Справа № 953/614/26
н/п 1-кс/953/671/26
"04" лютого 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі слідчого - ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12026220000000082 від 21.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
03.02.2026 о 12:43 год. до канцелярії Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на автомобіль «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 ; напівпричіп «KRONE SD», р.н. НОМЕР_2 , які належать ТОВ «ШЕВЧЕНКО ЛОГІСТИК ЕНТЕРПРАЙЗ»; автомобіль «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження,
Місцем зберігання автомобілю «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 , напівпричепа «KRONE SD», р.н. НОМЕР_2 та автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , визначити територію КП «Чугуївський комунальний комплекс», за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, провулок Червоної Калини, 4.
На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 21.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026220000000082 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, в ході розслідування встановлено, що 21.01.2026 близько 14:40, в районі 540 км + 600 метрів автодороги «Київ- Харків-Довжанський», в м. Чугуїв, водій автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , виїхав на зустрічну смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE SD», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_7 . Внаслідок ДТП пасажир переднього пасажирського сидіння автомобіля SUBARU ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від отриманих травм загинула на місці події . Водій вказаного автомобіля ОСОБА_6 з діагнозом: зчмт, сгм, закритий перелом нижньої третини лівого стегна, правого коліна, забій грудної клітини, та пасажир ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з діагнозом: зчмт, сгм, відкритий перелом нижньої третини правого стегна, перелом передпліччя - доставлені до лікарні.
При цьому, прокурор зазначає, що 23.01.2026 стала відомо, що ОСОБА_6 , помер у лікарні.
Згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 16.09.2021 автомобіль «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 належить ТОВ «ШЕВЧЕНКО ЛОГІСТИК ЕНТЕРПРАЙЗ».
Крім того, згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 29.05.2021, напівпричіп «KRONE SD», р.н. НОМЕР_7 , належить ТОВ «ШЕВЧЕНКО ЛОГІСТИК ЕНТЕРПРАЙЗ».
Також, згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 від 08.12.2007, автомобіль «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 .
При цьому, прокурор зазначає, що враховуючи положення ст. 98 КПК України, автомобіль «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE SD», р.н. НОМЕР_7 та автомобіль «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 є речовими доказами, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, автомобіль «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 з напівпричіпом «KRONE SD», р.н. НОМЕР_4 та автомобіль «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 необхідні для проведення судових авто технічних експертиз з метою встановлення обставин, що мають значення у кримінальному провадженні.
Тому, як вказує прокурор, на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль «ВАЗ 21150», р.н. НОМЕР_9 , що зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховано, пошкоджено, відчужено.
Разом з цим, прокурор зазначає, що 22.01.2026 до Київського районного суду м. Харкова направлено клопотання про арешт майна, яке ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2026 повернуто для усунення недоліків.
Зазначена ухвала отримана 02.02.2026, на цей час недоліки, указані в ухвалі суду усунуті, однак, потреба в арешті майна не змінилася, арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. При цьому, до канцелярії суду подала заяву про розгляд клопотання про арешт майна без її участі, клопотання підтримала в повному обсязі (а.с. 26).
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, при цьому, як вбачається з матеріалів клопотання, останній помер в лікарні внаслідок ДТП.
Старший слідчий ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна, просив його задовольнити. При цьому, зазначив, що вилучені транспортні засоби та напівпричіп необхідні для проведення транспортно-трасологічної експертизи, судових автотехнічних експертиз технічного стану транспортного засобу, які призначені постановами слідчого 23.01.2026.
Представник власника майна ТОВ «ШЕВЧЕНКО ЛОГІСТИК ЕНТЕРПРАЙЗ» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо накладення арешту на вилучене майно, посилаючись на те, що клопотання прокурора є безпідставним, необґрунтованим та таким, що подане в порушення вимог КПК України. Вважав, що вилучене майно не відповідає критеріям речових доказів. Разом з тим, вказав, що прокурор звернулась з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на вилучене майно з порушенням строків, що передбачені вимогами КПК України. При цьому, зазначив, що звернення прокурора з клопотанням про арешт вилучених транспортних засобів для проведення експертиз, суперечить підставам та меті накладення арешту на майно. Тому, просив відмовити в задоволенні клопотання та зобов'язати орган досудового розслідування повернути вилучене майно власнику ТОВ «ШЕВЧЕНКО ЛОГІСТИК ЕНТЕРПРАЙЗ».
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника автомобіля та прокурора.
Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 21.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026220000000082 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 4).
21.01.2026 в період з 16:30 год. по 18:17 год. в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, було виявлено та вилучено майно, а саме автомобіль «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 ; напівпричіп «KRONE SD», р.н. НОМЕР_2 ; автомобіль «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , перелік якого зазначено в протоколах огляду та затримання транспорту від 21.06.2026 (а.с. 6-14, 20-21).
Щодо посилання сторони захисту щодо порушення строків звернення прокурором з клопотанням про арешт майна, слідчий суддя зазначає наступне.
Клопотання про арешт майна надійшло поштою до канцелярії суду 23.01.2026 о 12:47 год. (а.с. 1 справа № 953/614/26 н/п 1-кс/953/507/26).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2026 вищевказане клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків, встановивши строк в сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали (справа № 953/614/26 н/п 1-кс/953/507/26).
Копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2026 про повернення клопотання 02.02.2026 отримано старшим слідчим ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_3 для передання прокурору відділу Харківської обласної прокуратури, що підтверджується розпискою (справа № 953/614/26 н/п 1-кс/953/507/26).
Крім того, після усунення недоліків, клопотання про арешт майна подано до канцелярії суду 03.02.2026 о 12:43 год. (а.с. 1).
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Таким чином, прокурором дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням про арешт майна до суду, що підтверджується розпискою про отримання копії ухвали та штампом на конверті, в якому клопотання про арешт майна було надіслано до суду.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність критеріїв вилученого майна, які б відповідали вимогам статті 98 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Постановою старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 від 21.01.2026 вилучене майно в ході огляду місця події 21.01.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026220000000082 від 21.01.2026 (а.с. 17-18).
Так, відповідно до практики Верховного Суду (зокрема, ухвала ККС ВС від 11.02.2021 у справі № 754/16136/18), постанова про визнання речових доказів, навіть якщо вона формально відтворює зміст ст. 98 КПК України, є належною правовою підставою для обґрунтування арешту майна, якщо з матеріалів клопотання можливо встановити зв'язок вилучених предметів із предметом кримінального правопорушення.
У контексті практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02), ЄСПЛ наголошує, що втручання у право власності, пов'язане з арештом майна в межах кримінального провадження, може вважатися законним, якщо воно має легітимну мету, передбачене законом та є пропорційним поставленій меті.
У даному випадку постанова про визнання вилученого майна речовим доказом була винесена в межах кримінального провадження, при цьому, у постанові викладено обставини, за яких виявлено та вилучено відповідне майно, а також зазначено зв'язок із обставинами правопорушення, а також, арешт накладається, зокрема, з метою збереження речових доказів, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Krocher and Moller v. Switzerland», № 8463/78: «...ЄСПЛ визнає допустимість тимчасового обмеження майнових прав з метою належного розслідування злочину та збереження доказів, якщо воно передбачене законом і переслідує легітимну мету.»
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Тому, прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене майно, яке зазначено в клопотанні прокурором, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На підставі викладеного вище, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, вказаного в клопотанні прокурора, та враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
При цьому, щодо посилання адвоката на необґрунтованість прокурором клопотання, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення на теперішній час доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, доведено значення вилучених предметів для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, що в свою чергу спростовує доводи адвоката, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити користування, розпорядження та відчуження автомобілем «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 ; відчуження напівпричепом «KRONE SD», р.н. НОМЕР_2 ; користування, розпорядження та відчуження автомобілем «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
При цьому, слідчий суддя вважає за можливе після проведення необхідних слідчих процесуальних дій передати вилучене в ході проведення огляду місця події, а саме: автомобіль «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 ; напівпричіп «KRONE SD», р.н. НОМЕР_2 - на відповідальне зберігання представнику ТОВ «ШЕВЧЕНКО ЛОГІСТИК ЕНТЕРПРАЙЗ» ОСОБА_10 , зобов'язавши старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, попередити її про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12026220000000082 від 21.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ШЕВЧЕНКО ЛОГІСТИК ЕНТЕРПРАЙЗ», шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Накласти арешт на напівпричіп «KRONE SD», р.н. НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ШЕВЧЕНКО ЛОГІСТИК ЕНТЕРПРАЙЗ», шляхом заборони його відчуження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Накласти арешт на автомобіль «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Місце зберігання автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, визначити на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків вул. Григорія Сковороди, 107.
Після проведення необхідних слідчих процесуальних дій передати вилучене в ході проведення огляду місця події, а саме: автомобіль «DAF FTXF 105.460», р.н. НОМЕР_1 ; напівпричіп «KRONE SD», р.н. НОМЕР_2 - на відповідальне зберігання представнику ТОВ «ШЕВЧЕНКО ЛОГІСТИК ЕНТЕРПРАЙЗ» ОСОБА_10 , зобов'язавши старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, попередити її про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування/процесуального керівника у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1