Справа № 201/2364/26
Провадження № 1-кс/201/644/26
про відмову у відкритті провадження за скаргою
24 лютого 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_2 про незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 (у порядку ст. 206 КПК України),
24 лютого 2026 року на розгляд слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 надійшла заява адвоката ОСОБА_2 щодо незаконного затримання його клієнта ОСОБА_3 працівниками Національної поліції України та незаконного утримання в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 (у порядку ст. 206 КПК України).
В обґрунтування заяви зазначає, що 20 лютого 2026 року о 23 годині 10 хвилин в місті Дніпрі біля парку імені Т.Г. Шевченка ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі - Клієнт) було зупинено працівниками Національної поліції України. Після цього Клієнта проти його волі, із застосуванням примусу та без складання відповідного протоколу затримання, було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де він незаконно утримується до цього часу. Про факт затримання Клієнт встиг повідомити свого батька по телефону вночі, після чого зв'язок із ним було втрачено, що свідчить про фактичне незаконне позбавлення його волі.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, слідча суддя приходить до таких висновків.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 18 ч. 1 вказаної статті, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У положеннях ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 206 КПК України, загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, зокрема: Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави дійти до висновку, що слідчий суддя здійснює повноваження, зокрема і передбачені ст. 206 КПК України, за умови, що існує кримінальне провадження на стадії досудового розслідування.
Таким чином, розгляду у порядку ст. 206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають зі кримінально-правових відносин, та обов'язки щодо захисту прав людини у слідчого судді виникають в ході досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту заяви, заявник звернувся до слідчого судді у порядку ст. 206 КПК України, у якій просив зобов'язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для з'ясування підстав його затримання та позбавлення волі, а також звільнити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з-під варти (незаконного утримання) в залі суду.
Зі змісту поданої заяви слідує, що ОСОБА_3 не є особою, яка тримається під вартою, у тому числі й у зв'язку зі застосованим стосовно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку ст. 208 КПК України, та не є особою, затриманою неуповноваженою службовою особою, у порядку ст. 207 КПК України, не утримується правоохоронними органами у зв'язку з розслідуваним ними кримінальним правопорушенням у межах жодного порушеного кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_2 фактично не погоджується із діями працівників ТЦК стосовно незаконного затримання та утримання його клієнта.
Водночас, незгода із діями працівників ТЦК та СП не належить до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
При цьому, слідча суддя звертає увагу на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами РТЦК та СП чи військової частини при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту будь-яка особа вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, у слідчої судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст.206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
Слідча суддя зазначає, що затримання громадянина працівниками ТЦК та СП та утримання його без відповідного судового рішення, не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, перевірка законності дій яких у такому разі не належать до повноважень слідчого судді та не підлягають розгляду в порядку ст. 303 КПК України.
За таких обставин, з урахуванням положень ст. 206 КПК України, слідча суддя не уповноважена на з'ясування підстав проходження служби у військовій частині не пов'язаних із сферою дії кримінального процесуального закону.
Стаття 206 КПК України не містить порядку ухвалення рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, яке подано в порядку ст. 206 КПК України.
У частині 4 статті 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
У положеннях ч. 6 ст. 9 КПК України, встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
У зв'язку з викладеним, приходжу до висновку, про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 про незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 (у порядку ст. 206 КПК України).
Керуючись ст. 206, 304, 309 КПК України, слідча суддя
У відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 про незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 (у порядку ст. 206 КПК України) - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1