Справа № 953/1935/26
н/п 1-кс/953/1061/26
"20" лютого 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого слідчого відділу Харківського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12026221130000223 від 18.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Гнилиця, Чугуївського району, Харківської області, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, не працює, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
встановив :
Сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з визначенням застави.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_4 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин та період часу, але не пізніше 18.02.2026, став на шлях вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним придбанням та зберіганням з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини «PVP».
При цьому ОСОБА_4 , будучи працездатним, але ніде не працюючим та не маючи постійного джерела доходів, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, за рахунок зайняття протиправною діяльністю, всупереч урегульованим законом суспільним відносинам у сфері обігу на території України психотропних речовин, маючи прямий умисел на вчинення дій, пов'язаних з незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин, а саме на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини - «PVP», згідно з чинним законодавством України, визначивши для себе вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин як джерело доходів.
При цьому, ОСОБА_4 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин та період часу, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, маючи умисел на вчинення незаконного придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - «PVP», з метою подальшого збуту, зі свого мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi 9Т», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , в якому встановлена сім-карта мобільного оператору із номером: НОМЕР_3 , за допомогою кросплатформенного месенджеру «Telegram», здійснив замовлення вказаної речовини у адміністратору Інтернет - магазину з продажу наркотичних засобів та психотропних речовин, особистість якого (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування, на даний час, не виявилось за можливе.
В подальшому ОСОБА_4 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин та період часу, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, отримав на свій мобільний телефон у месенджері «Telegram», повідомлення від адміністратору Інтернет - магазину з продажу наркотичних засобів та психотропних речовин, особистість якого (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, в якому були данні щодо місця знаходження психотропної речовини, у виді так званого «мастер кладу», для подальшого фасування вказаної речовини та збуту шляхом розкладання так званих «закладок» з вказаною речовиною для невстановлених в ході досудового розслідування споживачів.
Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел направлений на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, направився у вказане в повідомленні місце, де забрав особливо небезпечну психотропну речовину «PVP» у виді так званого «мастер кладу», який було надіслано невстановленою особою. В подальшому, ОСОБА_4 отримавши вищевказаний «мастер клад», із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP», та з того часу почав зберігати при собі з метою подальшого збуту.
Злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена співробітниками поліції, які 18.02.2026 в період часу з 20:22 до 23:07 під час особистого обшуку в ході затримання в порядку ст.208 КПК України, виявили та в подальшому вилучили у ОСОБА_4 : 1 згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору та 9 зіппакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору, в одному з яких згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/121-26/4664-НЗПРАП від 19.02.2026, міститься особливо небезпечна психотропна речовина PVP, масою: 1,0501 грам, що відповідно до Таблиці 2 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», Наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 р. «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», не є великим розміром.
У той же час він всупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та зловживання ними»; Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав та зберігав з метою збуту, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP», з метою подальшого збуту, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме - незаконне придбання та зберігання, з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини.
18.02.2026 о 20:22 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
19.02.2026 ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, зокрема обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного та постзлочинну поведінку, запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
Сторона обвинувачення зазначає, що є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для подальшого унеможливлювання вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків, підозрюваний визнав свою вину, сприяв досудовому розслідуванню, просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою, або визначити мінімальний розмір застави.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадження, під час затримання та в період перебування в якості затриманої особи.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Харківським районним управлінням поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12026221130000223 від 18.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення - злочину від 18.102.2026, 18.02.2026 о 20.22 год. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
19.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 18.02.2026; протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст.208 КПК України, в ході якого при особистому обшуку у останнього виявлено та вилучено зіп-пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору та мобільний телефон; показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які містяться в протоколах їх допитів відповідно; висновком судової експертизи №СЕ-19/121-26/4664-НЗПРАП від 19.02.2026.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_12 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Стара Гнилиця, Чугуївського району, Харківської області, громадянин України, має середню-спеціальну освіту, не працює, не одружений, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 , тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що має широку розповсюдженість, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.04.2026 включно.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 166400 гр. (3328 гр. х 50 = 166400 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 18 квітня 2026 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 166400 гр. (сто шістдесят шість тисяч чотириства гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UА 208201720355299002000006674 (справа № 953/1935/26 н/п 1-кс/953/1061/26) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає - с. Тернова Чугуївського району Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Зобов'язати слідчого СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 20 грудня 2026 року до 18 квітня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1