65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"23" лютого 2026 р. Справа № 916/5390/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши позовну заяву Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК", у справі
за позовом: Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, код ЄДРПОУ 43015722),
до: Приватного підприємства "БІП" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 5-Р; код ЄДРПОУ 38920150),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 1125672),
про стягнення 587032,47 грн,
Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "БІП", в якій просить стягнути суму заборгованості з орендної плати у розмірі 3008,94 грн, суму неустойки у розмірі 584023,53 грн та виселити Приватне підприємство “БІП» із займаного орендованого державного нерухомого майна а саме: нежитлове приміщення 1-го поверху адміністративної будівлі (реєстровий № 01125672.2РАЯИЮК1244); загальною площею 73,11 кв.м., за адресою Одеська область місто Чорноморськ, село Бурлача Балка, вулиця Північна 4/2, що знаходиться на балансі ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК".
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 справу № 916/5390/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою суду від 05.01.2026 прийнято позовну заяву Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5390/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК". Підготовче засідання у справі призначено в засіданні суду.
19 лютого 2026 року до Господарського суду Одеської області від Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК" надійшла позовна заява з вимогами до Приватного підприємства "БІП" про стягнення суми неустойки у розмірі 61007,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 квітня 2014 року між сторонами укладено тристоронній договір про передачу державного майна в оренду, за умовами якого орендодавцем є РВФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, орендарем - ПП «БІП», а третьою стороною зазначеного договору є Балансоутримувач - ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК», з урахуванням змін до нього, відповідно до його умов орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху адміністративної будівлі, інв. № 12705, реєстровий № 01125672.2.РАЯИЮК1244, загальною площею 73,11 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 4, що перебуває на балансі ДП «МТП «Чорноморськ» (Балансоутримувач).
Також викладено у новій редакції п.3.1 Договору :«Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2017р.) - 4 420 грн 86 коп.».
Відповідно до п. 3.5 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається орендарем орендодавцеві, 30% Балансоутримувачу.
У Рішенні від 17 квітня 2025 року по справі №916/30/25 суд погодився з позицією позивача щодо припинення строку дії Договору оренди від 30.04.2014 з 01.05.2021.
У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна протягом трьох робочих днів після припинення Договору оренди, згідно п. 10.9 Договору, ДП «МТП «Чорноморськ» має право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування орендованим майном на підставі частини другої статті 785 ЦК України.
Сума неустойки у розмірі 2652,52 грн розрахована виходячи із плати за найм речі (4420,86 грн) помножена на подвійний розмір, що складає 8841,72 грн, що розподіляється між Орендодавцем та Балансоотримувачем у співвідношенні 70/30% та складає відповідно 6189,2 грн та 2652,52 грн без нарахування ПДВ, оскільки неустойка є видом штрафу.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за період після припинення строку дії договору складає 61007,96 грн.
Розглянувши позовну заяву Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК", суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справу врегульованого нормами статті 49 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Таким чином, Державне підприємство "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК" подало позов до закінчення підготовчого провадження, як передбачено ст. 49 ГПК України.
Крім того, суд враховує, що необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є дотримання таких критеріїв: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмета спору); 2) суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з'ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (схожий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №910/12463/18, від 27.09.2019 у справі №904/323/19, від 11.11.2020 у справі №912/2751/16, в ході розгляду яких виникли подібні процесуальні правовідносини).
Згідно з частиною п'ятою статті 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Частиною другою статті 180 вказаного Кодексу встановлено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору необхідно розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Тому позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Так, у постанові від 30.08.2023 у справі № 910/12744/22 Верховний Суд досліджував наявність/відсутність підстав для повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та зазначив таке:
8.7. Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.
8.8. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 вказала, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
8.9. Слід акцентувати, що предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
8.10. Водночас підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
8.11. Отже, враховуючи вищенаведене, а також приписи частини першої статті 49 ГПК України колегія суддів висновує, що позовна заява третьої особи має містити саме самостійні вимоги заявника щодо предмета спору у справі.
8.11.1. У свою чергу, самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.
У постановах від 05.04.2024 у справі № 910/10699/21 та від 02.04.2018 у справі № 905/121/15 Верховний Суд зазначив, що: 1) самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь; 2) самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що третя особа вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Така особа заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу, а її вимоги до відповідача є конкуруючими із вимогами позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 вказала, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
При цьому суд звертає увагу на те, що поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Необхідно розрізняти поняття "предмет спору" і "предмет позову". Так, предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (пункт 8.8 постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 904/2181/22).
З матеріалів справи вбачається, що Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "БІП" про стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі 3008,94 грн, суми неустойки у розмірі 584023,53 грн та виселення Приватного підприємства “БІП» із займаного орендованого державного нерухомого майна а саме: нежитлове приміщення 1-го поверху адміністративної будівлі (реєстровий № 01125672.2РАЯИЮК1244); загальною площею 73,11 кв.м., за адресою Одеська область місто Чорноморськ, село Бурлача Балка, вулиця Північна 4/2, що знаходиться на балансі ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК".
Таким чином, матеріально-правовим об'єктом, з приводу якого виник правовий конфлікт між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Приватним підприємством "БІП" є заборгованість за договором оренди від 30.04.2014.
В свою чергу, Державне підприємство "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК" звернулося з позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, в якій просить стягнути неустойку у розмірі 61007,96 грн.
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога третьої особи - ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК" не спрямована на предмет спору між позивачем та відповідачем за первісним позовом, а отже не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
В свою чергу, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.03.2019 року у справі № 916/3245/17 вбачається, що передбачене ст. 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін, не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.
Враховуючи викладене вище, зокрема не дотримання ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК" вимог до позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на підставі частини першої статті 49, частин другої та шостої статті 180 ГПК України.
Керуючись ст. 49, 119, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути Державному підприємству "МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ" "ЧОРНОМОРСЬК" позовну заяву про стягнення неустойки у розмірі 61007,96 грн.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 23.02.2026.
Суддя Нікітенко С.В.