Справа № 639/665/26
Провадження № 1-кп/639/206/26
24 лютого 2026 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12026221210000060 від 20.01.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 03.10.2025 Новобаварським районним судом міста Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 у період воєнного стану, поширеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення на територію України, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 19 січня 2026 року приблизно в 12 годині 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов додому за адресою: АДРЕСА_1 , зайшов у кімнату своєї матері ОСОБА_5 та побачив на полиці міксер «Delimano» joy Hand Mixer, модель НМ1016-GS, який належав ОСОБА_5 .
Саме в цей час у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вищевказаного міксеру, та, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вищевказаного міксеру, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого злочинного задуму, використовуючи ту обставину, що за його діями, як на його думку, ніхто не спостерігає і не може завадити доведенню протиправного умислу до кінця, таємно заволодів міксером «Delimano» joy Hand Mixer, модель НМ1016-GS, вартістю 450 грн 00 коп, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 184/26 від 27.01.2026.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи усвідомлено, виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_5 .
Після цього, ОСОБА_3 , звернувши на свою користь майно, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.
Після чого, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, 19 січня 2026 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_3 знову прийшов додому за адресою: АДРЕСА_1 , де, перебуваючи у кімнаті своєї матері ОСОБА_5 , побачив її одяг у вигляді халату, який висів у кімнаті, та в якому знаходилися грошові кошти у сумі 6 400 гривень, а також електрогриль «TEFAL OptiGrill+», які належали ОСОБА_5 .
Саме в цей час ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вищевказаного майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого злочинного задуму, використовуючи ту обставину, шо за його діями, як на його думку, ніхто не спостерігає і не може завадити доведенню протиправного умислу до кінця, таємно заволодів майном ОСОБА_5 у вигляді грошових коштів у розмірі 6 400 гривень та електрогрилем «TEFAL OptiGrill+» вартістю 5 819 грн 03 коп, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 184/26 від 27.01.2026.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи усвідомлено, виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення до кінця свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння вищевказаним майном, належним ОСОБА_5 .
Після цього ОСОБА_3 , звернувши на свою користь майно, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.
У результаті вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 таємно заволодів майном, шо належить потерпілій ОСОБА_5 , на загальну суму 12 669 грн 03 коп, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № 184/26 від 27.01.2026.
ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред'явленого обвинувачення та висновки суду
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, не оспорює.
Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 19 січня 2026 року він прийшов додому за адресою: АДРЕСА_1 , де вчинив крадіжку міксера, а через деякий час знову повернувся за цією адресою та вчинив електрогриля та грошових коштів у сумі 6400 грн, якими розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що вину в інкримінованому злочині він визнає повністю та у вчиненому щиро розкаюється.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила, що 19.01.2026 її син ОСОБА_3 вчинив крадіжку належного їй майна, а саме: міксера та електрогриля, а також грошових коштів у сумі 6400 грн.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
ІІІ. Висновки суду
Під час судового розгляду учасники судового провадження вважали за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та допитом потерпілої, а також дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки ОСОБА_3 повністю визнає вину у вчиненні цього кримінального правопорушення.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку учасників судового провадження, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
V. Мотиви суду при призначенні покарання
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий вироком Новобаварського районного суду міста Харкова від 03.10.2025, на час вчинення злочину був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, неодружений, будь-яких осіб на утриманні не має, має постійне місце проживання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є тяжким умисним злочином, наявність пом'якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв'язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
Оскільки інкримінований злочин ОСОБА_3 вчинив у період іспитового строку за вироком Новобаварського районного суду міста Харкова від 03.10.2025, тому суд призначає їй остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком суду покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, у зв'язку з чим обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_5 не заявлено.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи той факт, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке підлягає реальному відбуванню, до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком суду покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новобаварського районного суду міста Харкова від 03.10.2025 у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
До набрання вироком законної сили продовжити стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з дня ухвалення вироку суду, тобто з 24 лютого 2026 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 29.01.2026 (дата обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) по 23.02.2026 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь судового експерта ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_2 , процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 420,00 грн. (чотириста двадцять гривень 00 копійок).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення, а особою, яка тримається під вартою - з моменту отримання копії судового рішення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1