП.
Згідно з розробленим планом на виконання якого всі учасники надали свою добровільно згоду, останні спочатку викрадають ОСОБА_10 , потім на автомобілі марки «AUDI» іноземної реєстрації, чорного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_8 , перевозять потерпілого до підвального приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де, демонструючи вогнепальну зброю та погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_10 , заволодівають наявною у нього на криптогаманцях криптовалютою USDT, а також наявними у ОСОБА_10 грошима, як в національній, так і в іноземній валюті. Після чого відпускають ОСОБА_10 , за умови щомісячної виплати останнім 50% від суми грошей, отриманих як прибуток від його діяльності на користь нападників.
Повідомивши ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 деталі розробленого плану нападу на ОСОБА_10 та отримавши згоду останніх на участь у запланованих злочинах, ОСОБА_8 , разом із переліченими особами, приступив до його виконання.
Так, 15.05.2025 приблизно о 14:00, ОСОБА_10 , на орендованому автомобілі марки BMW 5-ої серії, чорного кольору перебував у своїх справах поблизу Володимирського ринку у м. Києві за адресою: вул. Антоновича, 115, де робив необхідні йому покупки.
У вказаний час, з метою реалізації заздалегідь розробленого злочинного плану у складі групи, який полягав у викраденні потерпілого з метою заволодіння його грошовими коштами, ОСОБА_8 , в групі з із ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , дотримуючись конспірації, одягнуті у форму військового зразка під виглядом дій співробітників ТЦК та СП та озброєні табельною вогнепальною зброєю ОСОБА_8 , будучи обізнаними про маршрути пересування ОСОБА_10 , на автомобілі марки «AUDI» іноземної реєстрації, чорного кольору у вказаний час прибули до Володимирського ринку за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 115, де припаркувалися поблизу автомобіля «BMW» 5-ої серії, чорного кольору на якому прибув ОСОБА_10 , очікуючи останнього.
Приблизно о 14:15 ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , побачивши ОСОБА_10 біля його автомобіля, підійшли до нього, представляючись співробітниками ЦК та СП, при цьому звертаючись до останнього по імені та по-батькові, тим самим демонструючи обізнаність про потерпілого, після чого застосовуючи фізичну силу та елементи залякування, помістили ОСОБА_10 до салону автомобіля марки «AUDI» іноземної реєстрації, чорного кольору, у салоні якого знаходився ОСОБА_11 , тим самим вчинили викрадення ОСОБА_10 та на вказаному автомобілі рушили в напрямку вулиці Дорошенка у м. Києві.
Прибувши до будинку №9, розташованому по вулиці Дорошенка у м. Києві, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 перемістили ОСОБА_10 до підвального приміщення вказаного будинку, тим самим незаконно позбавили ОСОБА_10 свободи пересування у просторі, тобто незаконно позбавивили потерпілого волі, з метою заволодіння наявними у ОСОБА_10 грошима, як в національній так і в іноземній валюті, а також криптовалютою, яка зберігалась на криптогаманцях останнього.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі та викрадення людини, з корисливих мотивів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Продовжуючи свою протиправну діяльність у складі групи, діючи згідно заздалегідь розробленого плану на вчинення якого всі учасники вказаної групи надали згоду, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 15.05.2025 приблизно о 14:40 привезли викраденого та позбавленого волі потерпілого ОСОБА_10 до підвального приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , залишивши ОСОБА_12 на вулиці спостерігати за навколишньою обстановкою, реалізуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу на ОСОБА_10 з метою заволодіння грошовими коштами останнього, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, шляхом залякування, тобто застосовуючи психічне насильство до ОСОБА_10 , демонструючи вогнепальну зброю та висловлюючи погрози застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_10 , що виразилось у демонстративному досиланні ОСОБА_8 патрона в патронник пістолету та спрямуванні його на потерпілого, змусили ОСОБА_10 через його мобільний телефон надати їм доступ до належних ОСОБА_10 криптогаманців, після чого ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою незаконного збагачення всіх учасників групи, із крипогаманців TMхUdAgNEnEgSP6Amou9GXy75bBDoiHMuG та TBezpSJZiWce1TxEhdEnehsWHQNKHWsQoa підконтрольні потерпілому ОСОБА_13 , переказав свій критогаманець TGpZiUsSLoFFXKG8kx7tPiFn3ZBckEjMZP криптовалюту USDT, що згідно статті 179-1 ЦК України є цифровою річчю та має майнову цініть, а загальну суму 1700 000 USDT, що еквівалентно 170 000 доларів США по курсу 1 до 1 та згідно курсу НБУ станом на 15.05.2025 (41,53 грн.) становить 7060100 (сім мільйонів шістдесят тисяч сто) гривень.
Заволодівши вказаними грошовими коштами потерпілого, маючи реальному змогу ними розпоряджатись, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 приблизно о 15:30 вивели потерпілого ОСОБА_14 на вулицю, де їх очікував ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров?я особи, в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.
Не обмежуючись скоєним, продовжуючи свою злочинну діяльність у складі групи, діючи згідно заздалегідь розробленого плану на вчинення якого всі учасники вказаної групи з корисливих мотивів надали згоду, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , 15.05.2025 приблизно о 15:45 год. 15.05.2025, знаходячись поблизу будинка №9 по вул. Дрошенка у м. Києві, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого противоправного діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою між собою, з прямим умислом та з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення всіх учасників групи, погрожуючи ОСОБА_10 тяжкими наслідками для життя та здоров'я останнього, пред'явили вимогу про необхідність надання ще додатково 130 000 доларів США та в подальшому щомісячно виплачувати їм 50% від суми грошей, отриманих ОСОБА_10 як прибуток від його діяльності, обіцяючи при цьому ОСОБА_10 не втручатися у його діяльність.
Сприймаючи погрози для свого життя та здоров?я як реальні, ОСОБА_10 був вимушений погодитися на незаконну вимогу ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 щодо передачі останнім додатково грошей в сумі 130 000 доларів США та в подальшому щомісячної виплати останнім 50% від суми грошей, отриманих ним як прибуток, однак враховуючи те, що наразі в наявності у нього є лише 40 000 доларів США, які зберігались за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3 , повідомив ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 що бракує коштів, на що учасники групи повідомили про необхідність звернутися до своїх рідних, друзів та знайомих з метою позичати суму грошей.
ОСОБА_10 під погрозою та в обставинах, що склались, був змушений погодитись. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 сіли в салон автомобіля марки «AUDI» іноземної реєстрації, наказавши ОСОБА_10 сісти на переднє пасажирське сидіння орендованого ним автомобіля марки «BMW» 5-ої серії, разом із ОСОБА_9 , який перебував за кермом та ОСОБА_7 , який сів на пасажирське сидіння позаду ОСОБА_10 , контролюючи дії останнього.
На двох вказаних автомобілях ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 попрямували до місця проживання останнього за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 наявні у нього грошові кошти в сумі 40 000 доларів США.
Після чого, вказані особи на вищезазначених транспортних засобах попрямували до місця проживання рідних ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 , де останній передав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 30 000 доларів США; потім - до будинку за адресою: АДРЕСА_5 , де приятель ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_15 надав позику останньому у вигляді грошових коштів в сумі 20 000 доларів США, які ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 ; надалі - до ТЦ «Европарк» по вул. Собороності у м. Києві, де приятель ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_16 надав позику останньому у вигляді грошових коштів в сумі 30 000 доларів США, які ОСОБА_10 також передав ОСОБА_9 ; після чого - по АДРЕСА_6 , приятель ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_17 передав потерпілому 10 000 доларів США, які останній також віддав ОСОБА_9 .
Заволодівши грошима в сумі 130 000 доларів США, що відповідно курсу НБУ станом на 15.05.2025 (41,53 грн.) становить 5 398 900 (п?ять мільйонів триста дев?яносто вісім тисяч дев?ятсот) гривень ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , будучи впевненими, що остаточно залякали та підкорили ОСОБА_10 , для подальшої взаємодії та щомісячної виплати ОСОБА_10 50% від суми грошей, отриманих ним як прибуток від його діяльності, залишили останньому контактний номер телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .
Надалі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , змусили ОСОБА_10 відвести їх до будинку АДРЕСА_7 , де зникли в невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
22.02.2026 о 13:13 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення зазначає, що в разі застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання, домашній арешт сторона обвинувачення не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійснення останнім впливу на свідків, понятих, інших підозрюваних, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки в судові засідання та до органу досудового розслідування по справі за надуманими приводами, в тому числі і тимчасової непрацездатності. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримала клопотання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) та його захисник - адвокат ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) заперечували проти задоволення клопотання, просили визначити розмір застави або цілодобовий домашній арешт.
ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) пояснив, що має захворювання, зранку йому викликали швидку невідкладну медичну допомогу, зазначив, що під час судового розгляду медичної допомоги не потребує, повідомив про можливість своєї участі в судовому засіданні.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, під час затримання та в період перебування в якості затриманої особи.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що ХРУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12025000000001502 від 20.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.02.2026, 22.02.2026 о 13.13 год. ОСОБА_4 затриманий на підставі ст. 615 КПК України.
22.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі та викрадення людини, з корисливих мотивів, вчинені за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану; ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, що підтверджується: протоколом зняття інформації з електронних інформаційних систем; показаннями потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протокол пред'явлення особи для впізнання потерпілому - ОСОБА_4 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку - ОСОБА_4 ; протоколом візуального спостереження за місцем від 21.05.2025; протоколом огляду відеозапису та фото знімків наданих потерпілим ОСОБА_10 ; протоколом аудіо-відеоконтролю особи; поясненнями співробітниками УПП 21.05.2025 від ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бердянськ Запорізької області, громадянин України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 особливо тяжких кримінальних правопорушень в сфері злочинів проти власності, вчинені в умовах воєнного стану, поєднані з погрозою застосування насильства, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, відсутність даних щодо наявності міцних соціальних зв'язків у підозрюваного, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 49 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.04.2026 включно.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
При постановленні даної ухвали слідчий суддя, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що останньому повідомлено про підозру за: ч. 4 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану; ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Враховуючи пояснення підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні про наявність у нього захворювань, слідчий суддя вважає наявними підстави до забезпечення в порядку ст. 206 КПК України невідкладного проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9», та після подальшого етапування - в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Забезпечення проведення вказаного обстеження доручити відповідним посадовим особам відповідно Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань №9», Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань №9» з подальшим етапуванням до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 49 (сорок дев'ять) днів - до 11 квітня 2026 року включно, без визначення застави.
Зобов'язати старшого СВ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 23 лютого 2026 року до 11 квітня 2026 року включно.
В порядку ст. 206 КПК України забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань №9», та після подальшого етапування - в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор». Забезпечення проведення вказаного обстеження доручити відповідним посадовим особам відповідно Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань №9», Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1