Справа № 391/1009/25
Провадження № 1-кп/391/43/26
23.02.2026 р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Компаніївка обвинувальний акт по кримінальному провадженню у відношенні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
До Компаніївського районного суду Кіровоградської області надійшов зазначений обвинувальний акт.
Підстави для прийняття рішення, передбаченого п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні: обвинувальний акт складений згідно з вимогами норм КПК України; кримінальне провадження підсудне Компаніївському районному суду Кіровоградської області.
Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту в відкритому судовому засіданні, викликати до судового засідання обвинуваченого, захисника, та вважав за можливе складання органом пробації досудової доповіді щодо обвинуваченого.
Інші учасники судового розгляду проти зазначеного прокурором не заперечували.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд вважає за можливе доручити відповідному органу пробації складання досудової доповіді, при цьому складання органом пробації досудової доповіді у даному кримінальному провадженні буде відповідати інтересам обвинуваченого, відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.ст. 314-316 КПК України завершити підготовку до судового розгляду та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню.
Також під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотанням про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого строком на шістдесят днів. Зазначив, що ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились та є реальними.
Захисник в підготовчому судовому засіданні заперечила з приводу заявленого прокурором клопотання про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначила, що у обвинуваченого є сталі соціальні зв'язку, він є багатодітним батьком, діти перебувають на його утриманні, крім того обвинувачений згоден проходити службу в ЗСУ та зараз здійснюється пошук військової частини де він зміг би проходити службу.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні повністю підтримав думку свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2025 року відносно ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 14.01.2026 року. А також визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання Бур'ян Раду обов'язків, передбачених КПК України у розмірі у розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400,00 гривень.
Ухвалою Компаніївського районного суду від 08.01.2026 відносно ОСОБА_7 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 08.03.2026 року та залишено розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2025 року.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд враховує ризики, раніше враховані судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, не змінились, ризики не зменшились.
Суд вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'які, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого. Продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на даний час відповідає суспільному інтересу щодо охорони прав та інтересів інших осіб.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави який продовжує свою дію на час дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Інших клопотань учасниками судового провадження не заявлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 194, 199, 314-316, 369-372 КПК України суд,-
Призначити до судового розгляду на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024150030000091 від 24.04.2024 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на 10 годину 30 хвилин - 02 березня 2026 року.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі Компаніївського районного суду Кіровоградської області
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника.
Зобов'язати уповноважений орган з питань пробації скласти та подати до суду в строк до 02 березня 2026 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому та захиснику, що їм надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді.
Зобов'язати представника персоналу органу пробації невідкладно повідомляти суд про наявність або виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді.
Копію ухвали надіслати до уповноваженого органу з питань пробації для виконання.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 квітня 2026 року включно з правом внесення застави та покладення обов'язків відповідно до ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2025 року, які відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України встановлюються на два місяці.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до ДУ "Ізмаїльський слідчий ізолятор" для виконання, з врученням під розпис обвинуваченому ОСОБА_8 , також копію вручити прокурору, захиснику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду стосовно про продовження дії запобіжного заходу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та оголошено 24.02.2026 р. об 11 год. 30 хвилин в приміщенні Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
Суддя ОСОБА_1