ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.02.2026Справа № 910/15527/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (01104, місто Київ, вул.Бастіонна, будинок 14а, офіс 42, ідентифікаційний код юридичної особи 39534785)
до проПриватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» (01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 4/6, ідентифікаційний код юридичної особи 23527052) стягнення заборгованості у розмірі 343 108 грн. 01 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 343 108 грн. 01 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20 жовтня 2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 року відкрито провадження у справі № 910/15527/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
31.12.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
16.02.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат про надання професійної правничої допомоги.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.12.2026 року була надіслана до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Сторін.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (Генпідрядник) та Приватним акціонерним товариством «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» (Замовник) було укладено Договір підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5), відповідно до умов якого Генпідрядник зобов?язується відповідно до проектно-кошторисної документації у визначені цим Договором строки здійснити виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об?єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м. Києва. І черга будівництва. Житловий будинок №4 (21-й пусковий комплекс, секція 5). (далі - Об?єкт), передати житлову частину Об?єкта під заселення, Об?єкт - експлуатуючій організації, у порядку та на умовах передбачених Договором. (а.с.35-41)
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що договірна ціна робіт визначається Сторонами відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, чинного законодавства України, розрахунку договірної ціни (Додаток №1 до Договору) та становить - 137 481 926 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 22 913 654 грн. 42 коп.
Строки виконання робіт визначаються календарним графіком, який є невід?ємною частиною Договору (Додаток №2 до Договору). (п.2.5 Договору)
Згідно з п. 5.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником виконаних робіт на підставі документів по обліку в капітальному будівництві (форма КБ-2В, КБ-3). Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті і визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та з урахуванням пунктів 3.4.7. та 5.3.Договору. Акти виконаних робіт ф.КБ-2в та Довідки ф.КБ-3 Генпідрядник зобов?язаний надавати Замовнику на розгляд не пізніше 26 числа звітного місяця. Замовник перевіряє надані Генпідрядником Акти виконаних робіт ф. КБ-2 та підписує.
Відповідно до п.5.4 Договору розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються в наступному порядку:
Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником у розмірі 95 (дев?яносто п?ять) відсотків від суми кожного оформленого Акту ф.КБ-2в, Довідки ф.КБ-3 з урахуванням авансових платежів до 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до Графіку фінансування робіт (Додаток 3).
Накопичені за період будівництва 5 (п?ять) відсотків відкладеного платежу (як гарантія виконання зобов?язань Генпідрядника за Договором) сплачуються Замовником в строк до 90 календарних днів після передачі житлового будинку під заселення (відповідно до п.1.4. цього Договору) з оформленням акту передачі експлуатуючій організації, а в разі виявлення дефектів під час прийняття, не пізніше ніж за 15 днів після повного їх усунення Генпідрядником за свій рахунок.
З метою гарантованого дотримання Генпідрядником вимог Корпоративного стандарту (КС-23527052-01-2003) «Еталонні вимоги по облаштуванню будівельних майданчиків та побутових містечок» Замовника, з яким Генпідрядник зобов?язаний ознайомитись перед початком виконання робіт і у подальшому виконувати його вимоги, Замовник має право використати до 5% суми відкладеного платежу на придбання необхідного обладнання для нормативного забезпечення облаштування Об?єкта Генпідрядником.
Розмір відкладеного платежу зменшується Замовником у беззаперечному порядку на суму витрат, пов?язаних з усуненням дефектів і недоробок за вимогами Покупців у набутих ними приміщеннях, оплатою комунальних послуг у зв?язку з несвоєчасним заселенням квартир із вини Генпідрядника, тощо.
Зменшення відкладеного платежу здійснюється Замовником на підставі зробленого ним розрахунку одночасно з направленням Генпідряднику письмового повідомлення у порядку, передбаченому п.8.7. цього Договору.
Пунктом. 6.13 Договору визначено, що у випадку порушення строків виконання грошових зобов?язань, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Додатковою угодою №1 від 30.10.2020 року до Договору підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року Сторони виклали договір в новій редакції. Зокрема, згідно з п.3.4.9 Договору Замовник компенсує Генпідряднику витрати понесені на охорону об'єкту, використану теплову та електричну енергію та інші витрати пов'язані з обслуговуванням та утриманням Об'єкту та підтверджені відповідними документами (договорами та рахунками відповідних служб); згідно з п.5.6 Договору розрахунки за фактично виконані Роботи здійснюються в наступному порядку:
Оплата виконаних Робіт здійснюється Замовником у розмірі 95 (дев?яносто п?ять) відсотків від суми кожного оформленого Акту ф.КБ-2в, Довідки ф.КБ-3 з урахуванням авансових платежів до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Накопичені за період будівництва 5 (п?ять) відсотків відкладеного платежу (як гарантія виконання зобов?язань Генпідрядника за Договором) сплачуються Замовником в строк до 90 календарних днів після введення в експлуатацію закінченого будівництвом Об?єкта (відповідно до п.1.3. цього Договору) з оформленням акту передачі експлуатуючій організації, а в разі виявлення дефектів під час прийняття, не пізніше ніж за 15 днів після повного їх усунення Генпідрядником за свій рахунок.
Розмір відкладеного платежу здійснюється Замовником на суму витрат, пов?язаних з усуненням дефектів і недоробок за вимогами Покупців у набутих ними приміщеннях, оплатою комунальних послуг у зв?язку з несвоєчасним заселенням квартир із вини Генпідрядника, тощо.
Зменшення відкладеного платежу здійснюється Замовником на підставі зробленого ним розрахунку одночасно з направленням Генпідряднику письмового повідомлення у порядку, передбаченому п.8.7. цього Договору. (а.с.42-45)
Додатковою угодою №2 від 03.06.2021 року до Договору підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року Сторони внесли зміни в частині назви Договору та виклали її у наступній редакції: «Договір підряду на виконання робіт по завершенню будівництва комплексу житлових будинків та об?єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м. Києва. І черга будівництва. Житловий будинок №4 (21-й пусковий комплекс, секція 5)», п. 1.1. Договору виклали у наступній редакції: «1.1. Генпідрядник зобов?язується відповідно до проектної документації у визначені цим Договором строки здійснити виконання робіт по завершенню будівництва комплексу житлових будинків та об?єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м. Києва. І черга будівництва. Житловий будинок №4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) (далі - Об?єкт), передати житлову частину Об?єкта під заселення, Об?єкт - експлуатуючій організації у порядку та на умовах, передбачених Договором.». У зв?язку із уточненням проектних рішень, видів та обсягів робіт по завершенню будівництва, Сторони домовились внести зміни до п. 2.1. Договору та погодили наступну його нову редакцію: « 2.1. Договірна ціна робіт визначається Сторонами відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, чинного законодавства України, Розрахунку договірної ціни (Додаток Nє1 до Договору) та становить - 113 943 719,74 грн (сто тринадцять мільйонів дев?ятсот сорок три тисячі сімсот дев?ятнадцять гривень 74 копійки), в тому числі ПДВ 20% - 18 990 619,96 грн (вісімнадцять мільйонів дев?ятеот дев?яносто тисяч шістсот дев?ятнадцять гривень 96 копійок).». (а.с.46-47)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року Позивач виконав роботи по будівництву комплексу житлових будинків та об?єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м. Києва. І черга будівництва. Житловий будинок №4 (21-й пусковий комплекс, секція 5), а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року від 30.11.2023 року на суму в розмірі 216 693 грн. 04 коп., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року (а.с.29-33)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за виконані роботи та не відшкодовано витрати за використану електричну енергію за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» перед Позивачем складає 343 108 грн. 01 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд також стягнути з Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» інфляційні у розмірі 41 524 грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 12 080 грн. 79 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що він виконує ряд соціальних програм і зобов'язань, тому керуючись підпунктом 8.2.1 Договору передбачено, що сторони звiльняються вiд відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору і виникли поза волею Сторін (пожежа, катастрофа, стихiйне лихо, вiйна та iнше). Таким чином, невиконання чи/або прострочення зобов'язань ПрАТ "ХК "Київміськбуд" сталося чи могло статися з незалежних обставин, які визнані форс мажорними обставинами (обставиною непереборної сили).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України)
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року Позивач виконав роботи по будівництву комплексу житлових будинків та об?єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м. Києва. І черга будівництва. Житловий будинок №4 (21-й пусковий комплекс, секція 5), а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року від 30.11.2023 року на суму в розмірі 216 693 грн. 04 коп., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін за допомогою кваліфікованого електронного підпису без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.29-33)
Додатковою угодою №1 від 30.10.2020 року до Договору підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року Сторони виклали договір в новій редакції. Зокрема, згідно з п.5.6 Договору розрахунки за фактично виконані Роботи здійснюються в наступному порядку:
Оплата виконаних Робіт здійснюється Замовником у розмірі 95 (дев?яносто п?ять) відсотків від суми кожного оформленого Акту ф.КБ-2в, Довідки ф.КБ-3 з урахуванням авансових платежів до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Накопичені за період будівництва 5 (п?ять) відсотків відкладеного платежу (як гарантія виконання зобов?язань Генпідрядника за Договором) сплачуються Замовником в строк до 90 календарних днів після введення в експлуатацію закінченого будівництвом Об?єкта (відповідно до п.1.3. цього Договору) з оформленням акту передачі експлуатуючій організації, а в разі виявлення дефектів під час прийняття, не пізніше ніж за 15 днів після повного їх усунення Генпідрядником за свій рахунок.
Розмір відкладеного платежу здійснюється Замовником на суму витрат, пов?язаних з усуненням дефектів і недоробок за вимогами Покупців у набутих ними приміщеннях, оплатою комунальних послуг у зв?язку з несвоєчасним заселенням квартир із вини Генпідрядника, тощо.
Зменшення відкладеного платежу здійснюється Замовником на підставі зробленого ним розрахунку одночасно з направленням Генпідряднику письмового повідомлення у порядку, передбаченому п.8.7. цього Договору. (а.с.42-45)
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження введення в експлуатацію закінченого будівництвом Об?єкта (відповідно до п.1.3. цього Договору) з оформленням акту передачі експлуатуючій організації, а тому у Відповідача обов'язок по оплаті накопичених за період будівництва 5 (п?ять) відсотків відкладеного платежу не настав.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведені умови Договору підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року обов'язок Відповідача по оплаті виконаних й прийнятих робіт на загальну суму в розмірі 205 858 грн. 39 коп. (216 693 грн. 04 коп. *95%) настав 15.12.2023 року.
Крім того, додатковою угодою №1 від 30.10.2020 року до Договору підряду №1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року Сторони виклали договір в новій редакції. Зокрема, згідно з п.3.4.9 Договору Замовник компенсує Генпідряднику витрати понесені на охорону об'єкту, використану теплову та електричну енергію та інші витрати пов'язані з обслуговуванням та утриманням Об'єкту та підтверджені відповідними документами (договорами та рахунками відповідних служб).
На підтвердження понесення Генпідрядником витрат на охорону об'єкту та за використану електричну енергію Позивачем подано Договір про надання охоронних послуг на будівництві комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва №0111-ЧМ-МО від 30.10.2020 року з відповідними додатковими угодами, Договір про постачання електричної енергії споживачу №77743147017ПВ від 01.09.2024 року, Акт компенсації витрат № 20 від 30.11.2024 року за охорону будівельного майданчика на суму 35 640 грн., акт компенсації витрат № 20 від 31.08.2024 року за використану тимчасову електроенергію на суму 9 292, 80 грн., акт компенсації витрат № 21 від 31.12.2025 року за використану тимчасову електроенергію на суму 21 894, 79 грн., акт компенсації витрат № 21 від 31.03.2025 року за використану тимчасову електроенергію на суму 16 816, 81 грн., а загалом на суму в розмірі 83 644 грн. 40 коп. (а.с.11-24, 68-83)
Таким чином, заборгованість Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» за Договором підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок №4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року становить 289 502 грн. 79 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що він виконує ряд соціальних програм і зобов'язань, тому керуючись підпунктом 8.2.1 Договору передбачено, що сторони звiльняються вiд відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору і виникли поза волею Сторін (пожежа, катастрофа, стихiйне лихо, вiйна та iнше). Таким чином, невиконання чи/або прострочення зобов'язань ПрАТ "ХК "Київміськбуд" сталося чи могло статися з незалежних обставин, які визнані форс мажорними обставинами (обставиною непереборної сили).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв'язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.
Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Так, відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Наразі Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин та з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин.
Зокрема, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом з цим, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов'язання невиконане саме у зв'язку з воєнними діями.
13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов'язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов'язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов'язанням окремо.
З огляду на це, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим), доводи позивача та висновку суду першої інстанції з приводу чого є обґрунтованими.
Суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Таким чином, сам по собі лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не засвідчує форс-мажорні обставини саме для спірних правовідносин, але у сукупності з доказами, наданими відповідачем, може їх підтверджувати.
Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21)".
У постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21). Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин, як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).
Суд, з огляду на матеріали справи, дійшов висновку, що Відповідачем всупереч вимог ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними, допустимими та достовірними доказами на підтвердження наявності форс-мажорних обставин під час виконання Договору підряду № 1663/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок №4 (21-й пусковий комплекс, секція 5) від 20.10.2020 року.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» в розмірі 289 502 грн. 79 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату виконаних й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 289 502 грн. 79 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 18.12.2023 р. по 01.12.2025 р. у розмірі 12 080 грн. 79 коп. та інфляційні у розмірі 41 524 грн. 43 коп.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за надані послуги за загальний період прострочки з 18.12.2023 р. по 01.12.2025 р. у розмірі 12 080 грн. 79 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 18.12.2023 р. по 01.12.2025 р. у розмірі 41 524 грн. 43 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, з Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 289 502 грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 12 080 грн. 79 коп., інфляційні у розмірі 41 524 грн. 43 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Позивачем також заявлено про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (Клієнт) та адвокатом Марковою Т.Л. (адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №01/05.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт приймання - передачі правничої допомоги №13 від 31.12.2025 р. на суму 5000 грн.
Судом встановлено, що Маркова Т.Л. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Крім того, Суд враховує, що наданий акт прийому передачі виконаних робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому вимоги Позивача є обґрунтованими та з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» (01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 4/6, ідентифікаційний код юридичної особи 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (01104, місто Київ, вул.Бастіонна, будинок 14а, офіс 42, ідентифікаційний код юридичної особи 39534785) заборгованість у розмірі 289 502 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот дві) грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 12 080 (дванадцять тисяч вісімдесят) грн. 79 коп., інфляційні у розмірі 41 524 (сорок одна тисяча п'ятсот двадцять чотири) грн. 43 коп., судовий збір у розмірі 4 117 (чотири тисячі сто сімнадцять) грн. 50 коп. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 лютого 2026 року.
Суддя О.В. Чинчин