адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
24.02.2026 Справа № 917/1988/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до 1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро», 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 3, код ЄДРПОУ 44005757,
про стягнення грошових коштів у сумі 567 615,30 грн
Представники сторін: не викликались.
Суть спору:
Розглядається позовна заява ОСОБА_1 про стягнення солідарно зі ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» 567 615,30 грн, сплачених на підставі договору поруки № б/н від 27.03.2023 р.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.11.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 як поручитель за зобов'язаннями ТОВ «Компанія Фаворит Агро» перед ТОВ «Украгропротект» за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р., здійснив повне виконання відповідних грошових обов'язків перед Кредитором, внаслідок чого на підставі ст. 556 ЦК України набув усіх прав кредитора у відповідному зобов'язанні, а оскільки ОСОБА_2 є також поручителем за зобов'язаннями ТОВ «Компанія Фаворит Агро» перед ТОВ «Украгропротект» за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р., він разом із ТОВ «Компанія Фаворит Агро» має відшкодувати позивачу сплачені ним кошти.
ОСОБА_2 у відзиві від 19.11.2025 р. (вх. № 14888 від 19.11.2025 р.) стверджував про наступне:
- ТОВ «Украгропроект» не звертався до боржника - ТОВ «Компанія Фаворит Агро» та поручителя - ОСОБА_2 з претензіями щодо простроченого зобов'язання;
- відсутні будь-які повідомлення боржника та другого поручителя від ОСОБА_1 про отримання ним вимоги від кредитора;
- відсутня будь-яка належним чином підтверджена інформація щодо обсягів поставок, суми простроченої заборгованості.
03.12.2025 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання від 03.12.2025 р. (вх. № 15596), у якому позивач просив вважати поважними причини пропуску звернення до суду з клопотанням про приєднання доказів, поновити строк звернення до суду з клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи та приєднати до матеріалів справи № 917/1988/25 копії письмових доказів, а саме:
- копію листа ТОВ «Украгропротект» за вих. № 151 від 01.12.2025 р. у відповідь на адвокатський запит за вих. № 349-1 від 23.10.2025;
- копію ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду Черкаського обласного постійного діючого третейського суду при корпорації «Радник» по справі № 04/17-2024 від 06.09.2024;
- копію ухвали про припинення третейського розгляду Черкаського обласного постійного діючого третейського суду при корпорації «Радник» по справі № 04/17-2024 від 04.10.2024;
- копію звіту директора ТОВ «Компанія фаворит Агро» ОСОБА_3 про розрахунки станом на 01.12.2025.
Ухвалою від 11.12.2025 р. задоволено вказане клопотання позивача та поновлено позивачу строк на подання вищезазначених доказів.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
22.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія фаворит Агро» було укладено Договір поставки № 54/10 (а. с. 21-24).
Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Постачальник (ТОВ «Украгропротект») зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця (ТОВ «Компанія фаворит Агро») товар, а Покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити товар.
Також 27.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія фаворит Агро», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки (а. с. 24-25), предметом якого є надання поруки Поручителями ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) перед Кредитором (ТОВ «Украгропротект») за виконання Боржником (ТОВ «Компанія фаворит Агро») зобов'язань за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р.
Позивач, посилаючись на те, що він як солідарний боржник на підставі ч. 3 ст. 554 ЦК та Договору поруки від 27.03.2023 р. виконав у повному обсязі грошове зобов'язання за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. в розмірі 567 615,30 грн та на підставі ст. 556 ЦК України набув усіх прав кредитора у відповідних зобов'язаннях, звернувся до суду із даною позовною заявою про стягнення вказаних коштів солідарно зі ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро».
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Договір поставки № 54/10 від 22.03.2023 р., Договір поруки від 27.03.2023 р., розрахунки коригування, Угода про відстрочення оплати заборгованості по Договору поставки № 54/10 від 22.03.2023 р., платіжні інструкції № 0.0.3910453597.1 від 27.09.2024 р., № 0.0.3915446113.1 від 30.09.2024 р., № 0.0.3922696232.1 від 04.10.2024 р., № 0.0.3922722861.1 від 04.10.2024 р., № 0.0.3922711706.1 від 04.10.2024 р. та № 0.0.3922706850.1 від 04.10.2024 р., лист ТОВ «Украгропротект» № 151 від 01.12.2025 р. та ін.
Перелік доказів, якими відповідач-1 обґрунтовує заперечення проти позову: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12025170420001371, фінансова звітність ТОВ «Компанія Фаворит Агро» та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частиною 2 ст. 556 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Згідно з нормами ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 554 ЦК України також зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже у разі якщо за виконання боржником зобов'язання поручилися декілька осіб, до того з них, який виконав таке зобов'язання, переходять усі права кредитора у ньому, а боржник у цьому зобов'язанні і решта поручителів відповідають перед ним як солідарні боржники.
При цьому перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 р. у справі № 910/20898/17 та від 20.02.2019 р. у справі № 910/5371/18.
Позивачем надано належним чином засвідчені копії платіжних інструкцій № 0.0.3910453597.1 від 27.09.2024 р., № 0.0.3915446113.1 від 30.09.2024 р., № 0.0.3922696232.1 від 04.10.2024 р., № 0.0.3922722861.1 від 04.10.2024 р., № 0.0.3922711706.1 від 04.10.2024 р. та № 0.0.3922706850.1 від 04.10.2024 р. (а. с. 33-35), що підтверджують сплату ним коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» у загальному розмірі 567 615,30 грн.
Крім того, у листі № 151 від 01.12.2025 р., доданому до матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» (Постачальник за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. та Кредитор за основним зобов'язанням) було підтверджено сплату позивачем на користь ТОВ «Украгропротект» коштів у розмірі 567 615,30 грн, з яких 558 720,58 грн - заборгованість за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. та 8 894,72 грн - відшкодування третейського збору, сплаченого за розгляд Черкаським обласним постійно діючим третейським судом при корпорації «Радник» справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія фаворит Агро» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р.
Водночас, як зазначено вище, у ч. 2 ст. 556 ЦК України визначено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Отже обсяг прав кредитора, які переходять до поручителя у такому випадку, повинен відповідати обсягу задоволених ним вимог кредитора за основним зобов'язанням.
У пункті 2.1 Договору поруки від 27.03.2023 р. сторони узгодили, що порукою за цим Договором забезпечуються всі вимоги Кредитора до Боржника щодо виконання будь-яких Боргових зобов'язань за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. (Основний Договір) в будь-якому обсязі, в тому числі ті, що визначені Основним Договором на дату його підписання, а також ті, що виникають протягом терміну його дії, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Основному Договорі. Зокрема, але не виключно, порукою забезпечуються наступні зобов'язання Боржника:
- зобов'язання оплатити поставлений Товар в установлені Основним Договором порядку та строки;
- зобов'язання по сплаті неустойки за порушення строків виконання зобов'язань по Основному Договору;
- зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення:
- зобов'язання сплатити проценти річних від простроченої (неоплаченої) суми, за порушення грошового зобов'язання;
- відшкодування збитків та витрат, викликаних порушенням Основного Договору, в сумі заподіяних збитків та витрат;
- будь-які зобов'язання Боржника перед Кредитором, що виникли, виникають чи можуть виникнути в майбутньому по Основному Договору.
Зобов'язання зі сплати третейського збору за розгляд Черкаським обласним постійно діючим третейським судом при корпорації «Радник» справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія фаворит Агро» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. до зазначеного переліку не входить.
У Договорі поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. відповідних зобов'язань також не передбачено.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2024 року Черкаським обласним постійно діючим третейським судом при корпорації «Радник» було постановлено ухвалу про припинення третейського розгляду справи № 04/17-2024 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропротект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія фаворит Агро» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. на підставі п. 3. ч. 1 ст. 53 Закону України «Про третейські суди» - у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Відтак суму третейського збору ОСОБА_1 було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія фаворит Агро» не на виконання рішень третейського суду чи мирової угоди між сторонами, а у добровільному порядку.
Отже дана сума третейського збору не підпадає під визначення витрат, пов'язаних з невиконанням Договору поставки № 54/10 від 22.03.2023 р., а тому не належить до зобов'язань, забезпечених порукою згідно з Договором поруки від 27.03.2023 р.
Таким чином, сплативши на користь ТОВ «Украгропротект» заборгованість ТОВ «Компанія фаворит Агро» за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. в розмірі 567 615,30 грн, ОСОБА_1 набув усіх прав кредитора щодо ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» як солідарних боржників у відповідному зобов'язанні виключно у вищезазначеній частині.
Суд враховує, що умовами укладених між сторонами договорів не визначено моменту, у який відповідачі мають виконати свої зобов'язання із повернення позивачу сплачених ним коштів.
Проте відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 910/18530/23 та від 11.02.2025 р. у справі № 914/1314/24, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України мають враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Отже позивач належним чином реалізував своє право, передбачене чинним законодавством, на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» як Боржника за Договором поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. та ОСОБА_2 як поручителя за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» своїх зобов'язань за вказаним Договором відшкодування коштів, сплачених ОСОБА_1 на підставі Договору поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. та Договору поруки від 27.03.2023 р.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Положенням статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів 558 720,58 грн коштів, сплачених на підставі Договору поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. та Договору поруки від 27.03.2023 р., підтверджені документально та нормами матеріального права.
Щодо заперечень відповідача-1, викладених у відзиві від 19.11.2025 р. (вх. № 14888 від 19.11.2025 р.), суд зазначає наступне:
Згідно з ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 статті 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З огляду на викладене, кредитор не зобов'язаний звертатися до боржника та усіх поручителів з вимогами щодо простроченого зобов'язання, на чому наполягає відповідач-1 у відзиві від 19.11.2025 р. (вх. № 14888 від 19.11.2025 р.).
Крім того, у вказаному відзиві відповідач-1 заперечував проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що відсутні будь-які повідомлення боржника - ТОВ «Компанія фаворит Агро» та другого поручителя - ОСОБА_2 від ОСОБА_1 про отримання ним вимоги від кредитора.
Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Водночас виключні наслідки недотримання поручителем вищезазначеного обов'язку визначені положенням абз. 2 ч. 1 ст. 555 ЦК України, згідно з яким якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Таким чином, зобов'язання сторін за Основним договором та Договором поруки жодним чином не залежать від факту дотримання чи недотримання поручителем свого обов'язку щодо повідомлення боржника про отримання ним вимоги від кредитора.
При цьому в чинному законодавстві відсутні положення, що зобов'язували б поручителя повідомляти про отримання ним вимоги від кредитора інших осіб, окрім боржника.
Щодо тверджень ОСОБА_2 про відсутність інформації про обсяги поставок та суму простроченої заборгованості за Договором № 54/10 від 22.03.2023 р. суд зазначає, що вказані обставини не входять до предмету доказування у даній справі.
Натомість обставини щодо сплати позивачем суми заборгованості ТОВ «Компанія фаворит Агро» за Договором № 54/10 від 22.03.2023 р. та розмір вказаної суми, що має безпосереднє значення для правильного вирішення спору, судом було належним чином досліджено та встановлено на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення солідарно зі ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» 558 720,58 грн коштів, сплачених на підставі Договору поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. та Договору поруки від 27.03.2023 р. В решті позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Позивач - ОСОБА_1 має другу групу інвалідності, що вбачається з довідки МСЕК № J384286 та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , а отже на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позовна заява у даній справі подана в електронній формі, то судовий збір за розгляд справи складає 6 811,38 грн (567 615,30 грн. х 1,5 % x 0,8).
Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Крім того, у постанові від 10.12.2019 р. у справі № 922/902/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також дійшов висновку про необхідність розподілу судових витрат у випадку задоволення позовних вимог майнового характеру до кількох відповідачів, між ними порівну.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі задоволено в частині стягнення солідарно зі ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» 558 720,58 грн, то з кожного з відповідачів до Державного бюджету України підлягає стягненню по в сумі 3 352,33 грн судового збору (558 720,58 грн х 1,5 % х 0,8 / 2).
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 3, код ЄДРПОУ 44005757) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 558 720,58 грн коштів, сплачених на підставі Договору поставки № 54/10 від 22.03.2023 р. та Договору поруки від 27.03.2023 р.
3. Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 352,33 грн витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 3, код ЄДРПОУ 44005757) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 352,33 грн витрат по сплаті судового збору.
5. Видати накази з набранням чинності цим рішенням.
6. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 24.02.2026 р.
Суддя О.С. Мацко