вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" лютого 2026 р. Справа № 918/552/25
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Редько К.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач"
до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача (ТОВ "Енергогазпостач"): не з'явився;
від відповідача (Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради): не з'явився;
прокурор: Кривецька-Люліч Т.А.
Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (далі - Відповідач 1) та до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради (далі - Відповідач 2) в якій просить: визнати недійсними Додаткові угоди № 2 від 11.03.2021 року, № 3 від 15.09.2021 року, № 4 від 13.10.2021 року, № 5 від 18.11.2021 року, № 6 від 19.11.2021 року, № 7 від 01.12.2021 року, № 8 від 02.12.2021 року, до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року, укладеного між Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету кошти у сумі 104 577,10 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 13.01.2021 року за результатами відкритих торгів КЗ "Костопільський ліцей-інтернат спортивного профілю ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради (в подальшому перейменовано на Обласний спортивний ліцей в м. Костопіль Рівненської обласної ради) було укладено Договір №ЕЕ/13/01/21 про постачання електричної енергії з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" на загальну суму 839 808 грн (ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-11-012960-c). Згідно з Додатком № 2 до Договору, ціна становить 3499,20 грн за тис. кВт.
Прокурор зазначає, що в подальшому між сторонами підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару, а саме: додатковою угодою № 1 від 13.01.2021 р., якою зменшено ціну договору до 769 810 грн з ПДВ; додатковою угодою № 2 від 11.03.2021 р., якою збільшено ціну за тис. кВт електричної енергії до 3600 грн за тис. кВт (обумовлено застосування такої ціни з 01.02.2021 р.); додатковою угодою № 3 від 15.09.2021 р., якою збільшено ціну за тис. кВт електричної енергії до 3924 грн за тис. кВт, тобто на 12,14 % (обумовлено застосування такої ціни з 01.08.2021 р.); додатковою угодою № 4 від 13.10.2021 р., якою збільшено ціну за тис. кВт електричної енергії до 4277,16 грн за тис. кВт, тобто на 22,23 % (обумовлено застосування такої ціни з 01.09.2021 р.); додатковою угодою № 5 від 18.11.2021 р., якою збільшено ціну за тис. кВт електричної енергії до 4700,5 грн за тис. кВт, тобто на 34,33 % (обумовлено застосування такої ціни з 01.10.2021 р.); додатковою угодою № 6 від 19.11.2021 р., якою збільшено ціну за тис. кВт електричної енергії до 5165,84 грн за тис. кВт, тобто на 47,63 % (обумовлено застосування такої ціни з 01.10.2021 р.); додатковою угодою № 7 від 01.12.2021 р., якою збільшено ціну за тис. кВт електричної енергії до 5600 грн за тис. кВт, тобто на 60 %; (обумовлено застосування такої ціни з 01.11.2021 р.); додатковою угодою № 8 від 02.12.2021 р., якою збільшено ціну за тис. кВт електричної енергії до 5900 грн за тис. кВт, тобто на 68,6 % (обумовлено застосування такої ціни з 11.11.2021 р.); додатковою угодою № 9 від 31.12.2021 р., якою продовжено строк дії договору до 31.03.2022 р.. Отже, внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 68,6 %.
Прокурор вказує, що згідно актів приймання-передачі електричної енергії ТОВ "Енергогазпостач" поставлено 190,110 тис. кВт/год електричної енергії на загальну суму 769810 грн з ПДВ. Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-12-11-012960-c, правовідносини за вказаним Договором припинені. Проте, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод, мала місце переплата коштів у розмірі 104 577,10 грн (769 810 грн - 665 232,90 грн). Відтак, грошові кошти у розмірі 104 577,10 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "Енергогазпостач", підстава їх набуття відпала, а тому відповідно до ст. ст. 216, 1212 ЦК України, вони підлягають поверненню в дохід місцевого бюджету.
За твердженням прокурора, додаткові угоди укладені в порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а безпідставно отримані ТОВ "Енергогазпостач" кошти - стягненню на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету.
26.06.2025 року до суду від позивача - Рівненської обласної ради надійшло клопотання відповідно до якого обласна рада надсилає письмові пояснення Рівненської обласної ради щодо згаданого позову, в яких зазначає, що обласна рада не є головним розпорядником бюджетних коштів Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради, статутом обласного ліцею врегульовано корпоративні відносини між територіальними громадами сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради як засновником та згаданим закладом освіти. Відтак, просить суд врахувати письмові пояснення Рівненської обласної ради при розгляді судової справи № 918/552/25.
26.06.2025 року до суду від позивача - Рівненської обласної ради надійшло клопотання відповідно до якого просить суд справу № 918/552/25 без участі представника Рівненської обласної ради за наявними матеріалами у справі, з урахуванням письмових пояснень обласної ради.
Відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" та Обласний спортивний ліцей в м. Костопіль Рівненської обласної ради відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 19.06.2025 року, не надали, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.06.2025 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на "16" липня 2025 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.07.2025 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" про зупинення провадження у справі - задоволено. Постановлено: зупинити провадження у справі № 918/552/25 за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" та до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи № 920/19/24; зобов'язати учасників справи повідомити суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.12.2025 року поновлено провадження у справі № 918/552/25 та призначено підготовче засідання на "06" січня 2026 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.01.2026 року закрито підготовче провадження у справі № 918/552/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на "04" лютого 2026 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.02.2026 року відкладено розгляд справи на "10" лютого 2026 р.
04.02.2026 року до господарського суду від відповідпача - ТОВ "Енергогазпостач" надійшла заява відповідно до якої просить суд залишити без розгляду позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради про визнання недійсними додаткових угод до договору №ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 про постачання електричної енергії, стягнення 104 577,10 грн у справі № 918/552/25, посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2025 від 03.12.2025 року та вказуючи про те, що у конкретному випадку не можна стверджувати, що мав місце "виключний випадок" "нездійснення захисту компетентним органом". Відтак, при зверненні до суду, прокурором не обгрунтовано необхідність невідкладного захисту інтересів держави саме органом прокуратури, позбавивши при цьому такої можливості компетентного суб'єкта, при тому, що компетентний суб'єкт не вбачає підстав для звернення до суду, в тому числі і в його інтересах.
09.02.2026 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на заяву ТОВ "Енергогазпостач" про залишення позову без розгляду відповідно до якої зазначено, що позовні вимоги прокурора є повністю обґрунтованими, що підтверджується долученими по позовної заяви доказами, а отже, підстави залишення позовної заяви без розгляду відсутні, а наявні достатні підстави для їх задоволення. За твердженням прокурора, прокурором обґрунтовано підстави представництва інтересів держави у вказаній господарській справі в особі Рівненської обласної ради, а отже, безпідставно отримані ТОВ "Енергогазпостач" кошти у сумі 104 577, 10 грн в результаті укладення додаткових угод, мають бути стягнуті на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету.
Протокольною ухвалою від 10.02.2026 року, судом, у задоволені заяви відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" про залишення позову без розгляду - відмовлено.
Прокурор в судовому засіданні 10.02.2026 року підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник позивача - Рівненської обласної ради в судове засідання 10.02.2026 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 04.02.2026 р.) надіслано одержувачу до Рівненської обласної ради в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 04.02.2026 року об 21:53 год.
Представник відповідача - ТОВ "Енергогазпостач" в судове засідання 10.02.2026 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 04.02.2026 р.) надіслано одержувачу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 04.02.2026 року об 22:00 год.
Представник відповідача - Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради в судове засідання 10.02.2026 року не з'явився, проте відповідач 2 був обізнаний про розгляд справи у Господарському суді Рівненської області, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (згідно яких судом було направлено ухвали суду від 19.06.2025 року, від 16.07.2025 року, від 26.12.2025 року, від 06.01.2026 року відповідачу), які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представників позивача та відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до Протоколу затвердження річного плану закупівель UA-Р-2020-12-11-006559-с вирішено затвердити річний план закупівлі та опублікувати на веб - порталі Уповноваженого органу, замовник - Комунальний заклад "Костопільський ліцей - інтернат спортивного профілю ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради; вид закупівлі - відкриті торги; назва предмета закупівлі - електрична енергія; очікувана вартість предмета закупівлі - 840000,00 UAH; орієнтовний початок проведення закупівлі - грудень 2020; джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.
13.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (далі - Постачальник) та Комунальним закладом "Костопільський ліцей-інтернат спортивного профілю ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради (далі - Споживач) укладено Договір № ЕЕ/13/01/21 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), за умовами якого, цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь - якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.1. - п. 3.3. Договору).
Згідно з п. 5.1. - п. 5.4. Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договром є календарний місяць.
Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2021 року включно, а в частині виконання фінансових зобов'язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Даний договір може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на наступний рік, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у цьому договорі (п. 13.1. Договору).
Пунктом 13.8. Договору сторони передбачили, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор Ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua. - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з веб-сайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор Ринку" https://www.oree.com.ua або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку. 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором. У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі; нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП). 8) зміни умов у зв'язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Відповідно до Заяви - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу), підписаною споживачем - Комунальним закладом "Костопільський ліцей-інтернат спортивного профілю ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради січень 2021 року, початок постачання - з 1 січня 2021 року.
Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р.) (далі - Комерційна пропозиція), відповідно до п. 1, п. 4. та п. 9 якої, ціна за електричну енергію - 3499,20 грн за тис. кВт. Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати - на протязі 10 днів після отримання рахунку. Термін дії договору про постачання електричної енергії - до 31.12.2021 року.
Відповідно до п. 2. - п. 4. Додатку 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р. "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії - 240 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 839 808,00 грн, в тому числі ПДВ 139 968,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 1 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 1 від 13.01.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2 додатку № 3 до договору про постачання електричної енергії зменшити ціну договору на 65 190,00 грн (зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника) та викласти його в наступній редакції: "2. Ціна цього договору становить 769 810,00 грн, в тому числі ПДВ 128301,67 грн". Зобов'язання сторін по даній додатковій угоді, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, виникають з 01.01.2021 року".
ТОВ "Енергогазпостач" звернувся до Комунального закладу "Костопільський ліцей-інтернат спортивного профілю ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради з листом № PZ/291/03.21 від 03.02.2021 р., в якому зазначило, що із змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у лютому місяці 2021 року, відтак, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "Енергогазпостач", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "Енергогазпостач" додано роздруківку результатів роботи ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 2 від 11.03.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., сторони дійшли згоди внести зміни до п. 1 додатку 2 до договору про постачання електричної енергії та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна на електричну енергію - 3600,00 грн за тис. кВт". Зобов'язання сторін по даній додатковій угоді, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, виникають з 01.02.2021 року".
ТОВ "Енергогазпостач" звернувся до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради з листом № 655, в якому зазначило, що протягом першої декади серпня 2021 року, ціна на електроенергію зростає, що підтверджується довідкою Рівненською торгово-промислової палати від 31.08.2021 р. № 56.03/458. Зазначена довідка встановлює факт коливання ціни на ринку в сторону зростання + 75,60 %. Також коливання ціни встановлюється відомостями із офіційного сайту ДП "Оператор ринку", вбачається зростання ціни на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у серпні місяці 2021 року. Відповідно, надсилаємо додаткову угоду. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "Енергогазпостач" додано довідку Рівненської торгово-промислової палати та відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 3 від 15.09.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., сторони, на підставі Довідки щодо коливання цін на ринку електричної енергії, виданою Рівненською торгово-промисловою палатою, дійшли згоди внести зміни до п. 1 Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) - 3924,00 грн за 1 тис. кВт/год". Зобов'язання сторін по даній додатковій угоді, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, виникають з 01.08.2021 року".
ТОВ "Енергогазпостач" звернувся до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради з листом № 657, в якому зазначило, що протягом першої декади вересня 2021 року, ціна на електроенергію зростає, що підтверджується довідкою Рівненською торгово-промислової палати від 16.09.2021 р. № 56.03/509. Зазначена довідка встановлює факт коливання ціни на ринку в сторону зростання + 8,99 %. Також коливання ціни встановлюється відомостями із офіційного сайту ДП "Оператор ринку", вбачається зростання ціни на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у вересні місяці 2021 року. Відповідно, надсилаємо додаткову угоду. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "Енергогазпостач" додано довідку Рівненської торгово-промислової палати та відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 4 від 13.10.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., сторони, на підставі Довідки щодо коливання цін на ринку електричної енергії, виданою Рівненською торгово-промисловою палатою, дійшли згоди внести зміни до п. 1 Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) - 4277,16 грн за 1 тис. кВт/год". Зобов'язання сторін по даній додатковій угоді, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, виникають з 01.09.2021 року".
ТОВ "Енергогазпостач" звернувся до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради з листом № 662, в якому зазначило, що протягом першої декади жовтня 2021 року, ціна на електроенергію зростає, що підтверджується довідкою Рівненською торгово-промислової палати від 18.10.2021 р. № 56.03/597. Зазначена довідка встановлює факт коливання ціни на ринку в сторону зростання + 11,23 %. Також коливання ціни встановлюється відомостями із офіційного сайту ДП "Оператор ринку", вбачається зростання ціни на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у жовтні місяці 2021 року. Відповідно, надсилаємо додаткову угоду. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "Енергогазпостач" додано довідку Рівненської торгово-промислової палати та відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 5 від 18.11.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., сторони, на підставі Довідки щодо коливання цін на ринку електричної енергії, виданою Рівненською торгово-промисловою палатою, дійшли згоди внести зміни до п. 1 Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) - 4700,50 грн за 1 тис. кВт/год". Зобов'язання сторін по даній додатковій угоді, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, виникають з 01.10.2021 року".
ТОВ "Енергогазпостач" звернувся до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради з листом № 663, в якому зазначило, що протягом двох декад жовтня 2021 року, ціна на електроенергію зростає, що підтверджується довідкою Рівненською торгово-промислової палати від 28.10.2021 р. № 56.03/624. Зазначена довідка встановлює факт коливання ціни на ринку в сторону зростання + 19,98 %. Також коливання ціни встановлюється відомостями із офіційного сайту ДП "Оператор ринку", вбачається зростання ціни на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у жовтні місяці 2021 року. Відповідно, надсилаємо додаткову угоду. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "Енергогазпостач" додано довідку Рівненської торгово-промислової палати та відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 6 від 19.11.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., сторони, на підставі Довідки щодо коливання цін на ринку електричної енергії, виданою Рівненською торгово-промисловою палатою, дійшли згоди внести зміни до п. 1 Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) - 5165,84 грн за 1 тис. кВт/год". Зобов'язання сторін по даній додатковій угоді, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, виникають з 01.10.2021 року".
ТОВ "Енергогазпостач" звернувся до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради з листом № 673, в якому зазначило, що протягом першої декади листопада 2021 року, ціна на електроенергію зростає, що підтверджується довідкою Рівненською торгово-промислової палати від 16.11.2021 р. № 56.03/660. Зазначена довідка встановлює факт коливання ціни на ринку в сторону зростання + 38,14 %. Також коливання ціни встановлюється відомостями із офіційного сайту ДП "Оператор ринку", вбачається зростання ціни на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у листопаді місяці 2021 року. Відповідно, надсилаємо додаткову угоду. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "Енергогазпостач" додано довідку Рівненської торгово-промислової палати та відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 7 від 01.12.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., сторони, на підставі Довідки щодо коливання цін на ринку електричної енергії, виданою Рівненською торгово-промисловою палатою, дійшли згоди внести зміни до п. 1 Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) - 5600,00 грн за 1 тис. кВт/год". Зобов'язання сторін по даній додатковій угоді, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, виникають з 01.11.2021 року".
ТОВ "Енергогазпостач" звернувся до Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради з листом № 674, в якому зазначило, що протягом двох декад листопада 2021 року, ціна на електроенергію зростає, що підтверджується довідкою Рівненською торгово-промислової палати від 23.11.2021 р. № 56.03/680. Зазначена довідка встановлює факт коливання ціни на ринку в сторону зростання + 22,76 %. Також коливання ціни встановлюється відомостями із офіційного сайту ДП "Оператор ринку", вбачається зростання ціни на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у листопаді місяці 2021 року. Відповідно, надсилаємо додаткову угоду. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "Енергогазпостач" додано довідку Рівненської торгово-промислової палати та відомості із офіційного сайту ДП "Оператор ринку".
Відповідно до п. 1. - п. 2. Додаткової угоди № 8 від 02.12.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., сторони, на підставі Довідки щодо коливання цін на ринку електричної енергії, виданою Рівненською торгово-промисловою палатою, дійшли згоди внести зміни до п. 1 Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії та викласти його в наступній редакції: "1. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) - 5900,00 грн за 1 тис. кВт/год". Зобов'язання сторін по даній додатковій угоді, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, виникають з 11.11.2021 року".
Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди № 9 від 31.12.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., замовник та постачальник, керуючись нормами ЗУ "Про публічні закупівлі" чинного цивільного та господарського законодавства, прийшли до згоди продовжити строк дії договору № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року для проведення процедури закупівлі на початку наступного року. Сторони дійшли згоди викласти п. 3.1. Договору № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р. в наступній редакції: "Строк (термін) поставки (передачі) товару: до 31.03.2022 року. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до 31.03.2022 року.
Відповідно до п. 1. - п. 4. Додаткової угоди № 10 від 24.01.2022 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., споживач та постачальник, керуючись нормами ЗУ "Про публічні закупівлі" чинного цивільного та господарського законодавства, прийшли до згоди для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Пункт 5 Додатку 3 до Договору доповнити наступним абзацом: "Збільшити загальну кількість на 26095 кВт*год." "Вартість цієї Додаткової угоди складає 153960,50 грн в тому числі ПДВ 25660,08 грн". Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до 31.03.2022 року.
Згідно актів приймання-передачі електричної енергії ТОВ "Енергогазпостач" поставило електричну енергію Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради за січень 2021 року - за грудень 2021 року загальним обсягом 190,110 тис. кВт*год., на загальну суму 769 810,00 грн (арк. справи 35-42).
Відповідно до платіжних доручень Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради перераховано ТОВ "Енергогазпостач" кошти за електричну енергію на загальну суму 769 810,00 грн (арк. справи 43-50).
Враховуючи вищезазначене, внаслідок укладення додаткових угод: № 2 - № 8 ціну за 1 тис. кВт/год. збільшено з 3 499,20 грн до 5 900,00 грн (на 68,61 % від ціни визначеної у комерційній пропозиції).
Як зазначив прокурор, додаткові угоди № 2 від 11.03.2021 року, № 3 від 15.09.2021 року, № 4 від 13.10.2021 року, № 5 від 18.11.2021 року, № 6 від 19.11.2021 року, № 7 від 01.12.2021 року, № 8 від 02.12.2021 року, якими змінено ціну за одиницю товару - електричну енергію, внаслідок чого вона була збільшена за 1 тис. кВт*год. з 3 499,20 грн до 5 900,00 грн, укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та з огляду на положення 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними. Разом з тим, оскільки вищевказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію з січня по грудень 2021 року повинен здійснюватися за ціною, визначеною у Договорі № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., а саме 3499,20 грн за 1 тис. кВт/год.
З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену в січні - грудні 2021 року електричну енергію обсягом 190,110 тис. кВТ*год за тарифом, визначеним за умовами договору, Обласний спортивний ліцей в м. Костопіль Рівненської обласної ради повинен був сплатити кошти у розмірі 665 232,90 грн (190 110 х 3,49920). Враховуючи те, що фактично сплачено за вищевказаний період 769 810,00 грн, то переплата становить 104 577,10 грн (769810 - 665 232,90).
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 104 577,10 грн з ПДВ. Відповідно, грошові кошти в сумі 104 577,10 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "Енергогазпостач", підстава їх набуття відпала, а тому у відповідності до ст.ст. 216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню.
Відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-12-11-012960-с, замовник - Комунальний заклад "Костопільський ліцей-інтернат спортивного профілю ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради, учасник, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "Енергогазпостач", строк дії договору про закупівлю - 13.01.2021 - 31.03.2022, сума оплати за договором про закупівлю 923 770,09 UAH (в тому числі ПДВ 153 961,68 UAH).
Згідно п. 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р.), ціна на електричну енергію - 3499,20 грн за тис.кВт.
Таким чином, Обласний спортивний ліцей в м. Костопіль Рівненської обласної ради відповідно до укладеного Договору повинен був сплатити за поставлену електричну енергію за період: січень 2021 р. - грудень 2021 р. за електричну енергію обсягом 190 110 кВТ*год. за тарифом, визначеним за умовами договору, кошти у розмірі 665 232,90 грн (190,110 х 3499,20).
З огляду на зазначене, фактично сплачено за поставлену електричну енергію за період: січень 2021 р. - грудень 2021 р. у розмірі 769 810,00 грн, відповідно, переплата становить 104577,10 грн (769810 - 665 232,90). Доказів повернення вказаних коштів відповідачем 1 матеріали справи не містять.
Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи № 806/1000/17).
У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;
- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.
При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов'язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, вказав, що укладенням додаткових угод до Договору порушені матеріальні інтереси, оскільки Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною. Так, внаслідок необгрунтованого збільшення ціни за одиницю товару (електричну енергію) та безпідставного укладення відповідачами оспорюваних додаткових угод до Договору № ЕЕ/13/01/21, Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради зайво сплачено бюджетні кошти у сумі 104 577,10 грн, що становить близько 68,6 % від загальної суми Договору. Таке звернення прокурора з позовом до ТОВ "Енергогазпостач" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 104 577,10 грн спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради (фактично коштів місцевого бюджету). При цьому, прокурор зазначає, що Рівненською обласною радою не здійснюється належний захист інтересів держави та не використовуються надані чинним законодавством повноваження.
За змістом п. 1.1. Статуту Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради (нова редакція), затвердженого рішенням Рівненської обласної ради від 02.06.2021 року № 176, цей Статут визначає правові та економічні основи організації та діяльності Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради (далі - Заклад освіти). Заклад освіти є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області. Заклад освіти є правонаступником усіх прав та обов'язків. зокрема, комунального закладу "Костопільський ліцей-інтернат спортивного профілю ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради, перейменованого рішенням Рівненської обласної ради від 19 червня 2019 року № 1393.
Згідно п. 1.2. Статуту, власником Закладу освіти є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради (далі - Власник).
Контроль за забезпеченням збереження та ефективністю використання майна Закладу освіти здійснює Власник. За своїм правовим статусом Заклад освіти є бюджетною установою та фінансується, з обласного бюджету (п. 1.6. та п. 1.7. Статуту).
Відповідно до п. 6.1. Статуту, органом правління Закладу освіти є Рівненська обласна рада.
За змістом п. 6.2. Статуту, до компетенції Рівненської обласної ради належить: здійснення контролю за ефективністю використання фінансових, матеріальних та трудових ресурсів, цільового та ефективного використання бюджетних коштів та ефективністю управління Закладу освіти.
У п. 10 Постанови Великої Палати Верховного суду від 21.06.2023 року у справі № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23) викладено висновок щодо застосування норм права:
"10.1. У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).
10.2. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.
10.3. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33)."
У п. 45 - п. 54 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 року у справі 924/1283/21 викладено правову позицію:
"45. Отже, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).
46. Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2 пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких Суд відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов'язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб'єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.
47. У контексті заявлених Прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь Школи Велика Палата Верховного Суду звернула також увагу на свої висновки, викладені у пункті 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, де вказано, зокрема, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.
48. Колегія суддів зазначає, що за висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).
49. Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
50. За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
51. Ураховуючи наведене, навчальний заклад у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (природного газу) в обсязі та в межах видатків, що визначені Війтовецькою селищною радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).
52. Згідно із частиною четвертою статті 48 БК України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
53. З огляду на викладене апеляційний господарський суд у справі, яка розглядається, дійшов помилкових висновків про відмову у стягненні коштів на користь Війтовецької селищної ради з підстав того, що рада не була стороною договору про закупівлю та додаткових угод до нього, а також того, що Опорний навчальний заклад "Купільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області" є окремою юридичною особою, має власні рахунки, самостійно проводить свою фінансово-господарську діяльність, а селищна рада не є розпорядником коштів вказаного суб'єкта.
54. Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами."
Суд погоджується з доводами прокурора щодо правомірності визначення Рівненської обласної ради позивачем по справі, як суб'єкта владних повноважень, до компетенції якої віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, і в особі яких прокурор може звертатися до суду.
Судом враховано, що Рівненська обласна рада не є стороною правочинів. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару. При цьому, джерелом фінансування Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради - обласний бюджет.
Здолбунівська окружна прокуратура листом № 54/2-275ВИХ-25 від 10.03.2025 року звернулася до Рівненської обласної ради, зазначивши про виявлені порушення та наявні підстави для захисту інтересів держави, з проханням повідомити окружну прокуратуру про вжиті заходи претензійно - позовного характеру.
У відповідь на вказаний лист прокуратури, Рівненська обласна рада листом № 2789-25 від 26.03.2025 р. повідомила, що Рівненська обласна рада не є органом, що здійснює державний фінансовий контроль, контроль у сфері публічних закупівель, не є головним розпорядником бюджетних коштів Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради, а також не є стороною згаданого договору, Рівненською обласною радою не вживались заходи із порушеного у вашому листі питання, в тому числі щодо проведення претензійно-позовної роботи.
Здолбунівська окружна прокуратура листом № 54/4-749ВИХ-25 від 16.06.2025 року звернулася до Рівненської обласної ради в якому повідомила, що для реалізації вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прийнято рішення про звернення до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до ТОВ "Енергогазпостач" про визнання недійсними додаткових угод № 2-8 до Договору про закупівлю № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р., укладеного Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради з ТОВ "Енергогазпостач" та стягнення з останнього на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету коштів у розмірі 104 577,10 грн.
У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 р. у справі № 917/665/20, 07.04.2021 р. у справі № 913/124/20, 09.06.2021 р. у справі № 916/1674/18 (у цих справах суди встановили, що проміжок часу між повідомленням органу, здійсненого прокурором в порядку ст. 23 Закону "Про прокуратуру", та зверненням до суду з позовом є незначним) зроблено наступні висновки:
- суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт не звернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав;
- така обізнаність має бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;
- суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів ст. 23 Закону "Про прокуратуру"; такий підхід є занадто формалізованим, критерій "розумності" строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.
У п. 55-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18. Так, у п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), cпособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
За приписами частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Частинами 1 - 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При цьому, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно п. 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 р.), ціна на електричну енергію: 3499,20 за тис. кВт.
Пунктом 13.8. Договору сторони передбачили, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених у даному пункті.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
У п. 52 - п. 63 та п. 88 - п. 90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) викладено правову позицію:
"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: “Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».
Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."
Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 р. у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 р. у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 р. у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 р. у справі № 917/1010/22).
Водночас метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 р. у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 р. у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 р. у справі № 918/728/23.
Таким чином, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 25.11.2025 року у справі № 920/19/24 (провадження № 12-16гс25) викладено: "Велика Палата Верховного Суду не вбачає відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22."
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 року у справі № 912/1580/18).
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).
Інформація з сайту ДП "Оператор ринку" щодо середньозважених цін упродовж 2021 року та висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вони не відображають об'єктивну картину щодо зміни цін на електроенергія на "ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку.
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).
При цьому судом враховується, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 927/550/20).
Так, комунальний заклад, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, підписав оспорені додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.
З аналізу спірних додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за договором у відсотковому значенні становила понад 68,61 %.
При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача 1, на момент підписання основного договору відповідач 1 знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваними додатковими угодами є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Крім того, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічна правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.
Оскільки спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором № ЕЕ/13/01/21 про постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2021 року, мали регулюватись додатком № 2 до договору "Комерційна пропозиція", підписаною при укладенні зазначеного договору.
Відповідно, підстава для оплати поставленої електричної енергії за встановленою у спірних додаткових угодах ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм ст. 216, 1212 ЦК України, у заявленому прокурором розмірі ТОВ "Енергогазпостач" має повернути.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, підтверджених доказами, залученими до матеріалів справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що додаткова угода № 2 від 11.03.2021 р. укладена між сторонами після виконання продавцем зобов'язання з передачі товару, обумовленого Договором, що є порушенням частини 3 статті 632 ЦК України. Окрім того, зібрані у справі докази свідчать про відсутність правових підстав на день укладення цього правочину для збільшення ціни, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
Щодо додаткових угод № 3 від 15.09.2021 р., № 4 від 13.10.2021 р., № 5 від 18.11.2021 р., № 6 від 19.11.2021 р., № 7 від 01.12.2021 р. та № 8 від 02.12.2021 р., до Договору № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року про постачання електричної енергії споживачу, то вони укладені між сторонами за відсутності встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав та з перевищенням максимального ліміту щодо можливої зміни ціни на товар (10 %), а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання таких додаткових угод недійсними.
Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод грошові кошти в сумі 104577,10 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 1 зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Відтак, вимога прокурора про стягнення з відповідача 1 зазначених коштів також визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 19 379,20 грн покладаються на відповідачів у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 11.03.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року, укладеного між Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач".
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 15.09.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року, укладеного між Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач".
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 13.10.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року, укладеного між Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач".
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 18.11.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року, укладеного між Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач".
6. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 19.11.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року, укладеного між Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач".
7. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 01.12.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року, укладеного між Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач".
8. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 02.12.2021 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ/13/01/21 від 13.01.2021 року, укладеного між Обласним спортивним ліцеєм в м. Костопіль Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач".
9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295) на користь Рівненської обласної ради (33013, м. Рівне, м-н Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 21085816) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 104 577,10 грн (сто чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім гривень 10 копійок).
10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077, одержувач: р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 9 689,60 грн (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 60 копійок) витрат по сплаті судового збору.
11. Стягнути з Обласного спортивного ліцею в м. Костопіль Рівненської обласної ради (35001, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Д. Галицького, 7, код ЄДРПОУ 26009837) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077, одержувач: р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 9 689,60 грн (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 60 копійок) витрат по сплаті судового збору.
12. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Рівненська обласна рада (33013, м. Рівне, м-н Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 21085816).
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295).
Відповідач (боржник): Обласний спортивний ліцей в м. Костопіль Рівненської обласної ради (35001, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Д. Галицького, 7, код ЄДРПОУ 26009837).
Стягувач щодо судового збору: Рівненська обласна прокуратура (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 23 лютого 2026 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк