ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.02.2026Справа № 910/12543/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Інвест Девелопмент»
про стягнення 4 601 408,02 грн
за участю представників:
від позивача: Самелюк К.О.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулася Київська міська рада (далі - Київрада, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Інвест Девелопмент» (далі - ТОВ «Мега Інвест Девелопмент», відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 4 601 408,02 грн за користування земельною ділянкою.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Київрада зазначила, що відповідач є власником будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 1,4495 га з кадастровим номером 8000000000:88:061:0133, що знаходиться на вул. Дегтярівській, 21 у Шевченківському районі міста Києва, яку він використовував у період з 12.03.2020 по 24.10.2024 без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Київської міської ради). Оскільки кошти за користування у позадоговірному порядку землею за вказаний період відповідач не сплатив, у нього виник обов'язок повернути безпідставно збережені кошти в загальній сумі 4 601 408,02 грн власнику земельної ділянки.
У позові Київрада просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 4 601 408,02 грн на підставі ст. 83, 152 Земельного кодексу України, ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач надав відзив на позов, в якому заявлені вимоги не визнав, вказав, що у період з 01.03.2022 по 31.12.2022, у зв'язку з перебуванням вищевказаної земельної ділянки на території активних бойових дій, застосовується нульова ставка орендної плати, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача. Крім того відповідач зазначив, що позивач не надав нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки за заявлений період, а за відсутності такої оцінки розрахунок Київради є безпідставним.
Указаний відзив був поданий з порушенням визначеного законом строку, у зв'язку з чим відповідач заявив клопотання про поновлення йому процесуального строку.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву, відповідач вказав, що в умовах воєнного стану учасники судового процесу не завжди мають можливість підготувати процесуальні документи у строки, встановлені законодавством або судом, зокрема, через існуючу небезпеку для життя, відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, відтак, просив визнати пропущений строк на подачу відзиву таким, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши наведені ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» доводи, суд вважав поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, а тому задовольнив клопотання відповідача щодо поновлення строку на подачу на відзиву та прийняв його до розгляду.
У відповіді на відзив Київрада зазначила, що пільги з оподаткування на період воєнного стану, передбачені Податковим кодексом України, можуть бути застосовані лише в разі належного оформлення відповідачем свого права користування землею шляхом укладення договору оренди, який у період з 12.03.2020 по 24.10.2024 ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» укладений не був, відтак, пільги щодо звільнення від орендної плати у заявлений період на відповідача не розповсюджуються. Також позивач стверджував, що ним були подані всі докази, визначені законодавством та практикою Верховного Суду, необхідні для встановлення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за взятий у позові період, зокрема, витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 04.12.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 12.02.2026, не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, у минулому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні та дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позов Київради підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Установлено, що 30.05.2024 Київська міська рада ухвалила рішення № 635/8601, згідно з яким земельна ділянка комунальної власності площею 1,4495 га (кадастровий номер 8000000000:88:061:0133), розташована по вул. Дегтярівській, 21 у Шевченківському районі міста Києва, із земель комунальної власності була передана ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» в оренду на 5 років для експлуатації та обслуговування адміністративного корпусу у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, розміщене на цій земельній ділянці.
На виконання вказаного рішення 25.10.2024 між Київрадою (орендодавець) та ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування адміністративного корпусу. Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 30.05.2024 № 635/8601 та цього договору, є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:88:061:0133; місце розташування - вул. Дегтярівська, 21 у Шевченківському районі міста Києва; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративного корпусу; розмір (площа) - 1,4495 га.
Пунктом 2.2 договору визначено, що відповідно до витягу з технічної документації № НВ-9943010612024 від 04.07.2024 (за формою згідно з додатком 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 753 від 01.07.2022)) нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 38 816 197,17 грн.
Відповідно до п. 2.4 договору на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна, які згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать на праві власності орендареві: споруда інструментального цеху, літера К, загальною площею 2576,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 885849080391, номер відомостей про речове право 28953864 від 15.11.2018); частина споруди заводоуправління 2-х поверхова, літера А, загальною площею 1000,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 885843480391, номер відомостей про речове право 28968739 від 15.11.2018); частина споруди заводоуправління 2-х поверхова, літера А, загальною площею 109,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 885846680391, номер відомостей про речове право 28968763 від 15.11.2018); будівля ГРП (газорозподільної станції) загальною площею 29,44 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 885868380391, номер відомостей про речове право 28945362 від 15.11.2018); будинок бетонний, літера VII, загальною площею 47,9 кв.м, склад механічного цеху, літери IX, X, загальною площею 170,4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 885851980391, номер відомостей про речове право 28945607 від 15.11.2018).
У п. 4.2 договору сторони погодили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Відповідно до п. 4.2.2 договору орендар зобов'язаний сплатити безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на рахунок UA40899998033416981100002601 1. Одержувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/18010500, код ЄДРПОУ 37993783.
Зазначений договір оренди був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та зареєстрований 25.10.2024 за № 3664.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-0001689622024 від 15.07.2024, інформаційною довідкою № 443976318 від 17.09.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:061:0133, площею 1,4495 га, є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Також згідно з інформаційними довідками від 07.10.2025 № 446705426, № 446706204, № 446705725, № 446705140,№ 446705862 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на вказаній земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, а саме: частина споруди заводоуправління 2-х поверхова, літера А загальною площею 1000,2 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомогомайна: 885843480391), частина споруди заводоуправління 2-х поверхова, літера А загальною площею 109,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 885846680391), будівля ГРП (газорозподільної станції) загальною площею 29,44 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 885868380391), споруда інструментального цеху, літера К загальною площею 2576,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 885849080391), будинок бетонний літера VII загальною площею 47,9 кв.м, склад механічного цеху літери IX, X загальною площею 170,4 кв.м реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 885851980391), які перебувають у приватній власності ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» на підставі договору купівлі-продажу № 2594 від 15.11.2018 (право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.11.2018, номери записів про право власності: 28968739, 28968763, 28945362, 28953864, 28945607).
Звертаючись до суду з даним позовом, Київська міська рада вказує, що у період з 12.03.2020 по 24.10.2024 відповідач користувався вказаною земельною ділянкою безоплатно та без правовстановлюючих документів, за рахунок чого він безпідставно зберіг у себе грошові кошти в сумі 4 601 408,02 грн, які мали бути сплачені позивачу, а тому вимогою позивача є стягнення з ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» безпідставно збережених коштів у вказаній сумі.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
Також правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення.
Виходячи зі змісту наведеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку в разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі. При цьому виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведені в оренду попередньому власнику.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 та Верховного Суду від 15.12.2021 в справі № 924/856/20.
Також відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Судом вже встановлено, що ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» набуло право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці площею 1,4495 га з кадастровим номером 8000000000:88:061:0133, починаючи з 15.11.2018 року, проте, відповідний договір оренди земельної ділянки був укладений 25.10.2024.
Водночас матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування (оренди) зазначеними земельними ділянками ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» у період з 15.11.2018 до 24.10.2024.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідач у період з 15.11.2018 (реєстрація права власності на об'єкт нерухомості) та до 24.10.2024 (реєстрація права оренди) користувався земельною ділянкою площею 1,4495 га з кадастровим номером 8000000000:88:061:0133, що знаходиться на вул. Дегтярівській, 21 у Шевченківському районі міста Києва, на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, без оформлення правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.
Заявляючи даний позов, Київрада вказала, що період стягнення безпідставно збережених коштів нею був визначений на підставі положень постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою було введено карантин з 12.03.2020, а тому вважала доцільним стягнути з ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» вказані кошти у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності за період з 12.03.2020 по 24.10.2024.
За змістом ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з п. "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату. Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
У даному випадку суд враховує, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, відтак, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 284.1 ст. 282 ПК України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
Відповідно до ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже ставка орендної плати має встановлюватися рішенням органу місцевого самоврядування.
Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, сума коштів за користування земельною ділянкою позивачем визначалася за ставкою річної орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки (НГО) земельної ділянки.
Так, відповідно до додатків 11 до рішень Київської міської ради № 456/8029 від 12.12.2019 «Про бюджет міста Києва на 2020 рік», № 24/24 від 24.12.2020 «Про бюджет міста Києва на 2021 рік», № 3704/3745 від 09.12.2021 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», № 5828/5869 від 08.12.2022 «Про бюджет міста Києва на 2023 рік», № 7531/7572 від 14.12.2023 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік», № 426/10234 від 05.12.2024 «Про бюджет міста Києва на 2025 рік» розмір орендної плати від НГО до земель з видом цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості становить 3% від нормативної грошової оцінки
Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Згідно з ч. 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц зазначила, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості, що містяться у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. При цьому висновок про те, що належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути витяг, довідка або технічна документація з нормативної грошової оцінки, зробила також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року в справі № 905/1680/20.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 922/3711/19, від 09.12.2021 у справі № 922/4264/20.
Згідно з наявним у справі витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-9943010612024 від 04.07.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:061:0133 площею 1,4495 га, становить 38 816 197,17 грн.
Відповідно до інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, розміщеної у відкритому доступі на офіційному сайті (https://land.gov.ua/), коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2020 рік становить 1,0; за 2021 рік - 1,1; за 2022 рік - 1,15; за 2023 рік - 1,051; за 2024 рік - 1,12.
Виходячи з наведених даних, сума грошових коштів, які мав сплатити відповідач за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:88:061:0133 площею 1,4495 га за період з 12.03.2020 по 24.10.2024 становить 4 601 408,08 грн.
Тож, зважаючи на викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати із застосуванням 3%, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є правильним, відтак, стягненню з відповідача підлягають грошові кошти в сумі 4 601 408,08 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:88:061:0133, площею 1,4495 га.
З приводу посилань відповідача на абзац 1 підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за яким, на його думку, ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» звільняється від здійснення плати за землю у період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, суд зазначає таке.
Пунктом 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно з підпунктом 69.14 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023, який набрав законної сили 06.05.2023) за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Проте в даному випадку до спірних правовідносин положення пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не можуть бути застосовані, оскільки предметом цього позову є стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, а не орендна плата.
Тобто особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи земельну ділянку без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм Податкового кодексу України.
Разом з тим статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, за змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскільки ТОВ «Мега Інвест Девелопмент», як фактичний користувач земельної ділянки, у період з 12.03.2020 по 24.10.2024 зберіг у себе без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки кошти, які мав заплатити за користування землею, то у відповідача виник обов'язок повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 24.06.2020 у справі 922/2414/19, від 17.03.2020 у справі № 917/353/19.
За таких обставин суд вважає, що на користь Київської міської ради підлягають стягненню з ТОВ «Мега Інвест Девелопмент» безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 4 601 408,02 грн.
Отже позов Київради є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Інвест Девелопмент» про стягнення 4 601 408,02 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Інвест Девелопмент» (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 8, ідентифікаційний код 41080475) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, ідентифікаційний код 22883141) безпідставно збережені кошти у сумі 4 601 408 (чотири мільйони шістсот одну тисячу чотириста вісім) грн 02 коп. та судовий збір у сумі 55 219 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн 90 коп.
Вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 12 лютого 2026 року.
Повний текст рішення складений 23 лютого 2026 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.