Справа № 175/628/25
Провадження № 2/209/332/26
Іменем України
29 січня 2026 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь МТСБУ кошти в розмірі понесених витрат у сумі 85470,73 грн., понесені витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1450 грн. та судовий збір.
На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 02 липня 2023 року о 15.55 годині по Єлизаветівському шосе - пр-т Перемоги в м. Кам'янське керував автомобілем RENAULT MEGAN д.з. НОМЕР_1 і на регульованому перехресті здійснив рух в напрямку с. Курилівка з напрямку по пр-ту Перемоги на заборонений сигнал світлофора та скоїв зіткнення з автомобілем RENAULT LOGAN, д.з. НОМЕР_2 , який рухався на зелене світло світлофора по Єлизаветівському шосе в напрямку дамби, внаслідок чого автомобілі зазнали механічні пошкодження. На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 серпня 2023 року. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль RENAULT LOGAN, д.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 . Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно до звіту № 020723 про оцінку автомобіля RENAULT LOGAN, д.з. НОМЕР_2 складає 85470,73 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/2405630 з терміном дії з 21 травня 2023 року по 20 травня 2024 року. У зв'язку з настанням події, передбаченої п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ 05 вересня 2023 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 85470,73 грн. Також МТСБУ додатково понесені витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1450 грн. Після проведення виплат ОСОБА_2 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 05 вересня 2023 року МТСБУ звернулось до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, який залишено без задоволення.
13 березня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
10 квітня 2025 року від представниці відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що згідно заявлених позовних вимог вартість відновлювального ремонту складає 85470,73 грн. ОСОБА_1 категорично заперечує проти заявленого позову, вважає суму явно надуманою і завищеною, вартість відновлювального ремонту не відповідає пошкодженням, які були отримані при ДТП, яка сталась під керуванням водія ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В матеріалах цивільної справи відсутні (розрахункові) документи, які б свідчили про дійсність ремонтних робіт, міститься лише калькуляція. Крім того, безпосередньо ОСОБА_1 не був присутнім при огляді транспортного засобу, тому він вважає, що вартість ремонтних робіт не відповідає дійсності. Просить повністю відмовити в задоволенні позову МТСБУ про стягнення з ОСОБА_1 вартість відновлювальних робіт в сумі 85470,73 грн.
Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала клопотання щодо розгляду справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала повністю.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач був визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за участі його транспортного засобу - автомобіля RENAULT MEGAN, д.з. НОМЕР_1 , та автомобіля RENAULT LOGAN, д.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що сталася 02 липня 2023 року о 15.55 годині, та на нього було накладено адміністративне стягнення, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 09 серпня 2023 року у справі № 209/3690/23, яка набрала законної сили 20 серпня 2023 року (а.с. 10-11).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідач не мав полісу обов'язкового страхування цивільного-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль RENAULT MEGAN, д.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП (а.с. 4-5) та заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП (а.с. 3), до якої додав копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/2405630 з терміном дії з 21 травня 2023 року по 20 травня 2024 року (а.с. 9).
Для здійснення робіт спрямованих на встановлення розміру відшкодування у справі № 94119, позивач надав доручення аварійному комісару (експерту) ФОП ОСОБА_5 провести експертну оцінку, вартість якої склала 1450 грн., які позивач 24 серпня 2023 року сплатив ФОП ОСОБА_5 , що підтверджується платіжною інструкцією № 974925 (а.с. 55).
Згідно звіту № 020723 з оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю RENAULT LOGAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в дорожньо-транспортній пригоді з додатками (а.с. 12-50), вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю RENAULT LOGAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті ДТП становить 91496,53 грн.
Відповідно до довідки № 1 від 04 вересня 2023 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с. 53), підтверджена шкода по майну склала 85470,73 грн. та наказом від 05 вересня 2023 року (а.с. 52) було затверджено сплатити ОСОБА_2 вказану суму за шкоду заподіяну в результаті ДТП, яка була перерахована останньому 06 вересня 2023 року за платіжною інструкцією № 975340 на суму 85470,73 грн. (а.с. 54).
05 вересня 2023 року позивач направив відповідачу претензію про регресні вимоги на суму 86920,73 грн. (а.с. 56-57), однак відповідач у добровільному порядку не компенсував витрати МТСБУ.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За положеннями ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частина 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статі 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, страхова компанія відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
На підставі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Відповідно до ч. 2.1 ст. 39 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до підпункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Підпунктом «г» п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті п.13.1 статті 13 цього Закону.
Суд не приймає посилання представниці відповідача щодо необґрунтованості заявленої до відшкодування суми з наступних підстав:
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Представницею відповідача не надано до суду жодних доказів, які б доводили необґрунтованість розміру заявленої до відшкодування суми, не надано контррозрахунку, не подавались клопотання про призначення повторної чи додаткової експертиз.
Суд не приймає твердження представника відповідача про відсутність доказів щодо реального існування відновлювальних робіт, оскільки позивачем вказані роботи не проводились, а лише була здійснена виплата грошових коштів.
Ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони та які були досліджені у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, страхове відшкодування було сплачено позивачем, а відповідач, в свою чергу, добровільно ці кошти не повернув.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути судові витрати у справі, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268, 279, 354 ЦПК України, суд-
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 86920 (вісімдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 73 копійки, які складаються з наступного: сума сплаченого відшкодування в розмірі 85470,73 грн., понесені витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1450 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Л.Шендрик